31 січня о 15:00 в Галереї мистецтв (вул. Європейська,5) відбудеться презентація нового краєзнавчого видання про Полтаву. Запрошую до ознайомлення. Готовий відповісти на Ваші запитання.

Хутір АНДРЕНКИ (фактично - колишній, але юридично ще не знятий із обліку рішенням обласної ради). Це  був  своєрідний український мікрокосмос - зі своєми мелодрамами й трагедіями, - сповнений життя і сподівань. Щоб пам'ятали....

Історія родини видатного хірурга Миколи Васильовича  Скліфосовського (1836-1904), який з 1884 р. мав садибу в селі Яківці, помер і похоронений там же,  обросла міфами й просто нісенітницями, які множать у засобах масової інформації. Тому  нижче ми подаємо матеріали власних біографічних досліджень, які грунтуються на достовірних джерелах інформації.

Свято-Георгіївська каплиця (її первісна назва) має невеликі розміри (4,1 х 4,1 м, площа 9 м2), але в наш час є найбільш знаковою сакральною спорудою на Павленках. Будувалася в 1911-1914 роках за проектом молодого архітектора Ігоря Андреаса Кальбуса (1883-1948). Як і будинок Полтавського земства (тепер – краєзнавчого музею), споруджена в стилі українського модерну. 

Перейменування в Полтаві - це не місцева особливість, і не чиясь забаганка. Це - вимога декількох Законів, які в Полтаві у 2016 і 2019 році НЕ виконувалися за часів Мамая / Киви. Є імперативна вимога Закону про деколонізацію топонімії: до 27 січня 2024 року цей процес має завершитися. На жаль, не в наших традиціях читати і поважати Закони. Якщо до 27 січня  він не завершиться  за ініціативою знизу, то далі, за Законом, вступає в силу адмінресурс.

У суботу, 1 грудня 2023 року, о 17:00 в залі №409 обласної бібліотеки відбудеться презентація книги: "Іван Стешенко. Твори. Переклади. Вибране листування", упорядкованї до видання  полтавським краєзнавцем Григорієм Титаренком. Нижче подаємо маловідому широкому загалу інформацію про місце вбивства Івана Стешенка та спроби  увіковічнення його пам'яті в Полтаві.

Назва селища "Червоний Шлях" - прокламація комуністичного майбутнього в СРСР  (шляхом кривавої боротьби).  Це словосполу­чення в 1920-ті роки було поширеним. Тому, відповідно до за­конодавства України, з 2016 р. стоїть питання про його перейменування.  У полтавській топоніміці «шлях» – це дорога, яка веде за межі міста. Та й у прямому сенсі слово не застосовувалося для назв поселень. Стосовно плато Монастирської гори слово «шлях» у цьому розумінні є абсу­рдним.

https://poltava.to/news/73479/

Прошу прочитати не тільки заголовок. Бо епопея навколо сприйняття історії мікрорайону "Червоний Шлях" на Монастирській Горі  -  то як роздоріжжя на шляху в історії держави: може вести до конфронтації, а може - до громадянського порозуміння.

Булава Л. М. Топонімія Полтави (ороніми, гідроніми, дрімоніми): історико-географічний аналіз. – Полтава, 2023. – 152 с.----Шукаю видавця для публікації рукопису.