Розмір тексту

«Геть від Москви!»:про здобутки Революції Гідності. Розвиток національної культури

Продовжую публікувати просвітницькі матеріали про вагомі кроки на шляху  «Геть від Москви!». Сьогодні  йдеться про національну культуру як одну із    підвалин національної  ідентичності.  Попередні матеріали з цієї теми тут АРМІЯ   НАТО,ЄС,БЕЗПЕКА   ІНФОРМАЦІЙНО-КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР   ТОМОС  НАЦІОНАЛЬНА ПАМ"ЯТЬ

Українське кіно

    15 років тому - в часи президентства Ющенка  у 2005-2006 роках, віце-прем’єр з гуманітарних питань  В’ячеслав Кириленко на хвилі Помаранчевих подій  запровадив обов'язковий  дубляж  кіно українською мовою.  Совки  і «рускоміровці»  тоді шипіли : «Що за вигадки ? Ніхто не буде ходити в кіно», «Как это не по-русски, а українською мовою?». Але  касові збори з того часу невпинно зростають, а приклади українського дубляжу вразили всіх, зокрема й противників. Найперше дублювали мультфільм «Тачки», а потім «Пірати Карибського моря». Дубляж робили наші відомі актори, наприклад Олег Скрипка. Класний переклад, все запрацювало. І вже тепер ніхто не дивується, що йдеш дивитися найсучасніший голлівудський фільм, який обов'язково дубльований українською мовою. Ніхто не має ніяких питань, зокрема й російськомовні громадяни.
     П’ять років тому, відразу після Революції Гідності В’ячеслав Кириленко вийшов до суспільства з протекціоністською концепцією підтримки українського кіно. І знову, зрадофіли і всепропальщики усіх мастей занили і заголосили: «да зачем, лучше памагітє бєзработним», «усі кіновиробники як російські, так і українські мають бути у рівних умовах, який ще протекціонізм», «та у нас немає для цього передумов-талановитих акторів і матеріальної бази». Але час розставив усе на свої місця.

   Вперше за роки незалежності вітчизняний кінематограф потужно підтримано законами, фінансами та глядацькими симпатіями. Зокрема, відродження українського кіно сталося завдяки трьом системним крокам.

Перше. З  ініціативи віце-прем’єр міністра В’ячеслава  Кириленка  парламент ухвалив, а Президент  Петро Порошенко підписав   новий закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні». В його основі  протекціонізм державою сфери кінематографії, у тому числі виробництва; залучення іноземних інвестицій. Останні два роки на ці потреби йде мільярд гривень: 500 млн.  на Держкіно, 500 млн на  Мінкультури.  «Закон дав багато нових інструментів розвитку українському кіно – грошових, податкових, економічних і якщо не буде ніяких зворотних процесів, ніякого проросійського реваншу, українське кіно буде розвиватися по висхідній дуже сильно. Законом передбачається збільшення частки державного фінансування для великих повнометражних  фільмів, можливість фінансувати телесеріали до 50 відсотків із держбюджету. Раніше такого не було, тому всі серіали були або російські, або проросійські, тобто або явно російські, або приховано російські. Також передбачено повернення частини кваліфікованих видатків для тих кінокомпаній, які обирають Україну в якості локації та залучають наш персонал: акторів, режисерів, технічний персонал. Це підходи, які діють в сусідніх країнах, які залучають крупні кінокомпанії завдяки таким підходам на свої локації. І ще є багато моментів, я ж назвав основні. Це запровадження культурного тесту для того, щоб була змістовна боротьба серед кінопроектів, щоб був національний фільм як український фільм з українською мовою на майданчику, можливість фінансування пересувних кіноустановок тощо. Усе це є в новому законі, плюс податкові й митні преференції для кіновиробництва: якщо певні економічні операції слугують творенню національних фільмів, то вони мають преференційні економічні режими. Плюс гроші з держбюджету збільшуються від року в рік, тому з’являються фільми, які збирають касу в кінотеатрах» -  так, деталізовано розповів українським ЗМІ про суть свого «дітища» В’ячеслав Кириленко.

   Друге. Верховна  Рада прийняла, а Петро Порошенко  підписав ще один важливий економічно-культурний кінематографічний закон«Про внесення змін до Податкового кодексу щодо державної підтримки кінематографа в Україні». Згідно з ним  виробництво національних фільмів не буде обкладатися податком на додану вартість (ПДВ) до 1 січня 2023 року.

   Третє. Квотування російського телеконтенту з ініціативи гуманітарного віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка запроваджено влітку 2015 року. Це призвело до того, що у 2016 році на телеекранах не відбулося жодної повністю російської прем’єри.  «Квотування  також є невід’ємною частиною кіноіндустрії, якщо ми говоримо про ринок, економічну галузь і бізнес. Адже до створення високохудожніх стрічок та малобюджетного мила для бабусь доволі часто залучені одні й ті самі режисери, сценаристи та актори. Письменник і сценарист Андрій Кокотюха пригадує, що вже через тиждень після ухвалення закону про квотування телеконтенту в нього з’явилося дев’ять проектів у кіно та на телебаченні.», - зазначає аналітичне видання «Тексти».

