Розмір тексту

Брудний «Гейзер»

Кажуть: «Якщо у вас немає ворогів, значить, ви у своєму житті ні за що не боролися».

Випадково дізнався, що на одному з полтавських сайтів розміщено «страшенний» компромат на суддю Гольник та на мене грішного.

У супроводі редакційного коментаря оприлюднено «крик душі» такого собі Сергія Самохатки, далекого родича нашої покійної сусідки. Бабуся мала необережність запропонувати нам придбати у неї розбірний металевий гараж.

Через те й постраждала.

Спершу її розпинав цей самий Самохатко, який уже бачив себе володільцем усього її скромного майна, включно зі злополучним гаражем, а також його батьки.

(До речі, факт родинних відносин Самохатці довелося встановлювати через суд. У такий само спосіб він намагався визнати її психічнохворою і через те недієздатною – поки була жива. Тепер сподівається на результати посмертної експертизи і судиться з нами.)

За якийсь час раніше судимий Самохатко вийшов на колишнього міліціянта Ковжогу, представника в суді полтавського міського голови Олександра Мамая, обвинуваченого в корупції.

Ковжога зметикував, що ситуацію можна використати проти судді Гольник. І закрутилося.

До бабці бігали різноманітні комісії – погрожували знесенням гаражу. Вона надзвичайно хвилювалася, боялася, що ми вимагатимемо повернення грошей. 31 грудня 2014 року Данилівни, так звали її у дворі, не стало.

Утім, про гараж, роль Мамая, Ковжоги та сімейки Самохаток у цій ситуації розповім коли-небудь згодом.

Зараз про інше. Свою кляузу Сергій Самохатко, наскільки мені відомо, пропонував різним виданням. Підібрало ось це. Якість супровідного коментаря – вражаюча.

Наприклад, про суддю Юрія Куліша, який розглядає справу Трихни, поплічника Мамая, сказано, що то він, нібито, є тим суддєю Решетилівського районного суду Полтавської області, котрий «нещодавно закрив адміністративну справу стосовно мера за строком давності і тепер є суддею Київського районного  суду».

А чого вартий заголовок? Обличчя під мантією – це взагалі щось за Фройдом!

Матеріал водночас було розміщено й на «Форумі» видання.

Фурору пасквіль не викликав

Автором публікації значиться якесь «Evgeniya».

Поцікавився іншими публікаціями цього автора на судову тематику.

Надибав іще один наклепницький матеріал про Гольник. А також – величезну купу філіппік про суддів у справі Наталії Конотоп та саму цю «достойницю».

Кидається в очі, що прихований за псевдонімом дописувач виявляє дивовижну обізнаність про внутрішню «кухню» Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області, дає нищівні характеристики іншим працівникам цієї установи.

І згадалось мені одне давнє судове рішення Гольник.

Улітку 2011 року на отриманні 16 тис. гривень хабара за непритягнення підприємця до адміністративної відповідальності було взято в. о.начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області та його сина.

26 листопада 2012 року суд виніс вирок обом правопорушникам.

Чиновник-корупціонер отримав 5 років 1 місяць позбавлення волі, заборону обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади, на 3 роки, конфіскацію майна (крім житла), а також втратив 12-й ранг державного службовця.

Сину-посібнику хабарника 5 років позбавлення волі суд замінив іспитовим строком тривалістю 3 роки.

Оскарження вироку в Апеляційному суді Полтавської області дозволило колишньому держслужбовцю пом’якшити покарання: 18 листопада 2013 року один епізод було перекваліфіковано із замаху на отримання хабара, але другий виключено. У результаті – 3 роки позбавлення волі.

Не вдовольнившись таким рішенням, злочинець звернувся до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ. Але той ухвалою від 12 червня 2014 року відмовив у клопотанні, залишивши вирок апеляційної інстанції без змін.

Відсидівши, наш герой заходився дошкуляти своїм кривдникам.

Найперше ж він прагне звести рахунки з Наталею Конотоп, його попередницею на посаді керівника Управління в справах захисту прав споживачів, уважаючи, що то вона його підставила.  11 листопада 2015 року в Апеляційному суді Полтавської області Олег Передерій, так його звати, виступаючи як свідок, заявив, що має інформацію про зловживання службовими обов’язками та розкрадання бюджетних коштів Наталією Конотоп. Крім того він просив суд призначити йому адвоката і забезпечити захистом – самого та членів його родини.

Передерій та Конотоп у залі суду

Конотоп не змусила себе довго чекати й відповіла, що Передерій – лжесвідок, чиїм словам вірити не можна. А також нагадала, що у 2006 році він був засуджений за шахрайство. І дійсно, у вироку, за яким Передерій відбував останнє покарання, говориться, що в силу ст. 89 КК України він уважається несудимим (це означає погашення судимості).

Та повернемось до сайту, що розмістив лист Самохатки.

Зв’язок Передерія із цією помийницею простежується просто – у грудні 2013 року сайт, давлячи на жалість, виступав із закликами рятувати від «реальної міри покарання» «ветерана Збройних сил України», який «позитивно характеризується, не судимий, має ряд хронічних захворювань».

Передерія зображали безневинною жертвою змови Конотоп, слідчих, прокурорів і суддів, «що приймають незаконні та бездоказові рішення в супереч чинного законодавства України». Матеріал підписала та сама «Evgeniya».

Тепер цей сайт із недоречним пафосом, згадуваннями Небесної сотні та вигуками «Слава Україні!» розвінчує ворогів притягнутого до відповідальності корупціонера, зарахувавши до їх числа й усіх суддів у його справі та справі Конотоп.

