Розмір тексту

85 роковини кремлівського геноциду. Запалімо свічки, вшануймо убієнних

Голодомор-геноцид є однією із найважливіших подій не тільки української, а й світової історії у ХХ ст., без розуміння якої тяжко зрозуміти правду про  тоталітаризм та злочини, здійснені російсько-комуністичними  і нацистськими  злочинцями. Це страшна сторінка нашої історії. Мільйони убитих голодом, мільйони покалічених, тисячі випадків канібалізму, десятки тисяч виконавців злочинних московських наказів, що відбирали останнє в опухлих селян. 

Незгасний вогник національної пам’яті

 Оптимістична цьогорічна соціологія від науковців соціологічної групи «Рейтинг», очолюваної нашим земляком Олексієм Антиповичем: 79% громадян України вважають, що Голодомор 1932-33 рр. був геноцидом українського народу. П"ять років тому (у 2013 році)  у своєму блозі до 80-х роковин  я констатував , що тоді , при Януковичу таких було лише 60%.Оцінку Голодомору як геноциду поділяє абсолютна більшість жителів Заходу та Центру країни (92% та 83% відповідно), та відносна більшість Півдня та Сходу (69% та 67%). Більш схильні підтримувати цю тезу мешканці сіл, молодші та україномовні респонденти. Важливо, що суттєво зросла кількість тих, хто однозначно вважає його геноцидом - тепер їх частка складає 62%. 68% опитаних зазначили, що будуть завтра,24 листопада запалювати свічку , 21% сказали, що не будуть цього робити. Ця ініціатива знаходить більшу підтримку на Заході та у Центрі (84% та 70% відповідно). Так само більше половини опитаних на Півдні та Сході також зазначили, що візьмуть участь у цій акції.

     Сухі цифри засвідчують: протягом  десятиліть новітньої української державності у свідомості мільйонів співвітчизників стались ледь не тектонічні зміни!  З кожним роком дедалі більше довідуємося про масштаби цієї катастрофи,чого лиш вартий той факт,що у 1932-33 рр. внаслідок злочинної сталінської політики полягло  українців більше,ніж за роки війни з Гітлером. Певен: вогник нашої  національної  пам'яті вже ніколи не згасне.

                       Соціально-просвітницькі ролики

   До 85-х роковин Голодомору в Україні Український інститут національної пам'яті спільно з Міністерством інформаційної політики та Центром дослідження визвольного руху створили три соціальні відеоролики, зняті творчою командою Young&Hungry Production. 

       У кремлівській в'язниці, шкільному класі, в лікарняній палаті, на футбольному полі, у майстерні взуття чи за кермом автівки – де би ти не був 24 листопада о 16:00 – вшануй пам’ять убитих Голодомором 1932–1933 років. Перший ролик за цим посиланням

     Тендітна дівчинка серед хлібного поля. Тулить до грудей колоски. «Тобі не холодно?» - питає хлопчик-ровесник із сьогодення. «Ні. Бо ти прийшов. Ти приніс мені яблуко? Люди завжди приносять мені яблука» — довірливо відповідає дівчинка. А за кілька секунд це яблуко посеред вогників свічок лягає до ніг бронзової дівчинки з колосками – пам’ятника усім дітям, які загинули в роки Голодомору. Другий ролик можна  переглянути тут 

   Вшанування пам’яті жертв Голодомору – це справа честі усіх українців: і цивільних, і тих, хто несе бойову службу в небі, на морі і на суші, захищаючи наші домівки від агресора. Саме тому 24 листопада о 16.00 в окопах і штабах, на кораблях і винищувачах українські військові долучаються до загальнонаціональної акції «Запали свічку пам'яті». Бо армія і народ – єдині.Така  ідея третього  третього ролика.  «У 1932-1933 роках диктаторська сталінська система терористичним актом свідомо намагалися підірвати дух, культуру, традиції і самобутність за допомогою "зброї масового знищення" - голоду. У них було прагнення тоталітарного контролю українців та знищення їх як нації. Сьогодні ту криваву політику Сталіна продовжує його "найкращий учень" в українському Донбасі та Криму. Пам'ятаючи про жертви продовжуємо боротьбу з російською ордою, щоб не допустити повторення національної трагедії», - говорить Начальник Генерального штабу ЗСУ — Головнокомандувач Збройних Сил України Віктор Муженко. Тож Збройні Сили України долучилися до інформаційної кампанії з вшанування пам’яті жертв Голодомору. «Пам’ять робить нас сильними, бо ми знаємо, за що боремося і кого захищаємо. Українська державність та сильна армія, свобода творчості, слова та думки, права людини, вільне господарювання - все це є запорукою не повторення страшних злочинів на нашій землі. Тож символом цьогорічних пам'ятних заходів до 85-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років є свічка, тінь від якої стає кулею, та український солдат на тлі меморіалу пам’яті жертв геноциду», - говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. У відео задіяні всі роди військ, включно із авіацією, морським флотом (сцени знімалися в Одесі на українському фрегаті «Гетьман Сагайдачний»). Також у зйомках був задіяний Президентський полк. У багатьох масових сценах знімалися військові, які проходили підготовку на Яворівському полігоні, ветерани російсько-української війни. Також у ролику в ролі капелана можна побачити відомого психолога і військового капелана Андрія Зелінського. «Військовий» ролик можна переглянути тут 

