Ситуація з перейменуванням вул. Пушкіна
Перейменування в Полтаві - це не місцева особливість, і не чиясь забаганка. Це - вимога декількох Законів, які в Полтаві у 2016 і 2019 році НЕ виконувалися за часів Мамая / Киви. Є імперативна вимога Закону про деколонізацію топонімії: до 27 січня 2024 року цей процес має завершитися. На жаль, не в наших традиціях читати і поважати Закони. Якщо до 27 січня він не завершиться за ініціативою знизу, то далі, за Законом, вступає в силу адмінресурс.
Люди не люблять програвати (м'яко кажучи). І це - не тільки наша рідна вада. Вона загальнолюдська (згадаймо, зокрема, намагання "відіграти" з боку Трампа на виборах 2020 року в США). Така ж спроба "відіграти", "протиснути" - і з вулицею Пушкіна:
Відзначу, що в квітні 2022 року зібралася ініціативна волонтерська громадська група із 10-ти осіб (краєзнавців, істориків, журналістів, громадських діячів), яка станом на кінець червня того ж року уклала проект перейменування вулиць у Полтаві, і передала його виконавчій владі. Справа в тому, що при міськраді існує офіційна топонімічна комісія (із керівників і заступників керівників підрозділів і установ). Звісно, що ці люди зайняті, та й метою цієї комісії НЕ Є розробка пропозицій. Ми сподівалися, що наші напрацювання будуть передані цій комісії. Але ж ні: у владі зрозуміли, що хтось має виконувати чорнову роботу, а затверджувати будуть офіційні структури. Тому тоді влада й затвердила склад робочої групи, куди увійшли 10 волонтерів - представників громадської ініціативної групи + 5 чиновників, фахівців із певних напрямків. Група є фаховою, і рішення приймаються шляхом голосування (більшістю голосів). Хоч іноді суперечки йдуть дуже гарячі, але рішення приймаються виважені, в рамках можливого.
Група діє за Положенням, ухваленим міськвиконкомом, а Положення - на основі вимог Законів.
До речі, ніде в Україні немає такої громіздкої системи прийняття рішень про перейменування (робочої групи + комісії). Скрізь діють робочі групи, які напряму пов'язані з депутатами, а часто й за участю депутатів від усіх політсил (у Полтаві це навряд чи можливо, з відомих причин).
Моя функція у цій групі - краєзнавчий аналіз системи назв; тому пропозиції мають, здебільшого, краєзнавчий (не політичний) характер, і за можливості, спрямовані на відновлення історичних топонімів.
Щодо ситуації по вул. Пушкіна:
Ще в липні 2022 року пані Вікторії Грицаєнко було запропоновано подати пропозицію на вул. Кукоби, де жив і ходив у школі її чоловік. Вона відмовилася, бо хтось її консультує і розповів, яка ця людина була видатною. І взагалі її консультують, користуючись там, що вона не місцева, не знає Полтави, вкрай згорьована і горить бажанням увіковічнити пам'ять чоловіка де тільки можна (що достойно поваги). Ім'я Віталія Грицаєнка вже пошановане й мікропам'ятником, і назвою військового ліцею. І вулиця на його честь буде. Як, фактично, вже є на честь Юліана Матвійчука.
Пані Вікторії пропонували різні варіанти на вибір, зокрема, варіант на Першотравневий проспект. Вона ніби й погодилася, що в разі, якщо за варіант "вул.Віталія Грицаєнка" на вул.Пушкіна не набере достатньої кількості голосів, то тоді можлива ця пропозиція на Першотравневий простект (який робоча група зарезервувала на цей випадок). Але вчора вона цей варіант відкинула. Як і варіант назви парку на честь чоловіка. І вимагала, за чиєюсь рекомендацією, розділити вул. Пушкіна вже після того, як пройшло голосування.
Робоча група за цю пропозицю НЕ проголосувала, і, як передбачено в таких випадках її Положенням, передала питання на розгляд офіційної топонімічної комісії та депутатам.
Мені, як і всім, дуже прикро, що вдови конкурують між собою за одну вулицю. Але вони це рішення прийняли усвідомлено, про що й неодноразово заявляли на засіданнях. Щоправда, одна із сторін (за чиєюсь підказкою?) під час голосування проголосила позицію: це - не її рішення, і її ображають.
Між іншим, у Полтаві є 7 Героїв України. Пам'ять про всіх ми збережемо. Мені довелося розшукувати родини Героїв, які через скромність не подавали заяв на увіковічнення пам'яті синів чи чоловіків; вважали це неетичним, і пропонували ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ на честь усіх Захисників України. Низько вклоняюся їм.
Нинішній перебіг супротиву російській гібридній війні, як ніколи, потребує єдності - як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. І потрібно кинути цю цивілізаційну звичку - шукати винуватих і цькувати їх. Ми всі - за Україну, вільну й демократичну, з відповідальною владою й відповідальним електоратом. Життя нас вчить жорстоко. Сподіваюся, навчить, і ми переможемо.
Мої пропозиції всім зацікавленим сторонам:
1) Міськраді слід би невідкладно затвердити РЕЗУЛЬТАТИ ГОЛОСУВАННЯ в Полтавській громаді (3-тя черга, по вул. Пушкіна і по вул. Кукоби).
2) Пані Вікторії Грицаєнко варто б обрати один із варіантів для вулиці чи парку, за переліком 4-ї або 5-ї черг. До речі, ми очікували від неї подання і на 1-шу, і на 2-гу, і на 3-тю черги.
Думаю, що Першотравневий проспект у цій ситуації потрібно таки відправити на 5-ту чергу голосування. Буде в її команди інша пропозиція (інша вулиця, наприклад, із неособовою нейтральною назвою) - будь-ласка, робоча група її розгляне.
Щодо мене, то із нетерпінянм чекаю часу, коли можу звільнитися від цієї волонтерської роботи, яка відволікає від написання історії кутків і мікрорайонів Полтави, і невільно занурює в бруд політичної боротьби по-полтавськи.
Всім іншим: злоба ще нікому й ні в чому не допомогала.
Будьте стримані. Не шукайте ворогів там, де їх немає.
З повагою до рідних Героїв і всіх полтавців.
