Напередодні нового 2018 року один полтавець розказував мені як він вирив  під час будівництва нового будинку спеціальне глибоке сховище - це на випадок, якщо російські танки підуть через Полтаву,  й зокрема -- з боку Харківського шосе, й  почнеться стрілянина  ракетними снарядами типу ГРАД... Знайомець повідомив мені, що  укриття він якраз з таким розрахунком й будував - щоби  осколки від снарядів (а танки ймовірно підуть "так то й так то") - не вразили його сім"ю.

Не так давно посетил каунаский драмтеатр. Каунас вообще славится театральной школой, отсюда вышли в широкий мир советского еще кинозрителя и театрала знаменитые Желакявичус (режиссер) и Банионис (актер).

Как ни грустно, но приходится продолжать об этом говорить - и в первые дни наступившего года тоже - далеко еще не закончена эпопея украинских политиков и украинского политикума. Как говорится, нет повести печальнее на свете…

Или два резонансных судебно-полицейских эпизода с разными последствиями

...тогда и пребудет эра всеобщего благоденствия

Саакашвили и Ко: третья фаза

Наконец-то свершилось! Простой гражданин одолел прокуроров! И даже добился материальной ответственности недоброкачественных блюстителей правосудия 

Сьогодні відбулися  дві помітні події в житті моїх одноплемінників-полтавців. Перша – помер  гуморист Задорнов. Комусь він аж надто подобався,а  хтось досі  скаженіє від люті на його явну в останні роки проросійську й пропутинську орієнтацію. А все ж подія ця є жалобною... Друга подія – ще один, такий собі нєкто,  котрий не зміг навіть пояснити  мотивацію своєї поведінки, перекинув  майже два десятки урн в центрі Полтави. Акт цього брутального вандалізму обурив й збурив полтавців (кого як) не в меншій мірі, ніж факт смерті гумориста.

(«Голову полтавського пам’ятника Леніну передали у Краєзнавчий музей»

– цитата заголовку ЗМІ)

(Гениальный Соколов в Полтаву больше не приедет)