Свідчення Лариси Гольник у суді над Трихною

На жаль, неналежне виконання своїх прямих обов’язків прокурором Полтавської області Сергієм Поповим тільки посилює у Мамая відчуття безкарності та спонукає до бравади рівня гопника чи бариги, але не вищої посадової особи місцевого самоврядування: «Якщо я впевнений, що я можу обійти закони і мені нічого не буде, то я буду це робити постійно».

Нижче наводиться зміст показань судді Гольник, якій Трихна, діючи в інтересах Мамая, пропонував хабар за закриття корупційної справи свого патрона. Це не стенограма і не протокольний запис, тому можливі деякі відмінності у формулюваннях. Крім того, виключені окремі другорядні моменти.

***

17 грудня 2014 року мені зателефонував Трихна, який раніше працював заступником Полтавського міського голови, запропонувавши зустрітися.

Виявилося, що він уже знаходився біля мого кабінету. Трихна попросив вийти. Під час розмови повідомив, що він діє на прохання Мамая. З’ясувалося, що той хоче досягнути певного «компромісу». Зокрема просить зустрітись утрьох і досягнути домовленості, за якої він з’явиться до суду 29 грудня, а я повинна винести рішення про закриття справи без вказівки про його винність у вчиненні адміністративного правопорушення.

Я відповіла, що мені від Мамая нічого не потрібно. Він повинен з’явитися до суду, дати показання, у разі незгоди з моїм рішенням оскаржити його в апеляційному порядку.

Трихна наполегливо прохав подумати над його словами. Для мене було очевидним, що мова йде не просто про зустріч, це була завуальована пропозиція на отримання неправомірної вигоди.

Наостанок Трихна сказав, що передзвонить у понеділок, тобто 22 грудня, та просив, щоб ця розмова залишилася між нами.

19 грудня я виїхала до Києва і подала заяву на ім’я начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України з повідомленням про злочин. Просила вжити невідкладних заходів з метою документування втручання в діяльність судді та пропозиції надання неправомірної вигоди з боку групи осіб, Мамая і Трихни.

22 грудня під час зустрічі Трихна підтвердив, що він уповноважений на спілкування зі мною Мамаєм. На моє запитання щодо мети зустрічі у форматі втрьох (я, Мамай, Трихна), він говорив, що висловимо емоції. На моє уточнення, що «не тільки для цього», він підтвердив це. Домовились, що він зателефонує у середу, 24 грудня.

[Далі у спілкуванні виникла пауза, пов’язана з хворобою судді. У цей час Трихна телефонував кілька разів, щоб з’ясувати, коли Л.Гольник вийде на роботу.

Оскільки не було відомо, чи порушене кримінальне провадження на рівні Києва, суддя Гольник звернулася із заявою до обласного УБОЗ. Наступні її зустрічі з Трихною та Мамаєм відбувалися в рамках відкритого кримінального провадження з необхідною аудіо- та відеофіксацією. – І.Г.]

12 січня 2015 року [зранку – І.Г.] розмова йшла у моєму кабінеті. Я сказала, що погоджусь на зустріч з Мамаєм лише в межах суду. Трихна запропонував у кабінеті голови суду Струкова. Я прикинула дату можливої зустрічі. Трихна говорив, що поспілкується з Мамаєм, і той може сказати, що готовий до зустрічі відразу ж.

[Потім відбулося ще кілька телефонних контактів, під час яких була обговорена можливість зустрічі Гольник із Мамаєм наступного дня. – І.Г.]

13 січня зранку у телефонній розмові Трихна сказав про зустріч з Мамаєм після 15.00 год. Але згодом він повідомив, що Мамай не зможе сьогодні приїхати до суду, оскільки Яценюк проводить якусь нараду.

14 січня [за допомогою СМС була досягнута домовленість про зустріч після 15.00. – І.Г.]

Коли я вийшла з судового засідання, я зразу пішла до свого кабінету. Трихна мене набрав та повідомив, що вони вже тут. Потім я його побачила у коридорі. Трихна сказав, що Мамай чекає у Струкова, разом із Ковжогою. Я почала казати, що може не треба у кабінеті Струкова, пропонувала в іншому приміщенні: «Просто якось незручно – і секретар, і помічник». На це Трихна відповів: «Їх нікого там не буде» (потім це підтвердилось).

Ми разом із Трихною зайшли до приймальні Струкова. Там Струков розмовляв з іншим суддею. Мамая там не було. Тоді я вивела Трихну у коридор та попрямувала до зали судового засідання, яка знаходиться напроти цього кабінету. Я навіть не підозрювала, що там буде Мамай, а тим більше Ковжога.

Коли ми залишилися удвох із Мамаєм, він запропонував «перегорнути сторінку, подумати та прийняти виважене рішення для себе» і «потом хай Діма приходе», або ж порадити йому іншого адвоката. Я сказала, що для мене не має значення, хто його буде захищати, це його право.