З нелогічністю, котру помітила б кожна неупереджена людина, суддю Гольник поставлено в один ряд із тими «служителями Феміди», з якими вона у ставленні до корупції давно перебуває по різні боки барикад.

Нагадаю, що в 2011 році за короткий період часу правоохоронцями по черзі були затримані на хабарах кілька керівників Управління в справах захисту прав споживачів у Полтавській області – Наталія Конотоп, Олег Передерій та широко відомий нині Ілля Кива.

Справа Передерія дісталася судді Гольник. Із трьох корумпованих чиновників тільки він, попри намагання затягнути розгляд справи, провокації проти судді та «ходоків»-клопотальників, отримав належне покарання.

Висновки напрошуються самі собою.

Розумію, як Передерію прикро, що відбувати «строк» довелося тільки йому. Однак цей сучасний «граф Монте Крісто», а фактично його антипод, має пам’ятати, що він отримав заслужене.

І уважно перечитувати дописи зі свого невибагливого інтернет-видання з вимогами справедливого покарання для чиновників-корупціонерів:

«Безкарність викликає розвиток корупції, хабарництва, як ракова пухлина поїдає суспільство»;

«Корупціонери не сумісні із державною службою»;

«За кожним злочином повинно бути покарання, кожний хабарник повинен отримати реальну міру покарання».

Саме це, громадянине Передерій ви й отримали від судді Гольник.

Я ж зараз матеріалізую інше ваше сподівання, що «найближчим часом все таємне, стане відомим та зрозумілим».

Крім спрямованості та змісту зазначених вище публікацій, вуха зацікавленої особи стирчать і з тенденційності коментарів до них.

За кілька років свого скніння «Полтавський інформаційний портал» «ФОКУС Полтава» назбирав аж 210 коментарів!

За стилістикою і тематикою коментарі та статті є дуже близькими.

Найбільшу увагу до «судових» опусів порталу виявили ніки, у порядку убування, «Громада», «Правда», «Правозахисник», «Люстратор», «Голос України».

Правила сайту не вимагають реєстрації коментаторів, через те особи, котрі стоять за тими ніками, інколи забувають своє псевдо і пишуть його то з великої, то з малої літери, то українською мовою, то російською.

Імітуючи обговорення теми, інколи відповідають самі собі.

Діалог «Громада» – «Правозахисник»

На «Полтавщині» подібний персонаж також активізується з коментарями  у зв’язку з публікаціями, пов’язаними з Конотоп чи Гольник.

Ображений зловонний «Гейзер» намагається обляпати своїм брудом усіх довкола

Інколи з коментарями «Гейзер» потрапляє у дуже незручні ситуації – і видає себе

«Звичайні» кримінальники мають, хай і своєрідний, але певний «кодекс честі». Якщо суддя діяв суворо в межах закону – мститися йому не стануть. Інакше ведуть себе представники білокомірцевої злочинності. Як правило, це доволі хитрі, цинічні та безпринципні створіння.

Передерій не обмежується медійною активністю. Він пише скарги на суддю Гольник.

Зокрема, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Упродовж 5 років суддівства Гольник це «чистилище» для суддів розглянуло на своїх засіданнях усього лише 9 скарг стосовно неї.

4 заяви надійшли у 2012 році – на початку її спеціалізації як судді-криміналіста.

Решта скарг пішли узгодженим косяком у 2015 році. Їх автори – наділена кіосками падчерка Мамая Ірина Климко, сам Олександр Федорович, корупційну справу якого закрив за спливом строку притягнення до відповідальності Решетилівський районний суд, Олександр Ковжога – представник Мамая у суді, псевдоборець із корупцією, заздрісний до чужого Сергій Самохатко та «Монте Крісто» навпаки Олег Передерій.

Додам, що прізвище Передерій фігурує у цій зграї ображених на Ларису Гольник двічі. У 2012 році скаргу на неї подавав син чиновника-хабарника.

Ні по одній заяві дисциплінарні провадження проти судді Гольник не порушувалися – внаслідок цілковитої безпідставності звинувачень.

І якщо, маючи замовлення від мера знищити її репутаційно та як суддю, поплічники Мамая вишукали усього-то «компромату» – це іржавий 30-річний гараж, куплений у сусідки, певно, на доволі слизькій суддівській стезі Лариса Гольник не зганьбила себе нічим.

А Передерій після відсидки зробився ще й громадським активістом.

Разом із кількома іншими особами Передерій заснував організацію «Думки громади». І як її член увійшов до складу Громадської ради при Полтавській обласній державній адміністрації.

Отож хочеться запитати у співзасновників «Думки громади»: «Як вони ставляться до перебування у своїх лавах особи, двічі засудженої за кримінальні правопорушення, колишнього чиновника-хабарника, який відбував покарання за корупційний злочин?»

Те саме запитання адресую до всіх членів Громадської ради при Полтавській обласній державній адміністрації – чи комфортно вони почуватимуть себе на засіданнях ради у присутності Олега В’ячеславовича Передерія, корупціонера із непогашеною судимістю, чия вина була підтверджена судами трьох інстанцій?

І, зрештою, що думає з цього приводу голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Головко, який своїм розпорядженням затверджує склад Громадської ради?

Про автора

Ігор Гавриленко

Ігор Гавриленко

історик (Історія твориться сьогодні, і творимо її ми)

138
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему