Так називається моя узагальнююча публікація, видана спеціалізованим сайтом «Ні корупції!».
Кажуть: «Якщо у вас немає ворогів, значить, ви у своєму житті ні за що не боролися».
Це історія про те, як прокурор Полтавської області Сергій Попов намагається приховати тяжкий злочин корупційного характеру, вчинений мером Олександром Мамаєм.
Суддя Юрій Куліш веде справу Дмитра Трихни, обвинуваченого за двома статтями Кримінального кодексу України:
— ст. 369, ч. 3, тобто за намагання дати хабара судді Ларисі Гольник заради винесення нею потрібної полтавському міському голові, підозрюваномі в корупційному діянні, постанови (закриття справи за строками давності без встановлення факту винуватості Олександра Мамая);
— ст. 376, ч. 1, що означає втручанні в будь-якій формі в діяльність судді з метою добитися винесення неправосудного рішення.
«Снігом Полтаву не завалить» – нахвалявся полтавський міський голова Мамай. Було це в листопаді 2010 року. Тоді щойно обраний мером Олександр Федорович провів свою першу в цьому статусі прес-конференцію. Звіт про неї досі красується на офіційному сайті міської ради.
У документальному серіалі про розгляд корупційної справи Олександра Мамая суддею Ларисою Гольник (починаючи звідси) я наводив чимало прикладів того, як полтавський міський голова штучно створював собі «поважні» причини неявки в судові засідання. До арсеналу методів наділеного владою крутія входили відпустки, відрядження та лікарняні. Які він оформлював на дати судів, а потім скасовував.
Сьогодні Мамай зробив несподівану «явку з повинною». В інтерв’ю, взятому у нього Яном Пруглом, градоначальник, пояснюючи свою найвищу серед українських мерів зарплатню, заявив, що причиною цього «феномену» є його надзвичайна працелюбність.
Останнім часом мені нерідко доводиться чути: «Трихну жалко». Мамай, мовляв, відмажеться, а цьому дурнику (зазвичай, чомусь, про нього висловлюються саме так) сидіти.
Мова йде про Дмитра Трихну, кримінальну справу якого нещодавно почав розглядати Київський районний суд м. Полтави.
У дописі «Як Мамай із Ковжогою намагаються посадити суддю Гольник» я розповів про численні обвинувачення з боку полтавського міського голови та його захисника, висунуті проти судді Октябрського районного суду, яка першою розглядала корупційну справу нашого старого/нового мера.
Намагаючись врятувати себе від відповідальності за втручання в діяльність судді (ст. 376 Кримінального кодексу України) та за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище (ст. 369 – тут міський керманич діяв через іншого посередника, такого собі Трихну), Мамай та Ковжога завалили органи прокуратури заявами про вигадані ними «злочини» судді. До речі, завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, тим більше коли людину обвинувачують у тяжкому злочині, також підлягає кримінальному переслідуванню (ст. 383 КК України).
Тим, які натужно намагаються розвивати тему «Гавриліади».
Чергове політичне шулерство нового / старого полтавського міського голови.