У полтавських кінотеатрах демонструється художній фільм «Позивний Бандерас». Це вже другий (після «Кіборгів») художній повнометражний фільм про новітню російсько-українську війну. 

З нагоди   сторіччя Української революції 1917-21 рр.  «Просвіта» продовжує публікувати матеріали про нові топоніми облцентру на честь подій та особистостей,які виборювали незалежність України сто років тому. Декомунізація назавжди очистила мапу Полтави від назви вулиці і провулку на честь осіб, що ніколи не мали до Полтави жодного відношення: бакинських комісарів – двадцяти шести азербайджанських комуністів, місцевих колаборантів на боці більшовицької Росії у справі упокорення Азербайджану. Натомість у Полтаві з’явилася вулиця Січових стрільців та провулок родини Русових.

У Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Олеся Гончара відбулася зустріч активіста «Молодої  Просвіти», молодого письменника з Нових Санжар Юрія Коцегуба зі студентами Полтавського коледжу нафти і газу.

Рівно 135 років тому (5 жовтня 1883 року)  у сім’ї священика  села Ярівка на Чернівеччині народився Петро Болбочан, полковник Армії УНР. Саме він очолював військову операцію визволення Полтави від російсько-більшовицьких окупантів. Це було сто літ тому, навесні 1918 року. Декомунізація викреслила з топоніміки Полтави    провулок  Червоний, що асоціюється з кривавим червоним ленінсько-сталінським терором і чекістськими катівнями. Натомість у облцентрі з ініціативи депутата Полтавської міськради Юліана Матвійчука з’явився провулок на честь видатного військовика армії Української Народної Республіки (УНР). З нагоди   сторіччя Української революції 1917-21 рр.   продовжую публікувати просвітницькі матеріали про нові топоніми облцентру на честь подій та особистостей,які тоді виборювали незалежність. Отже, доречно сьогодні коротко розповісти про Петра Болбочана.

З нагоди  знакової дати - сторіччя Української революції 1917-21 рр.  «Просвіта»  продовжує публікувати матеріали  про нові  топоніми  облцентру на честь подій та особистостей, які виборювали незалежність України сто років тому. Зокрема у небуття пішла Комсомольська площа, названа на честь комуністичного «гітлер-югенду». Натомість з ініціативи депутата міськради Юліана Матвійчука на мапі Полтави з’явився Холодноярський майдан. Так пошановано пам'ять про видатних поборників незалежності , адже досі багатьом невідомо, що після того як московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним синьо-жовтим прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.

Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка видало і передало до бібліотечних фондів Полтавщини книгу «Симон Петлюра і його родина. Документи і матеріали». Зокрема, видання надійде до обласної універсальної бібліотеки ім. Котляревського, районних та бібліотек найбільших ОТГ області.

     Започаткована головою обласної ради Олександром Біленьким ініціатива «Бюджет участі» торік показала свою дієвість і стала одним із реальних, а не декларативних (як нерідко у нас трапляється) чинників розвитку громадянського суспільства і його невід’ємної складової - місцевого самоврядування. Цими днями стартувало цьогорічне он-лайн голосування за проекти Бюджету участі Полтавської області.  Запрошую усіх небайдужих патріотичних мешканців Полтавщини підтримати просвітницький проект, що розроблений громадськими активістами з Гадяча. Він спрямований на популяризацію Олени Пчілки - видатної постаті української національного відродження кінця 19-першої половини 20 ст.

16 вересня, 360 років тому між Річчю Посполитою і Гетьманщиною було укладено знамениту Гадяцьку угоду.  Укладення угоди означало, по суті,скасування Переяславської "зради". Тобто вже через три роки українська політична еліта відмовилася від згубного промосковського курсу.Тож, чимало експертів називає цю подію "першою спробою євроінтеграції України".

Вчора вітчизняні ЗМІ облетіла вістка про  ймовірність об’єднання проросійських сил. «П’ята колона»  після нокдауну в ході Революції Гідності останнім часом зуміла піднятися,трішки оклигати  і навіть дещо наростити електоральні м’язи . Досі, навіть попри війну із РФ особливістю української політики є не цивілізована конкуренція ідей,концепцій розвитку країни поміж державотворчих правих-консерваторів, лівих-соціал-демократів, центристів-лібералів. Триває боротьба за саме існування держави між україноцентричними силами і проросійськими…Здавалося б, цей жахливий дискурс української політики після подій Майдану, у час агресії Росії  зник,оскільки з’явилася критична маса адекватних українських громадян з усвідомленням,що саме існування в українському політикумі чужорідних ворожих середовищ є аномалією. На жаль, ні,не зник. Тож ,схоже, вибори Президента і парламенту наступного року слід розглядати,передусім  як один із етапів війни з Росією. 

       У  всеукраїнський  прокат вийшла нова стрічка, що  створена за підтримки Державного агентства з питань кіно. Її присвячено славетному полтавцю, літературознавцю, історику, журналісту, голові Директорії Української Народної Республіки (УНР), головному отаману військ УНР Симонові Петлюрі.