Про здобутки Революції Гідності. Відродження української економіки

41 позиція у світовому рейтингу легкості  ведення бізнесу, 207 нових заводів, реформа податків,експорт до ЄС,система держзакупівель ProZorro, перемога «Ощадбанку» над Росією

    Попри російську агресію вдалося втримати економіку, не допустити дефолту і розпочати зростання. В Україні протягом останніх п’яти років збудовано  207 нових заводів, на них працює понад півмільйона людей. 

За 5 років наша держава  піднялася  на 41 позицію у світовому рейтингу легкості  ведення бізнесу Doing Business, випередивши Грецію. Успіх став можливим завдяки  спрощенню податкової системи. Зокрема, 67 різних ставок соціального страхування з розміром 41% було замінено на єдину ставку в розмірі 22%, яку сплачує роботодавець. Дворівневу систему оподаткування доходів фізичних осіб у розмірі 15 і 20 відсотків було замінено єдиною ставкою 18 відсотків.  Граничні податкові ставки для малих і середніх підприємств   спрощено.

   Для сільськогосподарського сектора, що довгий час залишався «чорною дірою» для всієї системи оподаткування й відшкодування ПДВ, установили єдину ставку податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%. У 2018 році  зібрано рекордний урожай зернових за всю історію України – 70 мільйонів тон. Це дозволило експортувати рекордні 47-50 млн. тон зернових.

    Ощадбанк України виграв у Паризькому арбітражному трибуналі 1,3 млрд. доларів у Росії за збитки через окупацію Криму.

   Частка ЄС у нашому експорті сягнула 42% (в імпорті – 43%). Зростання експорту в ЄС – 16% за рік. При цьому експорт в Росію становить лише 7,8% (для порівняння – у Польщу 7,1%, Італію 5,7%, Туреччину 5,2%, Індію 4,6%, Німеччину 4,5%, Китай 4,2%.). У 2018 році експорт українських товарів виріс на 10%. І не лише сировини. Електротехнічного обладнання – на 17%, транспортних засобів на 7%, одягу і взуття на 10-17%, меблів на 18% і т.д.

  Однією із найуспішніших реформ стало запровадження системи державних закупівель ProZorro. Система значно підвищила прозорість та ефективність державних закупівель, одночасно зменшивши можливості для корупції. Відтепер щорічно  економія  державного бюджету становить мільярди народних гривень.  

Енергетика

     Зламали монополію російського газу в Україні: переорієнтувалися з російського ринку (–30%) на євроринок (+35%). «Нафтогаз України» виграв у Стокгольмському арбітражі процес проти Газпрому і розпочав примусове стягнення 2,6 млрд. доларів з російської компанії. На початок опалювального сезону 2018-19 рр. в підземні газосховища закачано рекордні за останні 4 роки 17,1 млрд. кубометрів газу.  5 років  поспіль не купуємо газ у Росії навіть узимку.

         НАК «Нафтогаз»  став прибутковим та не потребує компенсацій на покриття дефіциту з бюджету. Внутрішні ціни на газ було підвищено до рівня відшкодування витрат, що в деяких випадках передбачало підвищення цін на 200—300%. Підвищення ціни  супроводжувалося впровадженням субсидій для майже 5,5 мільйонів домогосподарств, яким було складно оплачувати рахунки за енергоносії. Вартість субсидій зросла з 1% ВВП 2015 у році до 1,75% ВВП 2016 у році. Це послабило удар від такої зміни для малозабезпечених груп населення, одночасно сприяючи впровадженню енергоефективних технологій. Запроваджені прозорі міжнародні он-лайн-аукціони та конкурси для отримання дозволів на користування надрами, в тому числі на умовах угод про розподіл продукції. Почали діяти прості регламентні процедури щодо доступу до земель для здійснення розвідки та видобутку вуглеводнів. Найголовніше – Уряд відкрив доступ до геологічної інформації. Крім цього, Україна запропонувала інвесторам одні з найкращих в Європі стимулюючі рентні ставки та п’ятирічний мораторій на зміну податкового режиму для видобувачів газу. Україна з року в рік зменшує споживання природного газу – щорічно орієнтовно на 10%. Скорочується й імпорт блакитного палива – за минулий рік на 24,8% (з 14,1 до 10,6 млрд. м³).

    Стрімкими темпами  розвивається зелена енергетика.  Лише в 2018 році введено в експлуатацію 742,5 МВт генеруючих потужностей, що в 2,8 рази перевищує потужність введену в експлуатацію за 2017 рік. 2016-2018р.р. - побудовано 115 сонячних електростанцій!!!

Нова сонячна станція на Херсонщині

Україна має великий потенціал використання енергокультур як біомаси для генерації енергії. Сьогодні в країні налічується понад 2100 МВт нових потужностей, що генерують тепло з відновлюваних джерел енергії. У ці нові об’єкти залучено більше 500 млн. євро інвестицій.

   Створено прозору та спрощену систему встановлення тарифів на тепло з альтернативних джерел. Інвестор, який встановлює, скажімо, твердопаливну котельню, отримує гарантований на законодавчому рівні тариф на рівні 90% від тарифу на тепло з газу або у разі його відсутності – на рівні 90% від середньозваженого тарифу на теплову енергію з газу в розрізі регіонів.

    За останні 4 роки близько 2 млрд. євро інвестовано в українські проекти з енергоефективності. З них майже половина, а саме – 800 млн. євро – залучено саме у 2018 році. Понад півмільйона українських сімей утеплилися та заощаджують до 70% на комунальних послугах завдяки урядовий програмі «теплих кредитів». У 2018 році програмою скористалися ще 150 тисяч українських родин. Понад 1 тис. 600 ОСББ модернізували свої багатоповерхівки на суму близько 470 млн. грн. Це більше, ніж за усі попередні роки разом узяті.  У 5 разів зріс обсяг фінансування місцевих програм здешевлення «теплих кредитів»: із 34 млн. грн у 2015 р. до 170 млн. грн у 2018 році. Як відомо,  енергомодернізація житла – єдиний правильний шлях менше платити за комунальні послуги. 

                                      Транспортна інфраструктура

      Дорожній фонд працює, дороги відбудовуються, люди мають можливість подорожувати літаками дешевше, ніж будь-коли. Все більше іноземних компаній відкривають Україну і створюють тут нові робочі місця. Підписано найбільший контракт в історії України на 1 млрд. дол. США з виготовлення локомотивів без копійки корупційних грошей. Вантажопотік у портах зростає, незважаючи на російсько-окупаційну блокаду Азовського моря. Лише у 2018 році відремонтовано 3,8 тис. км. доріг. Це рекордна цифра за багато років і більше, ніж за 4 попередні роки разом.Пасажиропотік українських авіакомпаній за рік виріс на 18%, аеропортів – на 24%. Незважаючи на втрату аеропортів Донецька й Сімферополя, маємо рекордні за чверть століття 20 мільйонів авіапасажирів. Аеропорти Києва (Жуляни), Львова, Херсона та Чернівців збільшили пасажиропотік у півтора рази. Завдяки зростаючій конкуренції і лоукост-компаніям ціни на авіаквитки знизилися.

Банківська сфера   і зростання зарплат

  «До 2014 року в країні була надмірна кількість банків (понад 180), багато з яких були проблемними та наближались до банкрутства, страждаючи від низки проблем: високої частки проблемних кредитів (NPL), недостатнього рівня капіталу, занадто довгих відкритих валютних позицій, відтоку вкладів населення, а також розповсюдженості кредитування пов’язаних осіб (коли банк видає кредити компаніям, які пов’язані із засновниками банку ) і відмивання грошей. Не буде перебільшенням сказати, що сектор тоді балансував на межі колапсу і становив реальну загрозу макроекономічній і фінансовій стабільності. Все це змусило державу взяти на себе неабияку відповідальність та потенційні зобов’язання. Відповіддю НБУ стала програма реструктуризації банківського сектора. Був розгорнутий більш детальний та прискіпливий нагляд за банківською діяльністю. НБУ розпочав масштабне стрес-тестування й перевірку якості балансів банків, результатом чого стало виявлення дефіциту якісних активів і капіталу. Внаслідок цього, як і внаслідок невиконання програм оздоровлення банків, було закрито майже 90 банків. Серед них була певна кількість (близько 20) тих, що вважалися залученими до відмивання грошей, а також тих, чиї бізнес-моделі призвели до банкрутства. Вдалося приборкати кредитування пов’язаних осіб. Два основних державних банки (Укрексімбанк та Ощадбанк) зазнали серйозної внутрішньої трансформації з повною або частковою зміною керівництва й рад директорів. Істотна рекапіталізація державою також пішла їм на користь. Дії уряду та банківського регулятора знаходили широку підтримку серед клієнтів системи. Наприклад, протягом націоналізації «ПриватБанку» не спостерігалося відтоку депозитів із системи. Схоже, що масштабна підготовка була головним чинником успіху такого кроку: підготовка була розпочата за два роки за підтримки міжнародних фінансових установ, включно з МВФ»,- зазначено у звіті  одного з провідних аналітичних центрів Британії Chatham House про реформи української економіки. 

    Гривня другий рік поспіль лишається однією з найстабільніших валют Європи. За рік курс долара знизився з 28,5 до 27,5 гривні, євро – з 34-35 до 31,6 гривні. Українські банки отримали рекордний за 10 років прибуток – понад 15 млрд. грн. Ставки за депозитами зросли, люди почали нести гроші в банки. Золотовалютні резерви НБУ на кінець року сягнули найвищої за останні 5 років позначки 20,4 млрд. доларів (1 січня 2018 було – 18,8 млрд., у 2017 – 15,5, у 2016 – 13,3).

     Середня зарплата в Україні з січня по жовтень 2018 зросла з 7,7 тис. до 9,2   тис. грн., за курсом євро у відповідні місяці – з 220 до 285 євро.  У Києві зарплата впритул наблизилася до 14 тисяч, в Донецькій і Дніпропетровській областях до 10 тисяч гривень.

Корисні посилання

Детальний список корисних справ Петра Порошенка

«Під дих» зрадофілам: українська економіка відновлюєтьс

  Отже, перелічені факти засвідчують: впродовж останніх 5  років президентства Петра Порошенка було проведене значно глибше реформування, ніж за попередні 22 роки незалежності.Тож українська економіка суттєво змінилась на краще. Мусимо розуміти, що економічний спад пов’язаний передусім з російською агресією та розривом зв’язків із державою-окупантом. І якщо прибалтійські країни мали план щодо поступової переорієнтації своїх ринків з Росії на Євросоюз, то Україна це зробила у шоковому стані буквально за 7-8 місяців, тож це не могло не позначитись на економіці. Однак, якщо на початок російської агресії ми мали значне падіння  ВВП, а зараз ріст від 2 до 3%, то це все ж велика різниця. І між тим страшним рівнем інфляції в перший рік російської агресії і зараз — теж суттєва різниця.