Мамай і провокатори

Лице полтавської «Совісті» старий / новий мер Мамай, ідучи на минулі вибори, навіть програми писати не став. І справді – навіщо? Цукор зажди буде солодшим за паперові обіцянки.

Мамай – Совість України. Фото poltavske.tv

Тим не менше, у Полтаві саме безбарвно-аполітична «Совість» (з ухилом у помірний совкізм головного мозку її перших осіб) стала жертвою політичних репресій та спецоперацій з боку правоохоронців.

Саме такими вочевидь безглуздими твердженнями вирішили захищати себе у судах Мамай та його підручні.

У засіданні Київського райсуду, що відбулося 7 квітня за справою Дмитра Трихни, обвинуваченого в намаганні «купити» у судді Гольник вигідне для Мамая рішення, останній, приведений до присяги і допитаний як свідок, заявив таке:

«Я вам скажу, що коли суддя Гольник запропонувала зустріч, я був впевнений, що це зустріч буде спокійна, ненапружена, а коли вона зашла в зал, приблизно такий самий зал судових засідань, я запропонував їй присісти, вона зайшла із кучею паперів, я прекрасно зрозумів, що на той час, що суддя Гольник була повністю закомплектована всіма засобами прослуховування і прослідження, тому що прийти на зустріч із кучею паперів і невідомо… Ваша честь, я пройшов Крим і Рим, і мідні труби 8 разів проліз, я зразу зрозумів, що це… І коли вона почала мені казати, ви нанесли мені моральну шкоду, то я зрозумів, що вона мене провокує на ту відверту розмову. Як суддя може, тим паче, якщо, я впевнений, що на ній були всі прослуховуючи пристрої, це все записано, на сьогоднішній день я впевнений, то в її словах це є. Тобто вона мене провокувала на відверту розмову. Як може суддя казати обвинуваченому чи майбутньому корупціонеру, що я їй причинив моральну шкоду?» (неповторний стиль висловлювань Олександра Федоровича відтворено майже стенографічно).

Підтверджувати цю версію брався й Олександр Ковжога, представник мера у корупційній справі, що розглядалася свого часу суддею Гольник. Колишній заступник начальника міського управління міліції, а нині псевдоборець із корупцією, нібито 30 секунд простояв під дверима зали судових засідань, де відбувалася розмова Мамая і Гольник, але все-все почув.

Коли ж до допиту свідків долучилася Лариса Гольник, Мамай і Ковжога заплуталися в деталях: товста чи тонка папка була в неї у руках, подвійні чи одинарні двері ведуть до зали судових засідань та в деяких інших істотних подробицях.

Мамай дає свідчення у справі Трихни

Наступні судові засідання присвячуватимуться дослідженню об’єктивних доказів, зокрема матеріалів негласних слідчих дій. Тоді й з’ясується, хто насправді був ініціатором та організатором зустрічі мера із суддею, хто почав розмову і що пропонував, чи казала Гольник щось про завдану їй діями Мамая моральну шкоду?

Потерпіла відразу ж поставила перед судом питання про притягнення свідків до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань і має намір довести й цю справу до кінця.

У ході допиту Мамая Лариса Гольник поцікавилася також, чи підтверджує він свої показання, дані 27 січня 2015 року в обласній прокуратурі, наступного дня після його брифінгу з обвинуваченнями судді у вимаганні в нього хабара (тобі версію з провокуванням його на дачу хабара захист Мамая ще не придумав). Мер відповів, що підтверджує все, що сказав тоді. Зокрема й таке:

«У мене таке враження, що Гольник з УБОЗ принципово цю справу вели, щоб напрацювати їй бали, щоб отримати довічне призначення».

Оце злет фантазії. Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а потім і Верховна Рада України (обидва органи – колегіальні) мали надати якісь преференції судді за пійманого на хабарі міського голову!

***

Не відстає від «шефа» й інший підданий «політичним гонінням» член «Совісті».

Директор КП «Полтава-Сервіс» Віктор Передерій 21 серпня 2015 року був затриманий на отриманні хабара.

Відповідно до обвинувального акту, він вимагав 45 тисяч гривень від підприємця Надточія – за оформлення двох договорів оренди торгових місць на території комунального ринку «Браїлки». Виходило по тисячі гривень за один квадратний метр. Аргументував зазначену суму керівник підпорядкованого міській владі комунального підприємства тим, що це – вказівка керівництва. Нагадаю, очолює Полтавську міську раду та її Виконавчий комітет одна й таж особа – Мамай Олександр Федорович.

Проте в засіданні Октябрського райсуду, яке відбулося 15 квітня, Передерій своєї вини не визнав. І заявив, що його затримання – це політичне замовлення, а докази у справі сфальсифіковані (під час обшуку з його кабінету вилучили 1,8 тисячі доларів США).

Віктор Передерій. Фото ІВ «Полтавщина»*

Принагідно Передерій розповів жалісливу історію:

«Я вважаю, що вся справа зроблена на штучних доказах і сфабрикована. При цьому всьому був завчасно розпланований сценарій, було прописано кожному роль… Я є членом партії «Совість України», і в той період, у вільний від роботи час, ми займалися передвиборчою агітацією. Я був відповідальний за розповсюдження реклами на біг-бордах у місті та області. Є зафіксовані правоохоронцями факти, коли приїжджали машини конкурентів і заклеювали, зривали наші вивішені біг-борди. Це доведено, зафіксовано, тому що ми неодноразово зверталися на номер «102». І тому йшло переслідування».

Логіка – залізна! (Чи доречніше сказати «дубова»?) Вражаюся нерушимій твердості думки таких людей. Конкуренти зривали плакати – значить, правоохоронці мічені доляри підкинули…

Уся міць репресивного апарату держави обрушилася на кришталево чесних «совісТливих» одночленців. Безідейних Мамая і Передерія переслідують за їхню політичну діяльність! Рятуйте бранців совісті! Зупиніть маховик репресій! Не допустимо розправи над інакодумцями!

***

Наступне засідання у справі Трихни відбудеться 6 травня у приміщенні Київського районного суду (пров. Хорольський, 6). Початок о 09:00.

У справі Передерія – 25 травня, о 09:30, в Октябрському районному суді (вул. Навроцького, 5). До речі, головуючим у цій справі є найкращий друг автомобілістів, тих – кому загрожує позбавлення водійських прав, Олександр Струков.

____________

* Світлини Віктора Передерія в судовому засіданні розшукати не вдалося, оскільки  Струков заборонив журналістам фотозйомку як обвинуваченого, так і самого себе.

У засіданні по справі Трихни Струков, викликаний як свідок, у доволі грубій формі обурився намаганням журналістів сфотографувати його. Головуючий суддя Куліш ледь зумів угамувати колегу, котрому роль свідка вочевидь не сподобалася.

Чомусь саме таку дивовижну добірку зображень видає Гугл на запит «суддя Струков Олександр Михайлович». Чого б то?

А може суддя Струков боїться, що за допомогою світлин його зурочать?

Як на мене, ці страхи є абсолютно безпідставними. Ніякі темні сили не можуть загрожувати такій світлій особистості, якою є суддя Струков. Бо він – людина з незаплямованою репутацією, взірець вітчизняного правосуддя, чиїми логічними, мудрими, виваженими й обґрунтованими, а головне – законними та справедливими рішеннями зачитуватиметься не одне покоління служителів Феміди.

І в суді за справою Трихни він казав тільки правду і нічого, крім правди.

Запам’ятаймо це!