Розмір тексту

Дерево, которе не рухаєтся. Світ, який застиг у розвитку

"Щиро сподіваюся, що гіркий досвід історії таки згуртує цивілізований світ і додасть рішучості і солідарності дій помічникам  України з інших країн,  - щоб не заходити на чергове коло кривавих лазень, а зупинити знахабнілого агресора, нехай навіть зазнавши при цьому тимчасові фінансові втрати і деякі бізнесові незручності»

Володимир Балух, заручник російської агресії у Криму, український громадянин

       Це була цитата з листа Балуха президенту України Петру Порошенку.
    
Цей лист вже облетів українські ЗМІ. Коли я його читав, то раптом дивна думка з'явилася: адже десь я чув це прізвище? Де? Так! У класиці вітчизняної "сайнс-фікшн".

     Дійсно! Дивна думка і дивний збіг: герой повісті Аркадія  й Бориса Стругацьких, вчений-філософ і головний спеціаліст з лікування отрутами, громадянин «середньовічної» планети і всього королівства Аркарнар, туземний да Вінчі Будах промовляє по ходу сюжету дивовижно глибокі думки.

   Перлини мудрості!

   
Вони висвітлюють і пояснюють природу тоталітарного суспільства, небезпеку комуно-фашизму і можливі способи вижити в екстремальних умовах «середньовічного сталінізму». Будаха земляни звільняють з Веселої Вежі. Весела Вежа - це щось на кшталт кремлівської катівні, де катують, мучають і вбивають невинних людей. Тільки в  іншій державі й на іншій планеті.

    
Що також цікаво і що теж можна віднести до дивних «алюзій» між написаної в 1963-му році повістю і сучасністю: спочатку брати Стругацькі замислили головного негативного персонажа, фактичного володаря Аркарнара, назвати ім'ям «Ребія». Тобто, це було майже дзеркально-співзвучне прізвищу Берія, - що вже не треба коментувати... Але потім друзі і серед них відомий метр радянської фантастики Іван Єфремов відмовили братів-письменників не робити цього. Так на світ божий вітчизняної фантастики з'явився дон Реба, дивовижний єзуїтський типаж, сірий кардинал королівства Аркарнар.

     
Але повернемося в сучасність. У день сьогоднішній.

    
* * *

    
Федеральна служба безпеки Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ  знайшли буцімто на горищі будинку Балуху кількадесят  патронів і тротилові шашки. Російська влада висунули звинувачення в зберіганні боєприпасів. Балуха засудили до трьох з половиною років позбавлення волі в колонії-поселенні і до штрафу.Звичайно, це не Весела Вежа Аркарнара, але далі сюжет розвивався стрімко як падіння в прірву.Проти вже засудженого Балуха порушують ще одну справу, - нібито він побив начальника ізолятора тимчасового утримання. Сам  Балух ці звинувачення відкидає. Проте, йому «шиють» новий термін, кидають за ґрати...

    
У листі президенту Порошенко Балух розповів, як в цьому СІЗО 12 червня, в День Росії, коли ввечері підконтрольна Москві влада влаштувала святковий салют, з вікон ізолятора дружно звучало «Слава Україні!». А деякі ув'язнені заспівали український гімн.

    
А між тим, самого Володимира Балуха в «Веселу Вежу» Криму засадили (за твердженням уповноваженої з прав людини Верховної Ради України Людмили Денисової) за подібні ж "нахабство і вільність". Він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Зокрема, Володимир Балух мав прапор України на щоглі на подвір'ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

    Та-а-ак.
Український державний прапор у дворі  громадянина, нехай навіть й РФ? Це ПРИВІД,щоб його зітерти з лиця землі ...

    
Мені також відомий випадок, коли одного мого білоруського знайомого, Віталія К. (прізвище просив не називати з міркувань безпеки), інший тоталітарний режим, Білорусі, кинув за ґрати тільки за те, що Віталій вийшов на демонстрацію (присвячену, до речі, пам'яті постраждалих від Чорнобиля) - з українським прапором. Мій знайомий, правда, "відбувся" недовгим арештом. Але факт прикмітний. Ну, не люблять прапор України в сусідніх комуно-фашистських державах!

    
Така казуїстика поведінки і підлі властивості характеру сусіднього з Україною імперського «Аркарнара».

