Назва житлового масиву "ПОЛОВКИ" є історичним та філологічним курйозом (анекдотичним результатом нерозуміння походження цієї назви). Чому – йтиметься далі. Це далеко не поодинокий приклад того, як географічні назви та назви вулиць виникають унаслідок анекдотичних ситуацій. Іноді такі анекдоти породжувалися фантазіями пересічних мешканців (у нас люблять вигадувати пояснення тому, чого не знають), а іноді навіть тими, хто не мав би фантазувати.

31 січня о 15:00 в Галереї мистецтв (вул. Європейська,5) відбудеться презентація нового краєзнавчого видання про Полтаву. Запрошую до ознайомлення. Готовий відповісти на Ваші запитання.

Хутір АНДРЕНКИ (фактично - колишній, але юридично ще не знятий із обліку рішенням обласної ради). Це  був  своєрідний український мікрокосмос - зі своєми мелодрамами й трагедіями, - сповнений життя і сподівань. Щоб пам'ятали....

Історія родини видатного хірурга Миколи Васильовича  Скліфосовського (1836-1904), який з 1884 р. мав садибу в селі Яківці, помер і похоронений там же,  обросла міфами й просто нісенітницями, які множать у засобах масової інформації. Тому  нижче ми подаємо матеріали власних біографічних досліджень, які грунтуються на достовірних джерелах інформації.

Свято-Георгіївська каплиця (її первісна назва) має невеликі розміри (4,1 х 4,1 м, площа 9 м2), але в наш час є найбільш знаковою сакральною спорудою на Павленках. Будувалася в 1911-1914 роках за проектом молодого архітектора Ігоря Андреаса Кальбуса (1883-1948). Як і будинок Полтавського земства (тепер – краєзнавчого музею), споруджена в стилі українського модерну. 

Перейменування в Полтаві - це не місцева особливість, і не чиясь забаганка. Це - вимога декількох Законів, які в Полтаві у 2016 і 2019 році НЕ виконувалися за часів Мамая / Киви. Є імперативна вимога Закону про деколонізацію топонімії: до 27 січня 2024 року цей процес має завершитися. На жаль, не в наших традиціях читати і поважати Закони. Якщо до 27 січня  він не завершиться  за ініціативою знизу, то далі, за Законом, вступає в силу адмінресурс.

У суботу, 1 грудня 2023 року, о 17:00 в залі №409 обласної бібліотеки відбудеться презентація книги: "Іван Стешенко. Твори. Переклади. Вибране листування", упорядкованї до видання  полтавським краєзнавцем Григорієм Титаренком. Нижче подаємо маловідому широкому загалу інформацію про місце вбивства Івана Стешенка та спроби  увіковічнення його пам'яті в Полтаві.

Назва селища "Червоний Шлях" - прокламація комуністичного майбутнього в СРСР  (шляхом кривавої боротьби).  Це словосполу­чення в 1920-ті роки було поширеним. Тому, відповідно до за­конодавства України, з 2016 р. стоїть питання про його перейменування.  У полтавській топоніміці «шлях» – це дорога, яка веде за межі міста. Та й у прямому сенсі слово не застосовувалося для назв поселень. Стосовно плато Монастирської гори слово «шлях» у цьому розумінні є абсу­рдним.

https://poltava.to/news/73479/

Прошу прочитати не тільки заголовок. Бо епопея навколо сприйняття історії мікрорайону "Червоний Шлях" на Монастирській Горі  -  то як роздоріжжя на шляху в історії держави: може вести до конфронтації, а може - до громадянського порозуміння.