Утворення в Україні помісної православної церкви - ще один потужний крок від Москви в напрямку побудови справжньої незалежної держави. Так вважає патріотична громадськість Полтавщини. 

Рівно сто двадцять років тому, 10 квітня Полтава подарувала Україні й світові  видатного Українця  Степана Івановича Скрипника —  церковного діяча, глави Української  Автокефальної Православної Церкви, Патріарха Київського і всієї України, хорунжого армії УНР.  З нагоди сторіччя знакових подій  «Просвіта» продовжує публікувати матеріали  про нові  топоніми  облцентру на честь діячів Української революції 1917-21 рр. 

Рівно сто років тому, 3 квітня  у селі  Ломівка біля нинішнього міста Дніпро народився Олесь Гончар –  український письменник, літературний критик, громадський діяч

«Інформаційна війна московського царя Петра І проти гетьмана України Івана Мазепи: мова документів та експонатів музею історії Полтавської битви». Таку назву має науковий   історико-просвітницький проект, який стартував у  музеї історії Полтавської битви.  «Це  лише один із перших заходів, присвячений інформаційній війні. Далі буде», - запевняють у дирекції  музею. Презентацію проекту відвідали журналісти, історики-науковці облцентру, працівники відділу культури і туризму міськвиконкому, активісти товариства «Просвіта», ГО «ВелоПолтава» та Українського козацтва. 

На Полтавщині, у селищі Опішне Зіньківського району за участю активістів «Просвіти», науковців-істориків  з Києва,Харкова і Полтави,провідних працівників державних, освітніх установ, музеїв, історичних і культурологічних журналів, ЗМІ відбулася Урочиста  Академія та тематичні виставки з нагоди 100-річчя   від часу створення  ескізів національного герба України «Тризуб» та перших українських банкнот. Заходи організовано Міністерством культури,Національним музеєм-заповідником українського гончарства в Опішному,Інститутом керамології-відділення Інституту  народознавства НАН України, ГО «Конгрес українських керамологів». 

2018-го відзначається  сторіччя Української революції. Тож  «Просвіта»  продовжує публікувати матеріали  про нові  топоніми  облцентру на честь подій та особистостей,  які виборювали незалежність України сто років тому.

  Багатьом учасникам бою під Крутами Божою волею пощастило вижити. Серед них і три Герої, які народилися на Полтавщині або життя яких було пов’язане з цим краєм. Їх доля склалася по-різному – еміграція до Європи і США, служіння Українській Церкві, боротьба із російським більшовизмом у лавах повстанців Холодного Яру, потім сталінські катівні і розстріл…Та всіх поєднує те, що лишили вони нам, нащадкам, свої спогади - цінне історичне джерело про знаковий бій доби Української революції 1917-21 рр.

Широко цитованим є вірш Павла Тичини «Пам’яті тридцяти». Але окрім нього, бій оспівали  й опоетизували й інші класики української літератури – Євген Маланюк, Богдан-Ігор Антонич, Юрій Клен, Яр Славутич, Антоніна Листопад та ін. Загалом близько сотні «крутянських» віршів нараховують розділи «Поезія» книги «Крути» від видавництва «Смолоскип» та сайту громадянської кампанії «Пам’ятай про Крути!». Серед них і ті, що належать перу полтавців. Це настоятель Свято-Миколаївської церкви у Полтаві й учасник бою Демид Бурко. Це діаспорні поети родом із Лохвицького й Зіньківського районів Полікарп Плюйко і Олексій Шевченко, яких невблаганні вітри ХХ століття закинули за океан. А ще наші сучасники - активісти «Просвіти» Ганна Антипович (Дениско) і  Григорій Булах.

«Завдяки Крутам УНР визнали державою», - лаконічно пояснив у інтерв’ю інтернет-виданню «Історична правда» значущість звитяги доктор історичних наук Володимир Сергійчук. Патріоти стали на захист IV Універсалу Центральної Ради, яким вперше у ХХ столітті було проголошено державну незалежність і  стримали на кілька днів російсько-більшовицьку навалу. Відтак 9 лютого 1918 року Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина визнали УНР. Реалії новітньої російсько-української війни, відзначення сторіччя бою під Крутами спонукають до ініціатив зі створення питомо українського символьного простору, глибшого усвідомлення потреби донесення правди про історичну тяглість між «першими кіборгами» сто років тому і захисниками національної державності нині. У цьому матеріалі автор  блогу спробував систематизувати розпорошену по різноманітних відкритих джерелах інформацію з теми «Герої Крут і Полтавщина». Мова про 12 звитяжців - учасників бою, чиє життя було пов’язане із нашим краєм. Про командира Юнацького куреня. Про сестру-жалібницю. Про хірурга планетарного масштабу. Про загиблих і тих, кому поталанило вижити.

Російсько-комуністична  пропаганда   впродовж    десятиліть  нав’язувала  міф   про виняткову  роль   російської   інтелігенції    у справі   визволення  Тараса Шевченка  з кріпацької  неволі.  «В своїй хаті своя правда, і сила і воля»,- писав Пророк. Справді, настав час пізнавати правду про видатних Українців, про свою історію і культуру. Ця правда є імунітетом від чужоземних   шкідливих впливів   у   час російсько-української війни. Тож, у цьому дописі пропоную ознайомитися   із  сучасними правдивими дослідженнями з цієї теми.