Розмір тексту

«Геть від Москви!»: про здобутки Революції Гідності.Відродження і розвиток національної пам’яті

    Просвітницько-інформаційні  блоги  про  поступ України шляхом «Геть від Москви!»  продовжую оприлюднювати. 

Попередні читайте тут АРМІЯНАТО,ЄС,захист від агресії  Інформаційно-культурна безпека  Томос   

Російсько - українська війна  в розпалі. Ворожа  агресія і намагання захопити Україну будуть на порядку денному до тих пір поки буде існувати Росія у нинішньому вигляді. Українцям варто звикнутися з думкою, що поруч сильний і агресивний ворог, який, до того ж, бачить одним із головних своїх завдань – знищення України. Щоб зменшити ймовірність повномасштабної агресії у майбутньому та суттєво збільшити шанси на перемогу у разі її початку, і держава і звичайні українці мають перейматися відродженням  національної пам’яті. Сильна армія та потужна економіка дають ресурси для спротиву агресору. Так само національна пам'ять  є величезним ресурсом для спротиву.

Декомунізація

   Цей запит існував ще з 90-х років ХХ століття. І нарешті після Революції Гідності  він зреалізувався  у 4-ох декомунізаційних законах, які підписав Президент Петро Порошенко. Найвідоміший  —  «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного нацистського тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». З публічного простору та  карти зникли пам’ятники та топоніми на честь катів нашого народу: демонтовано понад півтори тисячі пам’ятників Леніну та ін., перейменовано тисячі вулиць, 987 населених пунктів та 26 районів.

      У столиці триває робота зі створення  Музею монументальної  пропаганди СРСР  під відкритим небом. Він створюється на території Національного комплексу «Експоцентр України». Це проект задля осмислення суспільством радянського минулого через збереження, документацію та вивчення об’єктів пропагандистського мистецтва комуністичного режиму на території України. Першим експонатом буде київський пам’ятник Миколі Щорсу.

    Завдяки Закону про  увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні замість антинаукового брежнєвського штампу  «Велика Вітчизняна війна» запанував концепт «Друга світова війна». Якщо ще п’ять років тому топові політики завзято брали участь у побєдобєсії, зараз Україна відзначає День пам’яті та примирення, а російсько-комуністичний міф про «Вєлікую атєчєсвенную»  втопився  у Москві-річці.

      До 85-х роковин Голодомору-геноциду 1932–1933 років Український інститут національної пам’яті (далі – УІНП)  провів масштабний Міжнародний форум «Україна пам’ятає, світ визнає». До вшанування долучилася світова громадськість в рамках Всесвітньої акції «Запали свічку пам’яті». А ще для використання на уроках історії УІНП створив тематичні відеолекції про кремлівський геноцид. Конгрес США визнав Голодомор 1932-33рр. геноцидом українського народу-це потужна перемога української дипломатії. Тож, понад 70% українців вважають Голодомор геноцидом і цей відсоток  зростає  щороку.

    З ініціативи громадськості та УІНП Верховна Рада ухвалила, а Петро Порошенко підписав Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Ним запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву  УІНП. Такий крок не лише допомагає глибше дізнатися про минуле країни, але й є однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спецслужб незалежної України.

    З ініціативи УІНП  Верховна Рада  ухвалила, а Президент Порошенко підписав законопроект №6574 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», яким повністю оновила закон про реабілітацію від 17 квітня 1991 року. Цей закон, спочатку прогресивний, поступово застарів і давно потребував  суттєвих змін. Відновлено права осіб, які в часи СРСР були засуджені у позасудовому порядку, а також засуджених за діяння, які не вважаються злочинами у цивілізованому суспільстві.

   Деколонізація 

  Президент Петро Порошенко  підписав «деколонізаційний» закон  про заборону георгіївської стрічки (в народі вона зветься «колорадська»). Її використовували у війську нацистсько-російського колаборанта Власова, також це політтехнологічний  винахід проросійської Партії регіонів і суркова-радника путіна, а зараз це символ проросійських сепаратистів з так званих ДНР, ЛНР. 

УІНП оприлюднив  плани розробити законопроект «Про позбавлення від імперської спадщини». Мета - створити законодавчі механізми для проведення услід за декомунізацією деколонізації. Хоча певні кроки на цьому поприщі робилися. Дуже успішний приклад деколонізації - демонтаж пам’ятника Суворову на території Київського військового ліцею імені Богуна - став можливим завдяки дуже послідовній, наполегливій та впертій позиції УІНП, віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка та керівника цього навчального закладу генерала Гордійчука.

