Перша згадка про Ворсклу в літописах часів Київської Русі – від 1105 року. У більш давніх джерелах достовірні згадки про назву річки нам невідомі. В історичних джерелах трапляються також назви річки: Ворскло, Воръсколъ, Въросколъ, Върьскола, Воросколъ, Ворскол, Worsklo, Vorskola.
Тарапунька – ряд струмків у ярах Павленківської балкової системи в Полтаві, які зливаються в один під західним схилом Монастирської гори. В наш час він впадає до Ворскли в районі "Зеленого острова".
На території міста Полтави течуть 5 річок і біля трьох десятків струмків (менше 10 км довжиною), які, як правило, є верхів'ями цих річок. У Полтаві числиться 60 ставків (62 га). На Ворсклі у другій половині ХХ ст. зведені водорегулюючі дамби, вище яких утворені невеликі руслові водосховища (біля с-ща Вакулинці й біля траси Київ-Харків / мікрорайону «Левада»).
Стаття підготовлена на матеріалах державних і приватних архівів, опублікована в книзі "Павленки і Тарновщина", 2023, с. 386-391.
Моя відповідь на статтю Григорія Титаренка й дискусію з Олегом Пустовгаром.
https://poltava.to/project/7793/
Вважаю цю хвилю проти Короленка несвоєчасною, яка шкодить і українському національному рухові в Полтаві. На жаль, у більшості публікацій з теми - або конфронтація, або нав'язування тільки своєї точки зору. Такий підхід далекий від принципів наукової об'єктивності. Можна задатися ціллю "вишукування чорного". А можна аналізувати усебічно.
Учора, 19 травня 2023 року, депутати проголосували за нові назви 73 вулиць Полтави (2-ї черги). Було приємно бачити підсумкові цифри на табло: із 33 депутатів "за" проголосували 31. Навіть затяті антагоністи процес підтримали, і це не може не радувати. Дякую всім (майже) за зважену позицію, особливо пані Юлії Городчаніній, яка на різних етапах супроводжувала цей процес юридично й організаційно.
Сьогодні мали б святкувати 60-річчя віднайдення "Дуба Тараса Шевченка", який був висаджений членами полтавського товариства "Громада" у саду Іоанна Ґуссо́на, на честь перепоховання поета на Чернечій горі, 18 травня 1861 року. Але....
Полтава впродовж останніх 400 років зростала від історичного ядра (біля фортеці) – в усі сторони, поглинаючи колишні села й хутори. Одні з них залишили назви у вигляді мікрорайонів і кутків, інші ж назви зникли або дуже перекручені (чи змінені).
Села й хутори біля Полтави виникли переважно в XVII столітті по великих балках. Одне із них – Павленки, – сформувалося у відгалуженнях Павленківської балки.
КУШНІРЧУК Кіндрат Іванович (21.09.1899, с. Яцковичі, Житомирська обл. – 16.06.1991, м. Полтава) – історик, методист з історії, учитель, музикант, громадський діяч.
Змушений залишити робочу групу з перейменувань через незгоду з агресивною позицією одного відомого діяча і ОУН(м). Але процес перейменування є незворотнім. Тому продовжую контактувати з Полтавською громадою для того, щоб узгодити прийнятні для її більшості назви вулиць і провулків. Обговорити ці теми можна тут: https://www.facebook.com/groups/576569414233433