Три роки тому почала роботу ініціативна група громадськості з укладання проекту зміни назв вулиць

Весна 2022 року.  Остання декада квітня. Пройшов шок після  перших двох місяців прямої збройної російської агресії проти України, й адекватної відповіді на неї переважної більшості народу України. В соцмережах декілька людей (як давно знайомих по роботі й громадській діяльності, так і  незнайомих між собою) висловили наміри, нарешті, добитися повного виконання Законів України про декомунізацію й використання української мови, як державної (Законів, які не поспішали виконувати місцева влада). Та й у цілому навести лад в геонімах Полтави (назвах вулиць, провулків, площ), яка мало чим відрізнялася від геонімів аналогічного  обласного центру в Росії (серед трьох з половиною сотень  іменних геонімів у Полтаві були явно російсько-радянські;  серед майже 700 загальних, не іменних ─ чимало з русизмами, або ті ж радянські за змістом)*. Йшлося про деколонізацію / деімперіалізацію всієї топонімічної системи міста й громади. Це була вимога часу, вимога державної безпеки України. 
Хоч для частини населення назви вулиць - то позначення, у зміст яких мало вдумуються. 

* За підрахунками Б.Ю. Тристанова, станом на 12-07-2022 року в Полтаві було 1037 вулиць і провулків (геонімів). З них 695 - мали загальні назви, 342 - іменні.

  Тоді  в суспільстві  був інший настрій: населення ставало УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ - політичною нацією, об'єднаною ідеєю боротьби за незалежність і територіальну цілісність держави. Це пізніше, коли війна стала тривалою (а  не "два-три тижні"), до багатьох прийшла втома та роздратування.
Як пишуть соціальні психологи, тільки 5-10%  населення належать до пасіонаріїв. Для 70-80% найважливіше - стабільність, відсутність змін. Не тільки для українців (можливо для нас - навіть у меншій мірі).

Укладені ініціативною групою пропозиції, на наше здивування, зустріли тоді розуміння в міській раді (якою на той час керував Олександр Мамай). На відміну від групи родини Ямщикових, яка зустріла  в 2023/2024 роках  громадські ініціативи в штики, бо вони їм заважали вести специфічний бізнес.

12 липня 2022 року відбулося перше засідання вже робочої групи, яка набула  статус офіційної - відповідно до розпорядження міського голови №40-р «Про створення робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади». 

Ще цифри: у Полтаві було намічено до перейменування 311 геонімів. Реально станом на жовтень 2024 року перейменовано в Полтаві  212 геонімів (68,2%).
 Частина геонімів знята з перейменування, а частина й не виносилася (це стосується 69 вулиць 5-ї черги, яка передбачала доповнення назви іменем до прізвища, але так і не відбулася). От тепер і маємо: вулицю чи то Сковороди, чи пательні; вулицю і провулок Шевченка (Тараса? Андрія?); вулицю Коцюбинського (письменника? НІ! Його сина-більшовика!)

129 геонімів (61%) в остаточному варіанті прийнято за пропозицією автора.
Зазначу, що моєю метою в групі була "полтавізація" назв - повернення  старих народних назв вулиць, чи назв історичних кутків, балок, струмків, лісів тощо в назвах вулиць і провулків. Більшість задуманого вдалося. Але, на жаль, деякі пропозиції не підтримали колеги по робочій групі, чи населення при голосуванні. 
До речі, детальний аналіз походження і зміни назв вулиць викладаю в своїх книгах про історію певної  місцевості Полтави. Деякі вулиці за  століття - півтора змінювали назви до 15-ти разів! Причому, без примусу від влади: змінився найбільш шанований на вулиці мешканець - з'явився інший, і вулицю народ сам перейменовував.

ПЕРША ЧЕРГА ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ГЕОНІМІВ У ПОЛТАВСЬКІЙ ГРОМАДІ (вулиць і провулків, в назвах яких були помилки чи русизмами, або на честь міст  рф). Процес перейменування геонімів першої черги (найпростіший) тривав 8 (!!!) місяців, із 12 липня 2022 по 10 березня 2023 року, хоч мав би закінчитися через 2 місяці. Бо в полтавській владі якраз сталася внутрішня пертурбація.

ДРУГА  ЧЕРГА ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ГЕОНІМІВ У ПОЛТАВСЬКІЙ ГРОМАДІ (вулиць і провулків, названих на честь російських та радянських подій, військових, партизанів та політиків) тривала понад 5 місяців - з грудня 2022 по травень 2023 року. Спочатку до переліку вулиць другої черги на перейменування було внесено  99 топонімів, проте вже після закінчення голосування дві вулиці винесли з переліку. Серед них: вул. Кукоби та вул. Маршала Бірюзова.
 

ТРЕТЯ  ЧЕРГА ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ГЕОНІМІВ У ПОЛТАВСЬКІЙ ГРОМАДІ (вулиць і провулків, названих на честь російських та радянських письменників, поетів, учених, освітян)

• Голосування громадськості відбулося з 14 по 28-08-2023 року.
• Сесія міськради тільки 26 січня 2024 р. прийняла рішення  щодо перейменування геонімів ІІІ черги (див. додаток 3):
   

Перед початком процедури  IV-ї черги перейменування геонімів, від Катерини Ямщикової в грудні 2023 року надійшов  лист, який де-факто зупинив виконання законодавства України. Із цим робоча група не погодилася. Причина:  Катерина Ямщикова була категорично проти перейменування вулиці на честь   глави родини з якою мала бізнес-зв'язки. А робоча група наполягала на виконанні результатів голосування громадськості. Тому К.Л. Ямщикова видала розпорядження про її ліквідацію.

І хоч вона ще організувала 4-ту чергу перейменування (голосування), але час повноважень міського голови, визначений Законом, закінчився. Тому в кінці квітня 2024 р. голова ОДА взяв ініціативу в свої руки, та створив свою робочу групу ( із колишньої полтавської групи до неї увійшли О.М.Пустовгар і Л.Л.Бабенко).

Голосування  04-10-2024 р. депутатів Полтавської міської ради за перейменування деяких геонімів м. Полтави (із власної ініціативи)

 вул. 8 Березня – вул. Руслана Онікієнка;

• пров. Германа-Шахли – пров. Олександра Горячевського;
• пров. Мясоєдова – вул. Ігоря Щербака
• пров. Крутий – пров. Сергія Іваненка;
• пров. Академіка Пасічника – пров. Володимира Черниша.

Перші три пропозиції розглядалися й були рекомендовані робочою групою. А пров. Академіка Пасічника отримав назву в 3-й черзі перейменування (тобто провулок перейменували удруге за короткий час).

НАСАМКІНЕЦЬ: діяльність із перейменування - це аж ніяк не місцева ініціатива. Вона здійснювалася і закінчилася в усіх регіонах України, відповідно до її Законів. Принаймні, автор статті  працював, щоб ця робота велась на  професійному рівневі. Щиро вдячний колегам за співробітництво. Хоч засідання інколи проходили на великих емоціях. Але шляхом голосування чи консенсусу приймали рішення. В цьому й головна сутність демократії.