Продовжую публікувати просвітницькі матеріали про здобутки Революції Гідності, які відповідають статутним цілям «Просвіти» і світогляду автора цих рядків. Цей шлях можна окреслити словами - «Геть від Москви!». Попередні матеріали з цієї теми Армія НАТО,ЄС,Безпека Інформаційно-культурна безпека А сьогодні мова про подію тисячоліття - Томос.
«Випити з московської чаші московську отруту», - цей відомий вислів Тараса Шевченка актуальний досі. Адже імперсько-шовіністична отрута щедрим потоком лилася з країни-агресора століттями і протягом останніх десятиліть також. Тож у 205-річницю з дня народження Пророка Нації моя третя просвітницька інтернет-публікація з теми здобутків Революції Гідності присвячена прекрасній тенденції: протягом останніх п’яти років істотно поглибився відрив від ворожого російського інформаційного і культурного простору. Низку законів і постанов у цій сфері деякі ГО, зокрема, керівництво НСЖУ тлумачать як порушення свободи слова та ін. Насправді ж йдеться про інформаційно-культурну безпеку.
Продовжую публікації про здобутки Революції Гідності, які відповідають статутним цілям «Просвіти». Це внесок у справу медіа-грамотності. Адже не кожен має час знайти достовірну інформацію і пливе «за течією» у брехливих брудних інформаційних річках. Нагадаю, що з 2014 року Україна зробила значні кроки на шляху "Геть від Москви!" у сферах безпеки , національної ідентичності та інтеграції до ЄС. У першому блозі про розбудову збройних сил. А сьогодні про захист від російської агресії.
На Полтавщині відбувся заключний етап конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.
Негативу і «зради» , постійних і системних намагань знівелювати, дискредитувати усе те добре, що проросло у суспільстві за останніх 5 років у блогосфері не бракує. Натомість, не завжди вистачає фактів про успіхи країни. Таким чином в умовах слабкої медіа-грамотності створюється брехливий інформаційний потік і відтак викривлена картинка у свідомості багатьох співвітчизників. Тож, започатковую низку блогів про «перемоги», які відповідають статутним цілям «Просвіти» і світогляду автора цих рядків. Тобто спробую розповісти про усе те за що боровся автор цих рядків протягом 27 років і особливо під час усіх трьох революцій – від рухівських мітингів за незалежність, через Помаранчеву й до Революції Гідності. З 2014 року Україна зробила значні кроки у сферах безпеки ( розбудова Збройних сил, курс на НАТО), національної ідентичності (українська мова, національна пам'ять, національна культура, культурно-інформаційний простір, Помісна церква) та інтеграції до ЄС. Цей шлях можна окреслити кількома словами «Геть від Москви!». Про потребу йти саме таким шляхом протягом 27 років наголошував Рух ще в часи В"ячеслава Чорновола і всі українські патріотичні сили, саме курс «Геть від Москви!» обстоювало протягом усього свого існування товариство «Просвіта» . Успіхи стали можливими завдяки Революції Гідності й злагодженій праці громадянського суспільства, Президента , ВР та уряду. Війна ще далека від завершення, а російська агресія і намагання захопити Україну будуть на порядку денному до тих пір поки буде існувати Російська імперія і російський імперіалізм. Тож сьогодні мова піде про розбудову збройних сил.
У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського підбили підсумки Міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Літературно-мовні змагання талановитої молоді Полтавщини відбулися десятий рік поспіль.
У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Котляревського відбувся ювілейний творчий вечір полтавської журналістки, поетеси, члена правління Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Ганни Дениско (Антипович) «Її слова – крилаті птахи Волі».
Початок 1919 року золотими літерами записаний до літопису нашого державотворення. Це був один із знакових періодів Української революції, час історичних здобутків і гірких втрат. У запеклій боротьбі з ворогом розбудовувалася соборна і незалежна Україна. На цьому наголошує у своїй статті Тарас ПУСТОВІТ-голова Полтавського міського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, заступник директора Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури України.
Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року - історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав столітні прагнення українців, розділених і поневолених Російською та Австро-Угорською імперіями, жити в єдиній незалежній державі.Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна.
Національна єдність – обов’язкова передумова успішного спротиву зовнішній агресії. Її брак в часи Української революції 1917-1921 років призвів до втрати державності, що в довготерміновій перспективі призвело до мільйонних втрат від Голодомору 1932-1933 років, репресій та війн.Комуністичний тоталітарний режим намагався викорінити з історичної пам’яті події, пов’язані з проголошенням незалежності УНР і об'єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Українську державу зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки.Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті 1920-1950 років. Головною метою боротьби Української повстанської армії було створення Української самостійної соборної держави.Сучасна російсько-українська війна для українців є продовженням столітньої боротьби за державну незалежність. В ході сучасної російсько-української війни українські військові, так само, як і їхні попередники 100 років тому, відстоюють не лише незалежність, а й соборність України. В лавах Збройних сил України за цілісність нашої держави борються вояки, що походять з усіх її куточків. 100-ліття соборності України є приводом нагадати про єдність і неподільність українських земель, що окуповані. Крим, Донеччина та Луганщина – це Україна.
22 січня Україна відзначить знаменну дату-сторіччя Акту Злуки УНР і ЗУНР. Одним із творців Соборності був і наш земляк Симон Петлюра. У виступі на урочистостях з нагоди підписання Акту Злуки 22 січня 1919 року він виголосив промову, слова якої актуальні через сто років - у рік двох виборчих кампаній, які відбуватимуться в умовах нової російсько-української війни. Цитую: « Громадяне! Тільки тоді ми будемо кричати «Слава!» вільними грудьми, коли зміцнимо нашу владу, коли настане спокій нашій землі. Всі, як один чоловік, станьте плечем до плеча на оборону рідного краю від ворогів наших. Я як Отаман всього війська Українського кажу вам, що зо всіх боків оточені ворогами. Не слів, а діла чекає від вас Українська Народня Республіка. Доведіть своєю чесною роботою свою любов до неї, доведіть, що ви гідні сьогодняшнього свята. Я сам буду кричати з вами "Слава!", коли ні одного ворога не буде на нашій території. Перед вами пройшло Українське Республіканське Військо, котре не щадить свого життя й сил у боротьбі з ворогами. Допоможіть же і ви йому одежою, харчами. Підтримайте ж Республіку, котрій ви кричите «Слава!», не словом, а ділом».
«Симон Васильович Петлюра: полтавські акценти». Таку назву мав публічно-просвітницький захід, започаткований громадським об’єднанням «Полтавське історичне товариство». Чергова історико-краєзнавча зустріч відбулася в офісі ГО «Нова Полтава». Лекцію для усіх охочих прочитав голова Полтавського міського товариства «Просвіта ім. Т. Шевченка, заступник директора Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури України Тарас Пустовіт. Значну частину свого виступу просвітянин приділив формуванню світогляду Симона Петлюри у дитячому та юнацькому віці.