Кошмарний сон. Мені наснився путін
Сон в руку...
Краткое содержание (для русскоязічніх)
Кремлевский лидер Владимир Владимирович созвал важных гостей, чтобы показать им новый и секретный образец космической техники армии россиян. Это был...типа... Типа как американский Шаттл! Путин все время подмигивал всем присутствующим, мол, они увидят сейчас нечто необычное и фантастическое. И мне тоже подмигивал...
При вигляді цих останніх кривлянь диктатора я чітко подумав: невже таке може наснитися? А таки ж ДА! – як кажуть в Одесі...
Було. Було! Взагалі-то я людина, не схильна до сарказму. І до всяких фантазій зухвалих... Проте сьогодні прокинувся в холодному поті. Після нічного кошмару. Привидівся президент РФ Володимир Володимирович Пуйло власною персоною.
Президенти ворожих країн мені сняться нечасто. Але тут, прокинувшись і при здоровому глузді розібравшись у цьому нічному маренні, я відчув себе причетним до російської класики, до відомих зі шкільної лави «алюзій», тобто алегорій із письменником-революціонером Чернишевським.
... в ще в одну ніч! – Путін мені наснився таким чином, ніби він приймає важливе рішення щодо російської «оборонки». Кремлівський диктатор скликав важливих гостей, щоб показати їм новий і майже секретний зразок космічної техніки армії росіян. Це був ракетоплан. Типу як американський Шаттл. Цей апарат був невеликий за розміром, але підносили його як «останній писк»... Російський «шаттл» нагадував і розмірами, і обрисами винищувач Су-25, який особливо успішно збивали останніми днями українські військові, але Путін весь час підморгував усім присутнім гостям – мовляв, вони побачать зараз щось незвичайне і фантастичне.
Правда, ніякого особливого військового шоу так і не відбулося. Ракетоплан не подолав надзвукової швидкості, і потім не досяг жодної з ближніх планет... Але Путін не сконфузився. Він продовжував запевняти присутніх, що перед ними надзвичайне диво військової техніки.
Незабаром я зрозумів, що це був всього лише психологічний трюк. Тією ж мірою, якою кремлівський царьок звик шантажувати світ ядерною загрозою, він грубо понтувався тепер неймовірною удачею виробників російської зброї та військової амуніції.
Адже насправді, і за повідомленнями ЗМІ, російські силовики продовжують тепер «зачистку» «доцентів із кандидатами», тобто різного роду вчених... У тому числі й фізиків, які займалися розробками та дослідженнями в галузі гіперзвуку.
Нещодавно Санкт-Петербурзький міський суд засудив до 14 років колонії суворого режиму Анатолія Маслова — у минулому головного наукового співробітника Інституту теоретичної та прикладної механіки. Він займався дослідженнями в галузі аерогазодинаміки, але раптом був заарештований – ще в липні 2022 року. А за останніми даними слідства та журналістів рос. ЗМІ, вченого звинуватили в передачі Китаю даних про гіперзвукові технології.
Тож мій перший сон із московським диктатором був «у руку». В буквальному сенсі цього виразу.
І ось після цього, і якби окремо, мені далі сниться другий сон. І там теж – на манежі одні й ті самі! Володимире Володимировичу, здрастуйте! Цього разу скромний російський адміністративний геній підійшов до мене і обійняв! Я обімлів. Не скажу, що мені було особливо приємно. Але я оторопів і був шокований такою увагою людини, про яку постійно, ось уже три роки майже, день у день, говорить весь світ!
Путін мені ласкаво посміхнувся і взяв за руку:
– О! Які у вас гарні та мужні руки, Віталію Вікторовичу!
Російський диктатор абсолютно щиро замилувався моїми руками, погладжуючи їх своїми пальцями... Я тільки багато пізніше, коли вже абсолютно прокинувся і прийшов до тями, подумав, що ворог України «Номер Раз», крім того, що рідкісний безумець, політичний авантюрист і сволота, до того ж іще й підор, ймовірно?