      Раніше у прокат якщо й виходив бодай один український фільм, то це була подія. Найбільші касові збори кінця 90-початку двотисячних не сягали й ста тисяч гривень. Ще одним цікавим показником динаміки розвитку національного  кіно є кількість оформлених посвідчень національного фільму. Їх було оформлено 184 минулого року. В 2014-му таких посвідчень було оформлено всього 15, в 2015-му - 40, у 2016-му – 80. Отже, протягом років президентства Порошенка бачимо прекрасну динаміку, яку зупинити     може   лише проросійський реванш: 47 фільмів були завершені виробництвом за підтримки Держкіно 2017 року. З них 17 - повнометражних ігрових. Кожен фільм - це серйозна робота.   Це «Казка про гроші», «Стрімголов», «Іній», «Ржака», «Брама», «Мир вашому дому», «Строжова застава», «Поліна», «Вулкан», «Ізі», «Межа», «Припутні», «Таразі. Прощання з пустелею», «Казка старого мельника», «Червоний», а також стрічка Ахтема Сеітаблаєва «Чужа молитва».  Рекордсменами прокату стала стрічка Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги» про оборону Донецького аеропорту, підліткове  фентезі «Сторожова застава», комедія «Dzidzio Контрабас» та історична драма «Червоний». Можна пишатися тим, що  й документальне кіно пішло в кінотеатральний прокат. Десятки тисяч українців ,скажімо, переглянули   стрічку «МІФ» про видатного оперного співака, добровольця, воїна російсько-української війни Василя Сліпака, «Будинок «Слово» Тараса Томенка про розстріляне українське відродження , «Рідні»  Віталія Манського. Ці фільми  переконали глядача, що українське кіно може бути якісним і цікавим.   

Корисні посилання   Фільми 2017 р.  Фільми 2018   Стаття  «Кінобум. В Україні почали знімати нормальні фільми» 

Голова Державного агентства у справах кіно Пилип Іллєнко Голова Державного агентства у справах кіно Пилип Іллєнко

 Інтерв’ю з головою Держкіно Пилипом Іллєнком

Українська література

      З ініціативи голови комітету ВР з культури Миколи Княжицького та віце-прем’єра  В’ячеслава Кириленка  створено нову державну установу – Український інститут книги. Ця установа покликана  стратегічно підтримувати програму популяризації читання, наповнення бібліотек, видання книжок, програми перекладів з української на інші мови, з інших мов на українську мову, різної наукової літератури тощо. Інститут книги  очолює Олександра Коваль, ініціаторка і менеджерка відомого культурологічного проекту-щорічного Львівського форуму видавців.

    На книжковому ринку істотно побільшало  україномовних видань. А ще   перекладної літератури українською: з’ясувалося, що вітчизняні перекладачі здатні якісно перекласти українською мовою твори відомих німецьких чи французьких авторів , а  раніше  українці були вимушені  такі книги купували лише російською. А ще Український інститут книги  опікується поповненням бібліотечних фондів. Наприклад, у 2018 році на це спрямували 120 мільйонів гривень : рішенням Експертної ради з відбору книжкової продукції Українського інституту книги затверджено перелік книг, рекомендованих до закупівлі у 2018 році з 741 книги (!!!), які набрали 12 і більше балів від експертів, загальним накладом 1 млн.  28 тис. 800 примірників від 92 видавництв. До речі, найбільше балів від експертів (33) отримала книга Ліни Костенко «300 поезій».  Україна  відтепер щороку  потужно представлена на Франкфуртському книжковому ярмарку - найбільшому у ЄС і одному із найбільших у світі. А цьогоріч,  у березні  наша держава вперше взяла участь у Лондонському книжковому ярмарку. Вже стало доброю традицією підтримувати  Львівський  Форум видавців і  Книжковий  арсенал  у Києві.

Павільйон україни на Франкфуртському книжковому ярмарку Павільйон України на Франкфуртському книжковому ярмарку

  У 2015 році  наказом тодішнього міністра культури В’ячеслава Кириленка бібліотекарям вдвічі підвищено зарплати.

Українська музика  

Афіша всеукраїнського рок-фестивалю "Тарас Бульба" Афіша всеукраїнського рок-фестивалю "Тарас Бульба"

    За підтримки міністерства культури відбулася низка масштабних музичних дійств, які стали помітними мистецькими явищами. Виокремлю конкурси вокалістів «Світова класика українською»,  хорових диригентів «Сонячний струм», юних музикантів «Франкове підгір’я», рок-фестиваль «Тарас Бульба», конкурс вокального мистецтва «Бурштинові солоспіви» та ін.