Мамай казав: «Треба любим путьом закрити справу». На моє запитання – з яких підстав, відповів: «Перша підстава: самовідвід». На моє зауваження, що це не закриття справи, Мамай відповів: «Тоді воно піде іншому судді. Інша підстава: за спливом терміну. Навіть якщо мене визнати винним, це мені нічим не загрожуватиме».

Я йому сказала: «Прийдіть. Дайте пояснення». Мамай: «Давайте Ви іще раз переночуєте з цією думкою».

Я поцікавилася метою зустрічі: «Не розумію навіть для чого Ви створили купу проблем, Ви навіть до моєї сім’ї добралися вже».

[16.12.2014 року, якраз напередодні першої появи Трихни, родина судді отримала припис від підпорядкованої міській владі Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста щодо демонтажу гаражу, купленого у сусідки. – І.Г.]

На це Мамай відреагував бурхливо: «Ви ж теж добралися до моєї сім’ї» і почав розповідати, що Климко йому «не падчерка, це моя дочка, я її виховував з одного року».

На цьому наша зустріч закінчилася.

15 січня я ввечері подзвонила Трихні, розмова йшла про те, що зустріч не вдалася і чому не вдалася. Я сказала, що мені неприємно було бачитися з Ковжогою, що він організував багато підлих дій проти мене [зокрема, намагався використати проти судді Гольник ситуацію з гаражем. – І.Г.].

16 січня вранці Трихна зателефонував та запропонував зустрітися […].

Зустріч відбулася після обідньої перерви.

Трихна запропонував вийти до зали судових засідань. Уточнив, що він є посередником.

З його слів випливало, що Мамай передав йому зміст розмови і пропонував варіанти розгляду справи. Я повинна була вибрати той варіант, який мене влаштовуватиме.

Я сказала Трихні, що вважала, що розмова з Мамаєм повинна була вестися в рамках, того, що озвучив раніше Трихна, тобто про закриття справи без визнання винуватості. Трихна пояснював позицію Мамая і знав, що той запропонував мені 3 варіанти на вибір.

Трихна казав – давайте ще раз зустрінемося, але Мамаєві потрібні якісь гарантії, його непокоїть, що розмова може записуватися, Мамай побоюється «вляпатися в більш серйозну проблему», тим більше напередодні виборів.

Щодо попередньої зустрічі Трихна зауважив: «Не я домовлявся, що в кабінеті Струкова, я запропонував Федоровичу такий варіант і він відповів – добре, я домовлюся».

Обговорюючи причину непорозуміння під час моєї розмови з Мамаєм, Трихна сказав фактично його словами: «Давайте перегорнемо сторінку».

Він пропонував, щоб я озвучила свою пропозицію та брався передати її Мамаю та організувати ще одну зустріч між мною та Мамаєм.

Трихна підтвердив готовність Мамая замінити представника по справі, він навіть пропонував самому Трихні бути його представником, але той відмовився.

Трихна акцентував, що головне, щоб я визначилася, на якому варіанті ми зупинимося.

Обговорюючи варіант закриття справи без визнання вини, Трихна запевнив, що апеляція підтримає моє рішення.

Трихна казав, що в рішенні не повинно бути встановлення факту вини.

Я йому показала, де ми можемо зустрітися, якщо не в кабінеті Струкова.

Трихна передав слова Мамая, що якщо я не погоджуся на перші два варіанти (закриваю за відсутністю складу злочину або по закінченню строку без встановлення факту винності), то він «за самовідвід з іншими людьми буде спілкуватись».

Трихна обіцяв, що Мамай 23 січня прийде у засідання, якщо попередньо все вирішиться. Натякав мені на «моральне відшкодування».

[19 та 20 січня між Гольник і Трихною відбулися телефонні розмови з приводу наступної зустрічі судді з мером. – І.Г.]

21 січня [після 16.30 Трихна зайшов до кабінету судді]. Тут і відбулася розмова.

Він повідомив, що передає свою розмову з Мамаєм. Мова йшла про те, що є 3 варіанти рішення.

Трихна запропонував на листочку написати розмір «моральної компенсації».

Він наполягав, що Мамая влаштує тільки рішення без встановлення факту його вини або за відсутністю складу злочину, і знову згадував  про «компенсацію».

На моє запитання, чи згоден Мамай прийти в засідання, підтвердив, що згоден, якщо досягнемо домовленостей.

Також Трихна наполягав, щоб у суді не здійснювалося дослідження матеріалів провадження та щоб вина Мамая ніяким чином не фігурувала ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині рішення.

Трихна дав зрозуміти, що не може цілковито передбачати поведінку Мамая, що той приймає рішення самостійно.

Після цього Трихна сказав, щоб я обдумала цю інформацію, а він підійде завтра.

Коли на аркуші паперу Трихна написав значок долара та 3000, а потім цифру 21, зазначивши що це «курс», я сказала, що не знаю, який зараз курс. І сказала, що «смішно». Тоді він написав «5000». Потім Трихна сказав, що озвучить цю цифру Мамаю, і він можливо не погодиться, а наприклад погодиться на «4000». Обіцяв наступного дня зранку повідомити певну дату, яку треба розуміти як суму, на яку погодиться Мамай. Аркуш, на якому писав, Трихна порвав та забрав із собою.

