Ядро Полтави - колишня фортеця. До ядра поступово приєднували ближні, потім далекі передмістя. Нині в складі Полтави понад 100 колишніх сіл, хуторів, фільварків, кутків, мікрорайонів. Автор вже сьомий рік готує й випускає краєзнавчі книги про історичні райони Полтави. 28 травня, на свято краєзнавців - чергова презентація (книга "Панянка - Шоломка"). Запрошуємо в Університет економіки і торгівлі, на 12:30, кабінет №302.

У південній частині Полтави в ХХ столітті діяли цегельні зводи в кутках: 1) Кулики й Курилівка; 2) Очеретянка: біля пров. Трубних, Депутатського, вул. Сосюри, Калинової; 3) Щемилівка  (на ділянці вул. Кагамлика №31....37); 4) На Малій Рудці (по полтавськи - "на Боженка", ділянка вул. Фрунзе №146). Хто пам'ятає про них - прошу відгукнутися. 

Подаємо укладений нами короткий словник-довідник сучасних і колишніх назв вулиць і провулків південної частини Полтави -  КОБИЩАНІВ та ОЧЕРЕТЯНКИ.

Більшовицька влада,  яка втретє була встановлена в Полтаві у грудні 1919 року, розпочала  реформи, спрямовані на перетворення усього суспільного життя на основі ідеології марксизму-ленінізму. Виключення не склала й система  освіти, яка також підлягала якнайшвидшому реформування новою владою. Одним з головних завдань реформування системи вищої освіти в Україні було встановлення тотального контролю держави над закладами освіти - перш  за все, ПЕДАГОГІЧНОЇ. 

Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П.Котляревського. Вечер-посвята до 100-річчя Полтавської гравіметричної обсерваторії.

 6 квітня 2026 року, відзначали 190 років від дня народження видатного лікаря  М.В.Скліфосовського - людини із заслугами глобального масштабу.

У другій половині XVII – на початку XVIII століття на цій невеликій діля­нці на Мазурівці (плато Микільської гірки),  розташовувалися Миколаїв­ська цер­ква, а поруч  – Покровський жіночий монастир та Георгіїв­ська церква. 

Історичні  Кобищани на початку ХІХ ст. починалися від вододільної лінії між Мазурівською і Кобищанською балками. Головні вулиці відповідали вододільним лі­ніям між річковими басейнами чи великими балками; орієнтовно по цих лі­ніях проходили торговельні й поштові шляхи, біля яких пізніше формувалася забудова (вулиці).  Отже, північна межа історичних Кобищанів - вулиця Шевченка, західна - вулиця Європейська, а східна відповідає підніжжям "гір", - переходу  до заплави Ворскли.

Анонсую дві події: 

Вулиця Шоло́м-Але́йхема пролягає від вулиці Пилипа Орлика  – до стику ву­лиць Панянка і Підмонастирська. Початок вулиці є продовженням ву­лиці Котляревського (на плані 1925 р. і підписана як вул. Котляревського).

Від середини ХІХ століття — вулиця  Новопроложена, від середини 1910-х – принаймні до 1926 р. нижня час­тина вул. Кот­ляревсь­кого; вул. Шолом-Алейхема (з 1926 чи 1927 р., до 10-річчя смерті письмен­ника).