Нові державні свята й пам’ятні дні

  протягом останніх п’яти років встановлено в українському календарі : День захисника України (14 жовтня - в день УПА і козацтва), День Героїв Небесної Сотні (20 лютого) та інші.  На загальнонаціональному рівні відзначалися 100-річчя Української революції 1917–1921 років, 85-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні, 80-ті роковини Великого терору, 80-річчя з дня народження видатного борця за незалежність В’ячеслава Чорновола, 25-ту річниця Революції на граніті, 40-річчя Української Гельсінської спілки,  150-річчя першого виконання Гімну України, про 200 років від дня народження автора музики Михайла Вербицького, 1000-ліття з дня смерті Володимира Великого  і ще низку національно значущих пам’ятних дат.

   Служба зовнішньої розвідки України відтепер відзначає своє професійне свято, відштовхуючись від традиції УНР : 24 січня  обрано не випадково, цього дня  у 2019 році виповнилося 100 років від дня створення першого підрозділу загальнодержавної зовнішньої розвідки в Україні, коли  у складі Політичного департаменту періоду Директорії УНР запрацював відділ закордонної інформації – для проведення розвідувальної роботи щодо активно діючих проти УНР ворогів (штаби Червоної і білої Добровольчої армій), а також стосовно країн – потенційних противників.

                               Герої-борці за незалежність повертаються

     З ініціативи УІНП  ВР схвалила,а Петро Порошенко підписав Закон  «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті». Ним борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі таких органів влади, організацій, структур та формувань:

 -органи влади Української Народної Республіки, включаючи, зокрема, Українську Центральну Раду, Генеральний секретаріат Української Центральної Ради (Української Народної Республіки), Раду народних міністрів Української Народної Республіки, Уряд Української Народної Республіки в екзилі (Державний центр Української Народної Республіки), генеральні секретарства, міністерства Української Народної Республіки, у тому числі в екзилі, дипломатичні місії Української Народної Республіки за кордоном, місцеві органи влади Української Народної Республіки, Всеукраїнський національний конгрес, Всеукраїнський центральний повстанський комітет , Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України, Всеукраїнський трудовий конгрес), Директорію Української Народної Республіки, Державну народну раду, Раду Республіки Української Народної Республіки, Українську Національну Раду, Президента Української Народної Республіки в екзилі;

 -органи влади Української Держави (Гетьманату), включаючи, зокрема, Раду міністрів Української Держави, Малу Раду міністрів Української Держави, міністерства Української Держави, дипломатичні представництва та місії Української Держави за кордоном, місцеві органи влади Української Держави, Гетьмана, Державний сенат Української Держави, Генеральний суд Української Держави;

- органи влади Західноукраїнської Народної Республіки (Західної області Української Народної Республіки), включаючи, зокрема, Українську Національну Раду Західноукраїнської Народної Республіки, Державний секретаріат Західноукраїнської Народної Республіки (Західної області Української Народної Республіки), секретарства (міністерства) Західноукраїнської Народної Республіки (Західної області Української Народної Республіки), посольства, дипломатичні представництва та місії Західноукраїнської Народної Республіки (Західної області Української Народної Республіки) за кордоном, місцеві органи влади Західноукраїнської Народної Республіки (Західної області Української Народної Республіки), президента (диктатора) Західноукраїнської Народної Республіки (Західної області Української Народної Республіки);

- органи влади Карпатської України (Підкарпатської Русі), включаючи, зокрема, Сойм Карпатської України, уряд Карпатської України, міністерства Карпатської України, місцеві органи влади Карпатської України, Президента Карпатської України;

- військові, безпекові, інші мілітарні, воєнізовані або парамілітарні формування та частини Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату), Західноукраїнської Народної Республіки, , Карпатської України, включаючи, зокрема, Українських Січових Стрільців (УСС), Дієву армію Української Народної Республіки, Галицьку армію (Українську Галицьку Армію), Повстанчу армію України, Організацію народної оборони «Карпатська Січ»;

- політичні партії, інші громадські організації до утворення та під час існування Української Народної Республіки, Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки (Західної області Української Народної Республіки), Карпатської України (Підкарпатської Русі), метою діяльності яких було здобуття (відновлення) або захист незалежності України;

- повстанські, партизанські загони, які діяли на території України у 1917-1930 роках і метою діяльності яких були боротьба за здобуття, захист або відновлення незалежності України, включаючи загони Холодноярської, Медвинської республік, Волинську повстанську (повстанчу) армію;

- Українська військова організація (УВО);- Організація українських націоналістів (ОУН);

- Українська повстанська армія (УПА);

- Українська повстанча армія отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Українська народна революційна армія (УНРА);- Українська Головна Визвольна Рада (УГВР), включаючи Закордонне представництво Української Головної Визвольної Ради (ЗП УГВР);-Антибільшовицький блок народів (АБН);

- Українська Гельсінська спілка (група) (УГС, УГГ);- Народний Рух України за перебудову (Народний Рух України) до 24 серпня 1991 року. 

