Якими можуть бути бібліотеки. Приклади з Києва та Козельщини

Я проводив невелике опитування серед своїх знайомих про бібліотеки. Головна ідея цього дослідження — зрозуміти, якими вони мають стати, щоб їх відвідуваність збільшилася. 

Один з головних запитів — бібліотекам мало бути лише бібліотеками. Вони мають стати просторами для роботи та відпочинку, місцями, де громада вирішуватиме різні питання та прийматиме рішення, культурно-освітніми центрами. 

Бібліотеки, про які мова йтиме нижче, відповідають цим потребам: десь повністю, а десь частково. Одна з них знаходиться в Києві, інша в Козельщині. Але приклад обох доводить — нічого неможливого немає. 

“Світло” — значно більше, ніж бібліотека

Простір “Світло” знаходиться у Києві, на Воздвиженці. Це приватна ініціатива, відкрили простір засновники бібліотеки bOtaN. Остання свого часу припинила роботу через виставлення будівлі, де вона функціонувала, на продаж. “Світло” позиціонують, в першу чергу, як місце сили — сюди можна прийти, щоб відволіктися від своїх буденних проблем та надихнутися. 

Тут достатньо місця, щоб попрацювати та поспілкуватися. Якщо порівнювати з bOtaN’ом, площа “Світла” збільшилася приблизно в 2 рази. Тому можна назвати простір і коворкінгом теж. У великій залі є і місця на одного і диванчики-столи для кількох людей. Функціонує також окреме приміщення для проведення лекцій та дискусій. Вибачаюся за тавтологію, але інтер’єр у “Світлі” світлий та сучасний. Як на мене, він на 100% асоціюється з продуктивністю і спонукає до неї.

Атмосфера "Світла"

Стосовно книжок — вибір великий. Акцент скоріше на нон-фікшині та бізнес-літературі, ніж на художці. Але остання теж присутня. Літературу не можна брати з собою, тільки читати в залі. З одного боку це мінус, а з іншого бібліотека так стимулює відвідувачів навідуватися частіше.  

У "Світлі" є, наприклад, книжки, які вчать сторітелінгу

І ще одна дуже важлива річ, про яку хотілося б розповісти окремо. Простір максимально інстаграмний. Є місце для експозицій, де кожен бажаючий за попередньою домовленістю може виставити свої роботи.  Крім того, кілька місць для фото. Мені найбільше сподобалася локація присвячена помилкам і їх виправленню. Тим більше, я дуже люблю філософію кінцугі. 

Сільська бібліотека у Козельщині, яка стала сучасним простором

Всі ми приблизно розуміємо, що таке сільська бібліотека: старість, прілість, відсутність ресурсу для оновлення. Щось подібне було і у Козельщині. Районна бібліотека працює за адресою Остроградського, 79/11 з 1929 року. І сама будівля, і фонди постраждали під час Другої світової. Але найгірше бібліотеці почало житися у 90-х. Приміщення перестали ремонтувати і навіть опалювати. А зайти до бібліотеки можна було лише з бокового входу, центральний закрили і забили. 

За відновлення бібліотеки взялася благодійна організація Smart Foundation. Почалося все з буккросингу — коло бібліотеки встановили поличку з книгами. Місцевим ця ідея сподобалася, вона також стала об’єднувати їх у групи за інтересами. Зараз література мандрує селищем і поза поличкою. А люди проводять тут толоки, щоб утримувати її в належному стані.

Відкриття першої точки буккросингу у Козельщині (фото: poltava.to)

Після запуску буккросингу справа дійшла і до бібліотеки. У приміщенні провели капітальний ремонт. Я не буду зупинятися на цьому детально, скажу тільки, що виглядає бібліотека тепер надсучасно — тут є та сама атмосфера продуктивності, що і в “Світлі”. До речі, будівельні роботи не завадили зберегти кілька історичних пам’яток: старовинну ліпнину, тавровану цеглу ще царських часів, дранку. 

Відеоогляд Smart Простору на Полтавщині

Але найголовніше — бібліотека наповнилася новими сенсами. Простір став багатофункціональним. І зараз це один з головних центрів суспільного життя у Козельщині. У бібліотеці є зали для індивідуальної роботи та роботи в групах, зони для творчості та відпочинку. Тут працюють багато гуртків, є дитяча кімната. Крім того, бібліотека комп’ютеризована. На її базі навіть проводять кіберспортивні змагання.

Лише один, але дуже промовистий приклад з серії "до/після"

Бібліотечні фонди теж значно оновили. Піарниця Smart Foundation Катерина Завада, з якою ми спілкувалися, навіть жартувала, що працівники організації і самі б хотіли приїхати на кілька тижнів у Козельщину, щоб перечитати всі книжки, які їх зацікавили. У бібліотеці також облаштували місця для прослуховування аудіокниг. А зараз працюють над впровадженням електронної системи Koha. Це дозволить мешканцям Козельщини відслідковувати і бронювати потрібні книжки, не виходячи зі свого будинку.