Цьогоріч патріотична  громадськість, Президент Петро Порошенко, виконавча  і законодавча    влади  відзначили  150-річчя товариства «Просвіта», яке протягом десятиліть зробило  величезний внесок у справу українського національного відродження, обстоюючи національну ідентичність: мову, віру, культуру, національну пам’ять. Недарма ж бо це єдина українська громадська організація, якій встановлено пам’ятник у Львові. На топонімічній мапі Полтави вже впродовж тривалого часу  закарбовано імена видатних просвітян. А завдяки декомунізації у Полтаві додалося  ще кілька вулиць на честь  діячів «Просвіти». 

  У грудні  ц.р. виповнилося б 90 років  видатному українському  мислителю  і  філософу  світового масштабу,  одному  із найвидатніших діячів  визвольно-правозахисного руху шістдесятників, політв'язню радянсько-комуністичного режиму, редактору  православної газети «Наша віра», президенту Українського ПЕН-клубу; доктору філософії, автору найважливіших текстів українського самвидаву Євге́ну Олекса́ндровичу Сверстю́ку (13 грудня 1928, Сільце, Волинське воєводство, Республіка Польща — 1 грудня 2014, Київ, Україна).

Чверть століття! Центр дослідження історії Полтавщини святкує 25-річчя! Пригадую 2007 рік, період президентства Віктора Ющенка. Тоді переді мною як керівником Головного управління інформаційної політики ОДА стояв  вибір: закрити установу з огляду на завершення виконання функції, покладеної на неї КМУ і ОДА (видання багатотомної серії книг "Реабілітовані історією") чи  "вдихнути життя" через  кадрове оновлення і реформи. 

150 років тому, у грудні «Просвіта» виникла в Галичині як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою, — з одного боку, і москвофільській, — з другого.  Невдовзі товариство перетворилося на масову національну громадську організацію українців Галичини, яка на початку ХХ століття поширила свою діяльність на всю Україну й інші країни, де були українські поселення. Товариство засновувало фахові школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. Після заборони радянським режимом з 1939 року свою діяльність «Просвіта» відновила 13 червня 1988 року як Товариство української мови ім. Тараса Шевченка, яке згодом перейменували на Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Сьогодні об’єднання Товариства діють  у кожній області України, в т. ч. й у Полтавській.

«Просвіта» продовжує публікувати матеріали про нові топоніми облцентру на честь діячів Української революції 1917-21 рр. і тих подій сторічної давнини. Завдяки декомунізації, з ініціативи голови міського товариства «Просвіта» Тараса Пустовіта у Полтаві з’явилася вулиця на честь Ореста Левицького. Сьогодні, 13 грудня минає 170 років з дня його  народження.Тож, сьогодні публікую коротку розповідь про цього видатного українського академіка.

Першу передачу нового проекту радіо "Лтава" "Дебати на вимогу" присвячено проекту закону про забезпечення функціонування української мови як державної № 5670-д. Тему сформулювали так:   Чи допоможе проект закону "Про забезпечення функціонування української мови, як державної", ширшому використанню державної мови в різних сферах нашого життя? Взяв участь у дебатах разом із істориком Борис Тристанов 

  У відділі  соціокультурної діяльності  Полтавської обласної універсальної  наукової  бібліотеки ім. І.П. Котляревського (ПОУНБ)  презентували  чергову книгу із серії «Просвітницька книгозбірня». Зокрема, просвітяни упорядкували і видали книгу авторства Людмили Старицької-Черняхівської «Вибране».    До нового видання Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства  «Просвіта»  увійшла драма «Іван Мазепа» та спогади й роздуми видатної письменниці.

Наша громадська організація висловилася з приводу запровадження воєнного стану. Нижче текст Заяви повністю.

У 2018 році просвітяни Полтавщини відзначають 150-річчя з часу заснування «Просвіти» та 100-річчя проведення першого Полтавського крайового з’їзду цієї культурологічної організації. З нагоди поважних дат продовжуємо оприлюднювати історико-краєзнавчі матеріали.  

Голодомор-геноцид є однією із найважливіших подій не тільки української, а й світової історії у ХХ ст., без розуміння якої тяжко зрозуміти правду про  тоталітаризм та злочини, здійснені російсько-комуністичними  і нацистськими  злочинцями. Це страшна сторінка нашої історії. Мільйони убитих голодом, мільйони покалічених, тисячі випадків канібалізму, десятки тисяч виконавців злочинних московських наказів, що відбирали останнє в опухлих селян.