     Потужно відзначено 100-річчя Української революції 1917-21 рр.: відбулися масштабні заходи до 100- річчя 4 Універсалу Центральної Ради, 100- річчя бою під Крутами, 100-річчя Тризуба як державного герба, сторіччя гривні як національної грошової одиниці та ін.; УІНП видано  серію  арт-плакатів та настінний календар «Військова еліта Української революції 1917-1921 років» й запущено освітні ігрові проекти: додаток для смартфонів і планшетів «Українська революція 1917–1921 років», також УІНП спільно з гуртом «Хорея Козацька» випущено аудіо-альбом «Пісні Української революції». Для використання на уроках історії УІНП створив тематичні відеолекції.

    Нарешті, на державному рівні визнано звитяжну боротьбу УПА. Верховна Рада надала статус учасників бойових дій усім ветеранам Української повстанської армії та Організації Українських націоналістів. Прийнятим законопроектом 8519 вносяться зміни до закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, додано нове формулювання щодо осіб, які належать до учасників бойових дій. До таких належать «особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті». Отже, нардепи ,з ініціативи УІНП  розширили перелік воїнів УПА, які мають право на пільги за таким статусом. Раніше учасниками бойових дій визнавали тільки тих воїнів УПА, які брали участь в бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на території окупованої України в 1941-1944 роках, які не вчинили злочинів проти людяності і були реабілітовані. Народні обранці і Президент, підтримавши цей закон, по суті, схвалили концепцію УІНП, що Українська повстанська армія продовжувала збройний опір тоталітарному режимові СРСР і після 1944 року. А ще УІНП розробив настільну гру «УПА – відповідь нескореного народу», а для використання на уроках історії створено відеолекції про Українську повстанську армію.

    Активно знімалося українське історичне кіно: «Крути», «Таємний щоденник Симона Петлюри», «Кіборги», «Позивний Бандерас», «Захар Беркут» та ін.

    У різних містах держави з"явилися десятки пам’ятних знаків поборникам української незалежності та винищеному цвіту нашої культури. Відкрито меморіальну дошку ідеологу ОУН Дмитру  Донцову, у Вінниці встановлено пам’ятник, а у Києві барельєф Симону Петлюрі, встановлено пам’ятники діячам ОУН Олені Телізі і Олегу Ольжичу.  

     Петро Порошенко звертав увагу як на події, що давно минули, так і на події новітньої історії. Довгоочікуваний пам’ятник Іванові Мазепі у Полтаві Президент відкрив 7 травня 2016 року. 

А ще запровадив  орден і День пам’яті Небесної сотні й підписав Указ про відкриття Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні. У рамках проекту УІНП «Майдан:усна історія»  видано спогади родичів героїв Небесної Сотні та збірники спогадів учасників Революції Гідності.

   Нові програми з історії України

    Міністр освіти й науки України Лілія Гриневич підписала наказ № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Процедуру оновлення пройшла програма з історії України. Ініціював внесення змін до шкільної програми з історії України УІНП. Уперше в старших класах введено практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України.
    Виділено й розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни: бій під Крутами; етапи трудової та політичної еміграції; війни радянської Росії з Українською Народною Республікою; радянська окупація України; адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті; Акт відновлення Української Держави; внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні; українці у військових формуваннях держав Об'єднаних Націй; вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);Українська Гельсінська група та багато іншого.

Більше і детальніше про діяльність УІНП

  УІНП як орган влади на чолі з академіком Ігорем Юхновським  було створено у період президентства Віктора Ющенка. А в часи проросійського режиму Януковича,  його фактично ліквідували, перетворили на науково-дослідну установу на чолі з комуністом Солдатенком, на установу,котра  займалася виключно теоретичними питаннями. Більше того,  кабмін Азарова готував УІНП до повної ліквідації, не продовжуючи навіть  оренду приміщень. Відтак, після Революції Гідності команді В’ятровича вдалося відновити попередній статус Інституту як центрального органу виконавчої влади, вибудувати нову структуру, сформулювати нові завдання.  

 Відтак, після Революції Гідності команді В’ятровича вдалося відновити попередній статус Інституту як центрального органу виконавчої влади, вибудувати нову структуру, сформулювати нові завдання.

Діяльність УІНП у 2116 році

Діяльність УІНП у 2017 році

Діяльність УІНП у 2018 році

Як бачимо, Росія зазнала нищівної поразки у боротьбі за історичну пам’ять українців. Водночас, перелічені здобутки важливо зберегти і утвердити, адже держава-агресор  ще довго  нав’язуватиме нам свої брехливі імперські міфи.

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області

260
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему