У попередніх дописах я розповів, яким чином падчерці полтавського міського голови дісталася низка земельних ділянок під торгівельні павільйони, розміщені у велелюдних місцях Полтави.
Мене зацікавило, чому для цього було застосовано не порядок оренди, а умови сервітуту. Я схилявся до думки, що робилося те з метою уникнення плати за землекористування.
Як з’ясувалося, я помилявся.
Оскарживши постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 8 травня 2014 року про визнання її винною у вчиненні корупційного діяння, Ірина Климко надала апеляційній інстанції кілька документів, які мали підтвердити, що вона повідомила депутатів Полтавської міської ради про конфлікт інтересів. Отже, є чистою перед законом.
Адже саме за це й притягали до відповідальності саму підприємницю-депутатку та її вітчима-мера.
Виникає запитання, чому, маючи на руках такий козир, який нібито неспростовно доводить його невинуватість, Мамай продовжує уникати зустрічі з правосуддям? Потрапивши ж до суду примусово чи під загрозою приводу, посилається не на ці документальні свідчення, а ставить під сумнів свій родинний зв’язок із падчеркою, вимагає перевірити повноваження співробітника УБОЗу, який склав протокол про адміністративне правопорушення, чи наводить якісь інші, не менш дивні, аргументи?
Відповідь на це запитання – проста, як двері. Документи, надані Іриною Климко Апеляційному суду Полтавської області, підроблені.
Звикайте саме до цього звернення. Бо відповідальність за ваші злодіяння – незворотна.
За реальні порушення закону, прописані у кримінальному кодексі. На відміну від тих абсурдних обвинувачень, які ви висували проти судді Гольник, намагаючись завадити продовженню її суддівських повноважень – від порушень трудової дисципліни до вимагання хабара та шахрайства (подільником у вигадану організовану злочинну групу шахраїв Мамаїв «правник» Ковжога намагався вписати і мене).
У попередньому дописі я згадував суд, що відбувся 8 травня 2014 року в справі про вчинення корупційного адміністративного правопорушення приватним підприємцем та депутатом Полтавської міської ради Іриною Климко, нинішньою очільницею обласної організації партії «Совість України» (тієї, що в очікуванні місцевих виборів пенсіонерів цукром наділяє).
Останнім часом цілеспрямований та рішучий у досягненні особистих інтересів полтавський мер почав виявляти невластиві йому роздуми і вагання. Просто-таки якісь інтелігентські виверти демонструє Мамай враженій публіці. Гамлетівські рефлексії. Говорить, що не вирішив бути чи не бути йому знову мером, йти чи не йти на вибори.
Може, то перший осінній холодок спричинив сум’яття у ніжній душі Олександра Федоровича? Чи споглядання, як призначена пенсіонерам цукрова гора зменшується, а рейтинг короля тої гори пропорційно не приростає? І король у кінцевому підсумку ризикує опинитися голим? Фігурально висловлюючись, звичайно ж.
Після передачі «корупційної» справи полтавського міського голови Мамая до Решетилівського районного суду роль «невловимого Джо», схоже, вирішив приміряти на себе і його представник за довіреністю Олександр Ковжога.
Після того, як 22 вересня 2014 року Апеляційний суд Полтавської області частково задовольнив прохання Олександра Мамая, котрий оскаржив штраф за неповагу до правосуддя, Ковжога взявся за реалізацію намірів градоначальника притягнути незалежну суддю до кримінальної відповідальності.
Лариса Гольник дала інтерв’ю журналісту всеукраїнської газети «Факти» Анні Волковій.
Уже понад рік Олександр Ковжога, представник інтересів Мамая в суді, не займається пошуком аргументів для спростування обвинувачень свого патрона у корупційному правопорушенні. Натомість він винаходить усілякі «поважні причини» для затягування слухання справи. Воднораз намагається організовувати різноманітні неприємності для судді Гольник. Спочатку це робилося з метою її дискредитації та відводу. Тепер – заради помсти.
У першому судовому засіданні інтереси полтавського міського голови, обвинуваченого в корупційному правопорушенні, представляв кваліфікований професійний адвокат. Надалі його змінив колишній міліціянт Ковжога, який був оформлений представником Мамая за довіреністю.
Чим же Олександр Іванович привабив Олександра Федоровича?