Цьогорічна президентська кампанія стала однією з найдинамічніших за всю історію України. Велику роль у її ході відіграли соціальні медіа. Впевнений, далі їх вплив тільки збільшуватиметься. Тому полтавським політикам варто адаптуватися до нових умов вже зараз.  

Цього року у Полтаві має з’явитися пам’ятник Леву Вайнгорту. Це проект Департаменту будівництва ОДА, ініційований його директором Тимофієм Голбаном. Чи потрібне увіковічнення видатного архітектора? Безумовно, і на це є кілька причин.

За останній рік я працював на виборах у кількох об’єднаних громадах Полтавського району. Скажу чесно, до цього бував тут рідко і майже нічого про них не знав. А от у кінці 2017 — на початку 2018 об’їздив багато сіл вздовж і поперек. Як виявилося, у якихось 10-15 км від Полтави дуже багато місць, куди варто приїхати, щоб відпочити. 

Полтава і область — це видатні люди, які тут жили або працювали. І насправді їх набагато більше, ніж нам може здаватися. 

Вперше після сезону 2011/12 полтавська «Ворскла» братиме участь у груповому етапі Ліги Європи. Для команди це можливість збільшити фан-базу та попрацювати над іміджем у рідному місті та по Україні. Але потрібна системна робота з вболівальниками протягом мінімум трьох місяців. 

Історії — найефективніший метод роботи у соціальних мережах. Людям найцікавіше читати про інших людей. Один з прикладів використання сторітелінгу — наш проект з заступником голови ПОДА Романом Товстим. Він розповідає про пожежників Полтавщини і називається #МовчазніГерої. 

Потенціал молоді на виборах і досі залишається майже не використаним. Багато політиків  думають «Та, вони все одно не прийдуть голосувати» і ігнорують її. Натомість хлопці і дівчата від 18 до 25, як правило, просто не мають свого кандидата. Бо з ними ніхто не працював. 

Наше місто важко назвати стрітарт-столицею України. Воно навряд стане нею у найближчий час. Але у Полтаві вже зараз є, як мінімум, 4 класних вуличних арт-об’єкти. Це ще один бонус до скарбнички з написом «А що ж показати людям, які приїздять до нас у гості». 

Місто робить архітектура. Його так само роблять легенди. У нас немає проблем ні з тим, ні з іншим. А от з їх пропагандою — вистачає. Бо часто і самі не помічаємо, скільки усього цікавого навколо. І, тим більше, не розповідаємо про це гостям. Хоча, здавалося б, очевидно: чим більше цікавинок «продамо» — тим більша імовірність закохати у наше місто.

Маленькі і хоча б трохи віддалені від центрів своїх районів села — це окрема паралельна реальність. Потрапляючи сюди, розумієш, що таке справжня безвихідь. Чи врятує їх децентралізація? Подивимося. Але цим населеним пунктам точно не вистачає уваги та любові.