Блог Віталія Цебрія
-
Феномен украинской нации (по итогам и результатам последних мировых игр в Рио)
Почему-то сразу, когда прочитал волнительные строки о том, как встречали в киевском аэропорту Борисполь наших спортсменов-паралимпийцев, всплыли в мозгу эти знаменитые (но и полузабытые) строки из крылатых фраз Александра Довженко
23 вересня 2016, 15:09 | Віталій Цебрій 53
Про автора
Живе сьогодні в Каунасі (Литва). Закінчив КДУ факультет журналістики. 35 років стажу. Полтавець. Зараз пенсіонер.
201Останні публікації:
- 9 травня 2025
- 4 Українські маршали
- 30 квітня 2025
- 10 Українский "чомучка"
- 5 квітня 2025
- 1 Війни та долі. Її батьки познайомилися у німецькому концтаборі. А тепер й саму догнало лихолиття...
- 4 квітня 2025
- 3 Трамп -- безбашенний... ТІпа вже відома істина
- 14 лютого 2025
- 2 Український «Чомучка»
- 13 січня 2025
- 4 Ленін, потім й Сталін опікувалился увічненням пам’яті борців "за світову революцію". Що ж робимо ми?
- 1 листопада 2024
- 8 Листопад 2024-го. Перші парадокси та феномени реальності
- 11 жовтня 2024
- 25 Усе було надто вже просто - в роках дев"яностих...
- 10 жовтня 2024
- 2 З історії радянської (руської) дурдомовщини
- 6 вересня 2024
- 29 Чорний Фаллос, або про ще одну спробу «показової страти»
- 18 серпня 2024
- 1 Як карта ляже?
- 2 липня 2024
- 1 "Царь-Мотлох»* и преданный ему народ
- 17 червня 2024
- 1 Как карта ляжет, чем сердце успокоится…
- 24 травня 2024
- 1 Досліджую явища: жупелофілія, авторитаризм, націоналізм...
- 18 квітня 2024
- 2 Вчитеся брехні у російських класиків!
- 15 квітня 2024
- 0 Чудовисько обло, пустотливо, стозевно і... лаяй!
- 9 квітня 2024
- 0 Мастер-палач
- 7 квітня 2024
- 1 Поганий анекдот: За Що Сидимо?