   Музичні критики відзначають, що протягом останніх п’яти років  стався бурхливий  розвиток вітчизняної  поп-сцени. Українські виконавці вже цілком здатні збирати великі зали, а перегляди їхніх кліпів на Youtube сягають мільйонних цифр. Яким чином став можливий такий успіх?!  Все просто: вітчизняні акториоперативно заповнили нішу, донедавна окуповану російською попсою! Поштовхом став закон, що схвалений парламентарями з ініціативи віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка і підписаний президентом Петром Порошенком. Мова йде про  особливості проведення гастрольних заходів за участю громадян Росії. Встановлюється, що при проведенні гастрольних заходів не допускаються заклики до пропаганди сепаратизму, комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки. Також не дозволяється проведення гастрольних заходів, що «популяризують або пропагують державу-агресора та її органи влади, забороняється проведення гастрольного заходу, учасником якого є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці тощо». Закон зобов’язує організаторів заходів в Україні перед тим, як запросити російського артиста, подати до СБУ запит, щоб дізнатися, чи не заборонений цьому артисту в’їзд в Україну. Організатор повинен зробити це не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення запланованого виступу.  

                                                    Український театр

За підтримки Президента Петра Порошенка і корпорації «Рошен»  у Києві, на Подолі збудовано новий сучасний театр європейського рівня.

Новий театр на столичному Подолі,що збудований за підтримки корпорації Рошен Новий театр на столичному Подолі,що збудований за підтримки корпорації Рошен

Рішення про поповнення репертуару театрів сфери управління Мінкультури відтепер приймаються не чиновниками, а громадськістю -  Експертною  радою  з придбання творів  драматичного та музичного мистецтв.  У репертуарі багатьох столичних і місцевих театрів з’явилася  українська класика, скажімо, запоріжці створили виставу за твором Богдана Лепкого «Іван Мазепа». Щороку відбувається театральний конкурс  «Київська Пектораль».

     А ще мінкульт чимало зробив, аби з'явилися нові, європейського зразка театральні простори: нові майданчики, так звані, вільні сцени, де немає трупи, де є, інтендант чи продюсер, який би запрошував різних акторів, митців, і вони мали б можливість втілювати свої ідеї. Також  підтримано студійне мистецтво. Наприклад, Центр Довженка, який займається архівуванням фільмів, має велике приміщення. І от він дав можливість використовувати ці площі новому Центру незалежного театру «Сцена 6», щоб була змога працювати на ній сучасним сміливим театрам. Таким, як наприклад, популярний зараз «Дикий театр», який за два роки свого існування зробив справжній театральний прорив. А ще  відкрито при багатьох театрах невеличкі експериментальні простори - на 30-50 глядачів, де молоді режисери можуть апробувати свої роботи. 

Український культурний фонд

      Раніше міністерство культури більше підтримувало саме державні заклади або події, тож  була прірва між ними і недержавним сектором, який  часто мав цікавіші ідеї. Зараз цю прірву подолано, оскільки  митці на прозорій конкурсній основі за рахунок якості своїх проектів отримують  кошти. Верховна Рада схвалила, а Президент Петро Порошенко підписав закон   «Про Український культурний фонд». Нарешті створено окрему інституцію, яка займатиметься підтримкою найрізноманітніших мистецьких проектів - етнофестивалів, сучасного балету, виставкової діяльності, промоції  України в світі та ін. Український  культурний фонд має кошти, навіть більші, ніж міністерство культури  будь-коли, для підтримки мистецьких проектів. Відбирають їх  фахові люди, експерти, а не чиновники. Так, вже 2018 року на конкурсний відбір Українського культурного фонду було подано 716 заявок, які оцінювали 58 експертів з восьми експертних рад. За підсумками конкурсу 297 проектів отримали безпрецедентну підтримку в сумі майже 149 мільйонів гривень.

Мистецька освіта

      Змінилися   підходи до   професійної  мистецької освіти. Мінкультури зафіксувало концепт безперервної мистецької освіти: мистецькі школи-училища  та коледжі-вищі навчальні заклади. Створено умови і для  доступу до мистецької освіти осіб з інвалідністю та осіб з особливими освітніми потребами. Вперше за роки незалежності розблоковано фінансову підтримку закладів спеціалізованої мистецької освіти – на   модернізацію  матеріально-технічної бази пішло понад десять мільйонів гривень. Як розповів у інтерв’ю «Укрінформу» міністр Євген Нищук:  «Наприкінці минулого року відбулася подія, від якої, я знаю, зворушені вчителі були близькі до втрати свідомості. До однієї з музичних шкіл ми придбали надзвичайний рояль Steinway – інструмент дуже високого класу, про який вони мріяли десятки років. Тепер на ньому можуть вчитися діти. Ми почали закуповувати навчальне обладнання у наші мистецькі школи-інтернати у Львові, Києві, Харкові, Одесі. Також закупили гончарне обладнання до Колегіуму мистецтв у Опішні на Полтавщині. Бо ми кажемо – в Україні чудова гончарна школа, а діти не мали на чому вчитися, елементарних гончарних кіл  відповідної якості не було». 

