150 років тому, у грудні «Просвіта» виникла в Галичині як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою, — з одного боку, і москвофільській, — з другого.  Невдовзі товариство перетворилося на масову національну громадську організацію українців Галичини, яка на початку ХХ століття поширила свою діяльність на всю Україну й інші країни, де були українські поселення. Товариство засновувало фахові школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. Після заборони радянським режимом з 1939 року свою діяльність «Просвіта» відновила 13 червня 1988 року як Товариство української мови ім. Тараса Шевченка, яке згодом перейменували на Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Сьогодні об’єднання Товариства діють  у кожній області України, в т. ч. й у Полтавській.

«Просвіта» продовжує публікувати матеріали про нові топоніми облцентру на честь діячів Української революції 1917-21 рр. і тих подій сторічної давнини. Завдяки декомунізації, з ініціативи голови міського товариства «Просвіта» Тараса Пустовіта у Полтаві з’явилася вулиця на честь Ореста Левицького. Сьогодні, 13 грудня минає 170 років з дня його  народження.Тож, сьогодні публікую коротку розповідь про цього видатного українського академіка.

Першу передачу нового проекту радіо "Лтава" "Дебати на вимогу" присвячено проекту закону про забезпечення функціонування української мови як державної № 5670-д. Тему сформулювали так:   Чи допоможе проект закону "Про забезпечення функціонування української мови, як державної", ширшому використанню державної мови в різних сферах нашого життя? Взяв участь у дебатах разом із істориком Борис Тристанов 

  У відділі  соціокультурної діяльності  Полтавської обласної універсальної  наукової  бібліотеки ім. І.П. Котляревського (ПОУНБ)  презентували  чергову книгу із серії «Просвітницька книгозбірня». Зокрема, просвітяни упорядкували і видали книгу авторства Людмили Старицької-Черняхівської «Вибране».    До нового видання Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства  «Просвіта»  увійшла драма «Іван Мазепа» та спогади й роздуми видатної письменниці.

Наша громадська організація висловилася з приводу запровадження воєнного стану. Нижче текст Заяви повністю.

У 2018 році просвітяни Полтавщини відзначають 150-річчя з часу заснування «Просвіти» та 100-річчя проведення першого Полтавського крайового з’їзду цієї культурологічної організації. З нагоди поважних дат продовжуємо оприлюднювати історико-краєзнавчі матеріали.  

Голодомор-геноцид є однією із найважливіших подій не тільки української, а й світової історії у ХХ ст., без розуміння якої тяжко зрозуміти правду про  тоталітаризм та злочини, здійснені російсько-комуністичними  і нацистськими  злочинцями. Це страшна сторінка нашої історії. Мільйони убитих голодом, мільйони покалічених, тисячі випадків канібалізму, десятки тисяч виконавців злочинних московських наказів, що відбирали останнє в опухлих селян. 

Парламент уніс до переліку пам’ятних дат, що відзначаються на державному рівні ювілей товариства «Просвіта». У 2018 році просвітяни Полтавщини відзначають 150-річчя з часу заснування «Просвіти» та 100-річчя проведення першого Полтавського крайового з’їзду цієї культурологічної організації. З нагоди цих поважних дат продовжуємо оприлюднювати історико-краєзнавчі матеріали. 

       Згідно із постановою Верховної  Ради  «Памʼятні  дати та ювілеї  2018 року»  з  ініціативи Українського інституту національної пам’яті  до переліку Днів пам’яті, які  відзначаються на державному рівні, внесено Батуринську трагедію. Виповнилося 310 років з дня  тої жахливої події. В ході каральних дій московських військ із захоплення і знищення столиці гетьмана Мазепи Батурина і його мешканців, що були проведені  2 листопада 1708 року, були вирізані всі мешканці міста, незалежно від віку і статі. Від рук московських варварів загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. Саме місто було пограбоване, в тому числі і православні храми, а потім, за наказом Меншикова, було спалене, а церкви знищені.

Лідія Гук: «Українців понад 300 років убивали, голодом морили, священиків винищували, забороняли навіть пісню. Тому довго ще  доведеться «вичавлювати раба»

   28 жовтня виповнилося 80 років з дня народження Лідії Гук (1938 р. –2011 р.), уродженки Лохвицького району Полтавщини, лікаря, еколога, шістдесятника, поетеси, політв’язня російсько-комуністичного режиму, одного із фундаторів Народного Руху України. Згідно із постановою Верховної Ради «Памʼятні дати та ювілеї 2018 року» з ініціативи Українського інституту національної пам’яті особистість Гук внесено до переліку видатних українців, пам’ять яких вшановується  на державному рівні.