             
* * *

«Сутність людини, - неквапливо говорив Будах, -  це здатність звикати до всього. Немає в природі нічого такого, до чого б людина не притерпілася. Ні кінь, ні собака, ні миша не мають такої властивості. Ймовірно, бог, створюючи людину, здогадувався, на які муки її прирікає, і дав величезний запас сил і терпіння... Не будь у людини такого терпіння і витривалості, всі добрі люди давно б уже загинули, і на світлі залишилися б злі і бездушні. З іншого боку, звичка терпіти і пристосовуватися перетворює людей в безсловесних тварюк... »
            
* * *

     
У катівнях російської в'язниці в середньовічних умовах катували і спровокували акт голодування іншого українського в'язня - Олега Сєнцова.
. Про нього і його товаришів багато писали в світових ЗМІ. Але вимоги світової громадськості звільнити ув'язнених з політичних мотивів українців наштовхнулися на ДИВНІ (а втім, за своїм логічні) хитрощі. Сєнцова вже оголошують російським громадянином, - хоча він категорично вважає акт «присвоєння громадянства» насильницьким, - і тому мовляв, його судили за законами РФ «з усією строгістю». І тому, мовляв, до нього не допускають представника України - ні консула, ні омбудсмена ... Ну чим не єзуїтські хитрощі дона Реби?

     
Сєнцов голодує, - а про нього російська влада стверджує, що під час голодування він «поправився на два кіло». До такого не додумалися б навіть хитруни й падлюки з Аркарнара!

     
Сєнцов голодує вже понад місяць. Його насильно годують, але життя політичного в'язня у великій небезпеці.

                  
* * *

    
«Світ не може змінюватися вічно, - заперечив Будах, - бо ніщо не вічне, навіть зміни ... Ми не знаємо законів досконалості, але досконалість рано чи пізно досягається. Погляньте, наприклад, як влаштовано наше суспільство. Як радує око ця чітка, геометрично правильна система! Внизу селяни і ремісники, над ними дворянство, потім духовенство і, нарешті, король. Як все продумано, яка стійкість, який гармонійний порядок! Чому ще змінюватися в цьому відточеному кристалі, що вийшов з рук небесного ювеліра? Немає будівель міцніше за піраміди, - це вам скаже будь-який архітектор.- Будах повчально підняв палець:

 
- Зерно, якщо його висипати з мішка, не лягає рівним шаром, але утворює так звану конічну піраміду. Кожне зернятко чіпляється за інше, намагаючись не скотитися вниз. Так само і людство. Якщо воно хоче бути таким собі цілим, люди повинні чіплятися один за одного,й потім неминуче утворюють піраміду.- Невже ви серйозно вважаєте такий світ досконалим? - здивувався Румата. -  Вважаєте, навіть після зустрічі з доном Ребой, й навіть після в'язниці?

 
- Мій юний друже, ну, ні звичайно ж!
Мені багато чого не подобається в світі, багато я хотів би бачити іншим ... »
    
* * *

    
Поки вмирає український режисер Олег Сєнцов, який відбуває 20-річний термін ув'язнення в колонії на російському півночі, на «півдні» РФ, в окупованому Криму оголосив голодування Володимир Балух.

     
У «Веселій Вежі» сімферопольського СІЗО розслабитися в'язневі не дають. Володимир Балух голодує вже 97-й день, недавно він посилив голодування - від "проміжного" типу, коли він приймав  у їжу кулька сухарів (аби тільки уникнути годування примусового) українець знову переходить тільки на воду. За час голодування Володимир втратив 30 кілограмів ваги. Це також несе величезну загрозу для його життя!   

     «З місця, де перебуваю зараз я, важко об'єктивно оцінювати повноту і ефективність дій держави в напрямку протидії впливу кремлівської пропаганди на ставлення до її політиці громадян і урядів інших країн світу. Але однозначно те, що саме Україна не відстає в цій справі. Вона вселяє громадянам інших країн свідомість оптимізму і віри в краще майбутнє. Вірю, що всі ці жертви політичних в'язнів, українців: зламані агресором долі і зруйновані сім'ї, - не марні. Люди не залишаться в стороні від цього процесу », - написав у листі президенту України Балух. А згадуючи про «практику терору, яку неодмінно використовують правителі 1/7 частини суші», в'язень московського режиму пише:«Найбільше я хотів би вберегти Україну від скочування до «дзеркальної» відповіді на дії агресора! Лиха заради благої цілі не буває!"

                                     
* * *«... Але що  ж робити? В очах вищих сил досконалість виглядає інакше, ніж в моїх. Який сенс дереву нарікати, що воно не може рухатися, хоча воно і раде було б, напевно, бігти щодуху від сокири дроворуба», - продовжив цю думку Будах, аркарнарський філософ.

Про автора

Віталій Цебрій

Віталій Цебрій

Живе сьогодні в Каунасі (Литва). Закінчив КДУ факультет журналістики. 35 років стажу. Полтавець. Зараз пенсіонер.

185
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему