Чотири століття тому об’єднане європейське військо, до якого входили українці на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним та вояки армії Речі Посполитої , завоювало половину тогочасної Росії та мало не захопило Москву.  Український похід на Москву аж ніяк не вписувався до комуністично-совдепівської «історіографії» та до насаджуваної нею тези про, нібито, братність українського та російського народів. Відтак, достеменні історичні факти про  козацькі війни проти північних сусідів радянсько-комуністичні «історики» воліли не помічати. Однак у час новітньої російсько-української війни справедливість восторжествувала. Адже парламент нашої воюючої держави  у відповідній Постанові, проект якої розробив Український інститут національної пам’яті,  визначив пам’ятні дати та ювілеї, які будуть відзначатися на державному рівні у 2018 році. Зокрема, передбачається, що у 2018 році відзначатиметься 1030 років з часу хрещення Київської Русі й 400 років з часу походу  на Москву.

«Просвіта» продовжує публікувати матеріали  з теми назв вулиць Полтави на честь подій або особистостей, пов’язаних з Українською революцією 1917-21 рр.  можна прочитати тут а,також   тут ,тут  і тут  тут  У рамках виконання декомунізаційних законів з ініціативи активістки ОУН Ніни Кирпотіної голова ОДА Валерій Головко перейменував проспект маршала Конєва на проспект імені Євгена Коновальця. Майбутній творець і командир найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, засновник Української військової організації, голова Організації українських націоналістів(ОУН), один із борців за незалежність України в ХХ ст. Євген Михайлович Коновалець народився 14 червня , рівно 127 років тому. Отож, у цьому дописі блогу й піде мова саме про нього.

 92 роки тому, 25 травня більшовицьким агентом Самуїлом Шварцбардом було вбито Симона Петлюру. Нижче про увічнення  пам’яті нашого видатного земляка на його малій батьківщині, зроблене громадськістю та потребу громадського контролю влади.

Таку назву мав флешмоб, який організувала Полтавська обласна «Просвіта» 

 Українську державу у 1918 році  очолювали політики Павло  Скоропадський і Федір Лизогуб, життя  і діяльність яких пов’язане із Полтавщиною. 

 1918 року Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР («Статут про державний устрій, права і вільності»), де Україна проголошувалася суверенною державою з неподільним кордоном. Але цей важливий документ лишився декларацією, оскільки навесні того ж 1918 року в Києві за участі понад 6 тисяч делегатів відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, який проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Впродовж однієї ночі гетьманські війська встановили контроль над усіма урядовими установами. Того ж дня було розпущено Українську Центральну Раду та проголошено Українську Державу. Сто років тому, у травні її прем’єр-міністром став найближчий соратник Скоропадського Федір Лизогуб. 

   Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта»  імені  Тараса  Шевченка спільно із соціокультурним відділом  обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Котляревського провело презентацію   мемуарів видатного педагога, літературознавця,  діячки Української революції 1917-21 рр. Софії  Русової. Видання книги стало можливим завдяки фінансовій підтримці Товариства української мови  у Сполучених Штатах Америки, зокрема, родини Боднаруків – пані Віри та пана Богдана з Чикаго, які вже багато років допомагають обласним об'єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. На захід зійшлися старшокласники полтавських шкіл, активісти Організації Українських Націоналістів , «Союзу українок» та студенти двох вузів - Полтавського національного педагогічного університету  та факультетів культури і мистецтв й  іноземних мов Луганського національного університету   імені Тараса Шевченка (обидва факультети тимчасово розташувалися у Полтаві - на період до визволення Донбасу від російських окупантів-авт.)

Полтавське обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» та обласна наукова універсальна бібліотека ім. І.П. Котляревського представили полтавцям документальний  фільм  «Покликав нас Госпожий глас» про воїна Української Повстанчої Армії (УПА) та художника світового масштабу Ніла Хасевича. Захід присвятили Дню пам’яті і примирення.

   Будь-які документи часів Української Революції 1917-1921 років російсько-комуністичний режим намагався приховати і знищити. Але деякі письмові згадки залишилися. 

У ефірі обласного радіо «Лтава» транслювалася чергова передача «Часомір». Її недавній тематичний випуск присвячено поважній даті -120-річчю з дня народження Степана Івановича Скрипника —  церковного діяча, глави Української Автокефальної Православної Церкви, Патріарха Київського і всієї України, хорунжого армії УНР, племінника Симона Петлюри. 

 Чи почалася декомунізація  від прийнятих у квітні 2015-го пакету законів, чи тривала і раніше? Де на Полтавщині позбулися наслідків тоталітарного минулого без жалю, а де чинили опір? Що ще залишилося зробити? Про це йшла мова  у ефірі програми Полтавського обласного радіо "Будні".