Але в хвилини такої підвищеної уваги до моєї персони я піддався чарам негідника-диктатора. До того ж, врахуйте – це було все-таки уві сні!
Я раптом почав зізнаватися Володимиру Володимировичу, що дійсно пишаюся своїми руками і своїми міцними та довгими пальцями! Я почав хвалитися, що в колишні роки, коли я був набагато молодшим, цими пальцями я міг здійснювати майже дива! Я досить впевнено грав на фортепіано етюди Шопена, я стерпно виконував твори Баха, Моцарта і Бетховена... Та й інших віденських класиків.
І ось якраз я тоді, у другому сні, на відміну від Путіна, не понтувався! Я справді в молодості був непоганим музикантом, закінчив музичне училище і збирався вступати до столичної консерваторії.
Ну, та бог із ними, з моїми планами і амбіціями стати новим Ріхтером, що відійшли в минуле! Головний підсумок цього мого, другого вже за ліком сну, це те, що я прокинувся в холодному поті.
Серце посилено билося при цьому. Я усвідомив свою жахливу помилку. У мене була чітка можливість – і я не задушив цього негідника і воєнного злочинця Путіна! Що ж тепер буде? Тепер орди росіян, як і попередні місяці війни, будуть палити наші міста і вбивати наших хлопців-солдатів та мирних жителів усіх віків?
...Взагалі-то і мій езотеричний сон, і сама війна Росії з Україною носять ірраціональний, надзвичайно ідіотичний характер. Хоча ідіотичні та сюрреалістичні (вже не підберу епітетів) всі війни в історії людства, але ця особлива. Вже не дивує те, що росіяни продовжують нас називати братнім народом і ріжуть цим «братушкам» (нам, тобто) горло з неймовірною впертістю. Вже не дивує, що кремлівські виродки раз у раз у своїй міжнародній політичній риториці використовують ядерний шантаж. Мене вражає інше.
Будь-яка війна має якусь прагматичну мету. Поневолити сусідню націю чи країну, наприклад. Або захопити у своє розпорядження якісь природні ресурси, яких бракує власній економіці... Яка ж мета у росіян? Вразити світ своєю безглуздою жорстокістю?
Є таке у військовій термінології поняття, як тактика «спаленої землі». Її, цю тактику, іноді використовують, щоб і знекровити противника, і його ж деморалізувати. Але в даному випадку, та ще й у просвіченому, здавалося б більш гуманному і технологічному XXI столітті, російські морлоки, які володіють однією сьомою частиною земної суші, використовують СТРАТЕГІЮ випалювання вщент міст і населених пунктів противника. Навіщо їм це потрібно?
Чи принесе їм ця стратегія перемогу? І що вони потім будуть робити на випечених у прах завойованих землях? Росіяни не звикли продуктивно творити і працювати. Всі їхні «досягнення» в сучасних технологіях або вкрадені, або куплені в інших (навіть у космічній галузі, якою вони дуже пишаються). У їхніх головних пріоритетах зовнішньої політики – захоплення чужих земель. Тільки в минулому столітті і вже після Другої світової війни СРСР вів 47 локальних воєн, і їхньою метою було саме або відверте захоплення, або «поширення впливу».
Мабуть, і зараз відбувається щось подібне. Московити вже вкотре (якщо взяти історію часів Речі Посполитої, коли Україна жила відносно спокійним життям під егідою могутньої конфедерації) – нас хочуть знищити... Ще раз згадаймо історію. Навіть у найбідніших, малих і слабких країнах нація перемагала загарбників і в минулому, і в поточному столітті. В'єтнам тричі поспіль у військових зіткненнях перемагав! Спочатку Францію, потім США і навіть Китай. Афганістан переміг могутній СРСР. А потім - і США!
* * * *
Думками знову повертаюся до свого вчорашнього кошмару. Наступного разу хтось з нас точно не прокинеться. Або ж я --- або цей Путін-хуютін.