Колегіум мистецтв у Опішному Колегіум мистецтв у Опішному

Також запущено пілотні проекти у 28 мистецьких школах з оновлення змісту застарілих, ще совдепівського зразка навчальних планів та програм .

                                                Спадщина  нації

    До Національного переліку  нематеріальної культурної спадщини України внесено низку елементів. А саме: 

-Кролевецьке переборне ткацтво;

-Опішнянська кераміка;

-Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ – ХХІ ст.;

-Козацькі пісні Дніпропетровщини;

-Традиція Косівської мальованої кераміки;

 -Технологія виконання вишивки «білим по білому» та --традиції рослинного килимарства містечка Решетилівка на Полтавщині;

-Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки;

-Бортництво;

-Традиція гуцульської писанки.

    Уряд і президент започаткували співпрацю з компанією Google Ukraine у питанні підготовки інтернет - ресурсу «Нематеріальна культурна спадщина», яка є частиною проекту «Автентична Україна», до якого вже входять 3D тури «Музеї України просто неба», «Дерев’яні церкви Карпатського регіону», «Оперні театри».  

  2018 рік був для Мінкультури активним у розшуку та поверненні культурних цінностей в Україну. До музеїв Харкова і Дніпра повернуто  з Німеччини і Нью-Йорка картини видатних українських  живописців другої половини ХІХ—початку ХХ ст., втрачені у роки 2 Світової війни. Продовжує привертати увагу історія зі «скіфським золотом», яке перебувало на виїзній експозиції в Нідерландах у момент, коли Крим захопили росіяни. Відтоді цінності так і залишаються в Нідерландах, оскільки кримські (нині під російською окупацією) музеї сперечаються за них з Україною. Попередньо суд виніс ухвалу на користь України, але окупанти продовжують боротися за колекцію. Розпочато роботи зі збереження, реставрації й відновлення унікальних споруд музеїв, заповідників, палаців. Наприклад, Національного художнього музею у Києві - унікальної історичної будівлі, спеціально побудована як найбільший художній музей  ще у 1898 році архітектором Городецьким.

Решетилівська вишивка білим по білому Решетилівська вишивка білим по білому

Решетилівське рослинне килимарство Решетилівське рослинне килимарство

Українське малярство, живопис, візуальне мистецтво

Міністерство культури України, Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» та Національний художній музей України започаткували  Фестиваль молодого мистецтва у форматі бієнале. Це не лише конкурсні роботи молодих митців, але й виставковий проект авторитетних представників актуального українського мистецтва. 

  Також мінкультом влаштовано цілу низку виставок, серед яких виокремлю виставку «Образи української ідентичності» та  велику виставку українських авангардистів,  «бойчукістів».

                                   Культурна інтеграція до ЄС


   До Закону України «Про культуру»  додано європейську  норму   «креативні індустрії», що створює підґрунтя для підтримки креативних підприємців і  креативної економіки.  Вже презентовано проект   «Create.Ukraine» на тему «Дизайн», вже запускаються проекти розвитку народних художніх промислів як сектору креативних індустрій, що сполучає автентичні традиції та комерційну складову.  «Щороку Україна підвищує свої позиції в рейтингу «Глобальний індекс інновацій». Нашими потужними сторонами є продукування нових знань, креативність в онлайн-просторі, володіння нематеріальними активами. Міжнародне визнання засвідчує великий творчий потенціал українців, тому мета держави - підтримати ініціативність своїх громадян і забезпечити сприятливі умови для розвитку креативних індустрій», - вважає Міністр культури України Євген Нищук.

     Міністерство  дало доступ  українським митцям і громадським культурологічним організаціям до міжнародних програм і фондів таких як  «Єврімаж», «Культурні Маршрути Ради Європи». Але особливо потужною є співпраця  з  Національним  бюро  «Креативна Європа», яке дозволяє отримати підтримку європейських грантів на українські  проекти. Важливим є презентація здобутків українського сучасного кіно на міжнародних фестивалях, і представлення України на всесвітніх культурних форумах як от Венеційське бієнале сучасного мистецтва. На престижних міжнародних конкурсах, на яких, до слова, українські талановиті діти практично завжди у лідерах. 

  Протягом років президентства Петра Порошенка  у ЄС помітною була неймовірна увагу до України та нашої культури, а наші проекти, що презентувалися – мали великий успіх.

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Перший заступник голови Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка

249
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему