Голодомор-геноцид є однією із найважливіших подій не тільки української, а й світової історії у ХХ ст., без розуміння якої тяжко зрозуміти правду про  тоталітаризм та злочини, здійснені російсько-комуністичними  і нацистськими  злочинцями. Це страшна сторінка нашої історії. Мільйони убитих голодом, мільйони покалічених, тисячі випадків канібалізму, десятки тисяч виконавців злочинних московських наказів, що відбирали останнє в опухлих селян. 

Парламент уніс до переліку пам’ятних дат, що відзначаються на державному рівні ювілей товариства «Просвіта». У 2018 році просвітяни Полтавщини відзначають 150-річчя з часу заснування «Просвіти» та 100-річчя проведення першого Полтавського крайового з’їзду цієї культурологічної організації. З нагоди цих поважних дат продовжуємо оприлюднювати історико-краєзнавчі матеріали. 

       Згідно із постановою Верховної  Ради  «Памʼятні  дати та ювілеї  2018 року»  з  ініціативи Українського інституту національної пам’яті  до переліку Днів пам’яті, які  відзначаються на державному рівні, внесено Батуринську трагедію. Виповнилося 310 років з дня  тої жахливої події. В ході каральних дій московських військ із захоплення і знищення столиці гетьмана Мазепи Батурина і його мешканців, що були проведені  2 листопада 1708 року, були вирізані всі мешканці міста, незалежно від віку і статі. Від рук московських варварів загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. Саме місто було пограбоване, в тому числі і православні храми, а потім, за наказом Меншикова, було спалене, а церкви знищені.

Лідія Гук: «Українців понад 300 років убивали, голодом морили, священиків винищували, забороняли навіть пісню. Тому довго ще  доведеться «вичавлювати раба»

   28 жовтня виповнилося 80 років з дня народження Лідії Гук (1938 р. –2011 р.), уродженки Лохвицького району Полтавщини, лікаря, еколога, шістдесятника, поетеси, політв’язня російсько-комуністичного режиму, одного із фундаторів Народного Руху України. Згідно із постановою Верховної Ради «Памʼятні дати та ювілеї 2018 року» з ініціативи Українського інституту національної пам’яті особистість Гук внесено до переліку видатних українців, пам’ять яких вшановується  на державному рівні.

У полтавських кінотеатрах демонструється художній фільм «Позивний Бандерас». Це вже другий (після «Кіборгів») художній повнометражний фільм про новітню російсько-українську війну. 

З нагоди   сторіччя Української революції 1917-21 рр.  «Просвіта» продовжує публікувати матеріали про нові топоніми облцентру на честь подій та особистостей,які виборювали незалежність України сто років тому. Декомунізація назавжди очистила мапу Полтави від назви вулиці і провулку на честь осіб, що ніколи не мали до Полтави жодного відношення: бакинських комісарів – двадцяти шести азербайджанських комуністів, місцевих колаборантів на боці більшовицької Росії у справі упокорення Азербайджану. Натомість у Полтаві з’явилася вулиця Січових стрільців та провулок родини Русових.

У Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Олеся Гончара відбулася зустріч активіста «Молодої  Просвіти», молодого письменника з Нових Санжар Юрія Коцегуба зі студентами Полтавського коледжу нафти і газу.

Рівно 135 років тому (5 жовтня 1883 року)  у сім’ї священика  села Ярівка на Чернівеччині народився Петро Болбочан, полковник Армії УНР. Саме він очолював військову операцію визволення Полтави від російсько-більшовицьких окупантів. Це було сто літ тому, навесні 1918 року. Декомунізація викреслила з топоніміки Полтави    провулок  Червоний, що асоціюється з кривавим червоним ленінсько-сталінським терором і чекістськими катівнями. Натомість у облцентрі з ініціативи депутата Полтавської міськради Юліана Матвійчука з’явився провулок на честь видатного військовика армії Української Народної Республіки (УНР). З нагоди   сторіччя Української революції 1917-21 рр.   продовжую публікувати просвітницькі матеріали про нові топоніми облцентру на честь подій та особистостей,які тоді виборювали незалежність. Отже, доречно сьогодні коротко розповісти про Петра Болбочана.

З нагоди  знакової дати - сторіччя Української революції 1917-21 рр.  «Просвіта»  продовжує публікувати матеріали  про нові  топоніми  облцентру на честь подій та особистостей, які виборювали незалежність України сто років тому. Зокрема у небуття пішла Комсомольська площа, названа на честь комуністичного «гітлер-югенду». Натомість з ініціативи депутата міськради Юліана Матвійчука на мапі Полтави з’явився Холодноярський майдан. Так пошановано пам'ять про видатних поборників незалежності , адже досі багатьом невідомо, що після того як московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним синьо-жовтим прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.

Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка видало і передало до бібліотечних фондів Полтавщини книгу «Симон Петлюра і його родина. Документи і матеріали». Зокрема, видання надійде до обласної універсальної бібліотеки ім. Котляревського, районних та бібліотек найбільших ОТГ області.