22 січня близько 16.00 год. Трихна зателефонував і повідомив, що під’їде. Зайшовши до кабінету повідомив: «Зустрівся, поспілкувався». Він узяв аркуш паперу та написав «4000», знову вказав курс 21. Таким чином він повідомив, що Мамай погодився на «4000», я відповіла, що це не може бути предметом торгу. Трихна відповів: «Єслі шо, я готовий оце сьогодні». Я ж сказала, що мені спочатку треба зустрітися з Мамаєм особисто. Він пропонував вийти з приміщення суду, я не погодилась. І сказала, що зустрітися з Мамаєм можна сьогодні, згодна навіть його чекати на роботі після закінчення робочого часу, але тільки в суді, або завтра вранці. Трихна сказав, що зараз зустрінеться з Мамаєм та передасть йому моє побажання. Невдовзі Трихна зателефонував та обіцяв, що вони з Мамаєм під’їдуть.

Десь через годину Трихна по телефону повідомив, що Мамай не зможе зустрітися, оскільки він знаходиться десь на виїзді. Домовилися з Трихною про зустріч уранці.

23 січня  вранці, зайшовши до мого кабінету, Трихна передав слова Мамая: «Він каже, що зранку не хотів би, давай ми трохи візьмемо паузу, потім ще колись трохи поспілкуємось».

Я обурилась і наполягала на явці Мамая у сьогоднішнє судове засідання, тим більше, що його і так доведеться відкласти у зв’язку з неявкою Ковжоги.

Тоді Трихна повідомив число «5», повторивши кілька разів «5 січня», та сказав про Мамая: «І він сьогодні з’являється».

Я сказала, що для мене гроші не мають значення. Просила Трихну повідомити Мамая про необхідність з’явитися сьогодні в засідання, яке буде відкладене.

Я сказала, що Трихна може навіть зараз зателефонувати Мамаю, запропонувала, що я можу з ним переговорити, щоб переконати з’явитися у судове засідання.

Трихна вийшов з кабінету і через 3 хвилини повернувся, сказав, що той зараз в Аграрній академії на сесії, до мене приїде після обіду та запропонував зателефонувати до Мамая, давши його телефон. Я набрала номер […] та намагалася переконати Мамая з’явитися до суду. Він сказав, що «спробує».

Трихна був присутній при моїй розмові з Мамаєм та перепитав, чи він погодився приїхати до суду.

[26 січня на спеціально скликаній прес-конференції Мамай заради власного порятунку звинуватив суддю Гольник у вимаганні у нього неправомірної вигоди у розмірі $ 5000 за закриття справи без визнання його вини. Вірогідно, мер-правопорушник відчув, що ситуація розвивається не за його сценарієм. – І.Г.]

***

З огляду на наведені факти Лариса Гольник, як потерпіла, висловила незгоду з позицією обласної прокуратури. Це відомство обмежилося звинуваченням лише посередника у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369 та ч. 1 ст. 376 КК України. Інших осіб, які повинні були постати перед судом, прокуратура  вивела  з числа винних.

За логікою прокуратури чотири зустрічі Трихни з суддею Гольник до 16 січня 2015 року та зустріч із нею ж Мамая 14 січня є цілком законними і не підпадають під дію Кримінального кодексу України – належної юридичної оцінки вони не знайшли.

Фактично вчинки Мамая отримали повну реабілітацію. Своєю бездіяльністю прокуратура показує: якщо ви при владі чи грошах, то можете робити з суддею, що завгодно, розголошувати конфіденційну інформацію, оббріхувати, ображати суд, зустрічатися з суддею та пропонувати  протизаконні варіанти вирішення своєї справи, направляти посередника для залаштункових домовленостей, навіть погрожувати судді, як це робив Ковжога – вам нічого за це не буде!

Обвинувальний акт виписано таким чином, що висновок напрошуватиметься єдиний – Трихна діяв в інтересах Мамая, але за власною ініціативою. Попри всю алогічність такого висновку! А Мамай просто «не зміг домовитися із суддею Гольник Л.В. про прийняття в адміністративній справі рішення, яке б його влаштовувало».

Після направлення справи Трихни до суду решта матеріалів без належного мотивування виділена в інше кримінальне провадження. При цьому якихось істотних слідчих дій упродовж кількох місяців не помітно. Наксерокопіювали папірців, зшили і чекають – як «карта ляже». З’явиться у керівництва обласної прокуратури бажання притягнути винних до відповідальності – слідство за короткий час завершиться, не з’явиться – справу з часом буде тихо закрито.

***

Найближче судове засідання у справі Трихни заплановане на 9:00 год. 28 березня. Воно буде присвячене допиту свідків. Цікаво, чи з’являться до суду та чи дадуть правдиві показання Полтавський міський голова Олександр Мамай, «борець» із корупцією та організованою злочинністю Олександр Ковжога, голова Октябрського районного суду Олександр Струков? Тим більше знаючи, що потім суд перейде до вивчення об’єктивних доказів, отриманих у ході негласних слідчих дій.