Голодомор-технологія російського імперіалізму з придушення українського спротиву

 Важливо розуміти юридичний аспект. У часи президентства Віктора Ющенка Голодомор 1932-1933 років на Україні визнано геноцидом частини української національної групи.22 травня 2009 року, а також 25 грудня 2009 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України порушено кримінальну справу за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках  відносно  керівників  російсько-більшовицького режиму СРСР та УСРР – Сталіна (Джугашвілі) Й.В., Молотова (Скрябіна) В.М., Кагановича Л.М., Постишева П.П., Косіора С.В., Чубаря В.Я. і Хатаєвича М.М.. Вони за висновком органу досудового слідства, далі цитата : «з метою придушення національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови і утвердження незалежної української держави, шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб, тобто безпосередньо вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України».
     Апеляційний суд міста Києва постановою судді від 13 січня 2010 року закрив кримінальну справу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України, в зв'язку зі смертю вказаних осіб, проте погодився з даним висновком органу досудового слідства, який ґрунтується на  всебічному матеріалі (330 томів), переважну більшість якого складають розсекречені державою документи тих часів, серед яких і злочинні рішення Політбюро ЦК ВКП (б) і ЦК КП (б) У і Рад народних комісарів СРСР і УСРР, прийняття та реалізація яких призвели до організації та штучного створення Голодомору на Україні в 1932-1933 роках, а також базується на показаннях свідків (майже 2000 осіб) – очевидців того страшного, нелюдського "експерименту" російсько-комуністичних керманичів над ними, їх рідними та ще мільйонами українців, які на своє нещастя потрапили під жорна злочинної влади.
Постанова судді ніким, у тому числі і прокурором, яка брала участь в попередньому розгляді справи і представляла, відповідно, Прокуратуру міста Києва та Генеральну прокуратуру України, не оскаржена і набрала чинності 21 січня 2010 року.

    Отже, злочин геноциду став можливим через поразку  змагань за незалежність 1917-21 років. УНР  була окупована Москвою.  Вказівки вбивати українців голодом надходили саме звідти. Іноді,  доводиться чути:мовляв, «що це за народ такий українці,їх до канібалізму доводили, а вони, нібито, тихенько корились,не чинячи опору». Насправді ж це поверхова точка зору. Кремлівські верховоди якраз і мали  на меті у такий страхітливий  спосіб остаточно придушити визвольний рух, мріючи назавжди вбити петлюрівський дух,прагнення до незалежності.  Непросто ж так селянські повстання під синьо-жовтими прапорами спалахували по всій центральній Україні аж до 30 року. Найвідоміші приклади:Холодний Яр,Медвинська республіка, та й Лютеньку Гадяцького району до «чорної дошки» внесли не дарма,адже саме в довколишніх лісах Гадяцького і Зіньківського районів діяли повстанські антибільшовицькі загони під проводом уродженця Лютеньки Леонтія Хрестового. Іншими словами, голодомор-це була технологія придушення спротиву українців.

    Урок історії: маємо оберігати як зіницю ока українську державність від зовнішніх зазіхань Москви,здолати у російсько-українській війні нашого споконвічного історичного ворога-російський імперіалізм.

Корисні посилання

1. Геноцид Голодом:

www.holodomoreducation.org/

2. Електронний архів Голодомору: зведений реєстр архівних документів:

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/

3. Енциклопедія голодомору 1932-1933 років в Україні:

www.history.org.ua/?discussion&nazva=_enhld_

4. Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»:

www.memorialholodomor.org.ua

5. Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні:

www.holodomor-monuments.org

6. Розділ порталу Державного комітету архівів України, присвячений Голодомору:

www.archives.gov.ua/Sections/Famine/index.php

7. Сайт Українського інституту національної пам’яті:

www.memory.gov.ua/holodomor-commemoration-news

8. Спецпроект «Історичної правди» – «Голодомор 1932-1933»:

http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/

9. Український науковий інститут Гарвардського університету. Проект. Мапа. Великий голод:

www.gis.huri.harvard.edu/the-great-famine/about-the-great-famine-project.html 

Перелік художніх і документальних фільмів про Голодомор 

Художні фільми:

«Голод-33», реж. О.Янчук, 1991, кіностудія імені О.Довженка, Україна.

«Поводир», реж. О.Санін, 2014, студія «Prontofilm», Україна.

«Маленьке життя», реж. О.Жовна, 2008, кінокомпанія «Група компаній Фокстрот», Україна.

«Гіркі жнива» (англ.Bitter Harvest) — україно-канадський кінофільм про історію кохання в розпал українського Голодомору 1932—1933 років. Фільм відомий також під робочою назвою «Врожай диявола». Має україномовну версію, успішно демонструвався у вітчизняній кіномережі торік. Водночас є першою англомовною художньою кінокартиною про Голодомор.

Документальні фільми:

«Жнива розпачу», реж. С.Новицький, Ю.Луговий, 1984, Канада.

«Під знаком біди», реж. К.Крайній, 1990, «Київнаукфільм», Україна.

«Українська ніч 33-го», у 4 частинах («Страх», «Жах», «Гільйотина», «Справа Грушевського»), реж. В.Георгієнко, 1994–1998, «Укртелефільм», Україна,

«Час темряви», реж. С.Дудка, 2003, «Укртелефільм», Україна.

«33-й. Свідчення очевидців»,  реж. М.Лактіонов-Стезенко, 1989, Українська студія хронікально-документальних фільмів, Об’єднання «Імпульс», Україна.

«Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду», реж. В.Дерюгін, 2005, Фонд «Україна 3000», НТКУ, Україна.

«Свіча Джеймса Ернеста Мейса», реж. Н.Сущева, 2008, агенція «Стожари», Україна.

«Хлібна гільйотина», реж. І.Кобрин, 2008, студія «Телеком», Україна.

«Живі», реж. С.Буковський, 2008, кіностудія «Листопад фільм», Україна.

«Жорна», реж. Г.Гін, 2008, студія «МедіаПорт», Харків, Україна.

«Закляття безпам’ятства. Голодомор 1932-33 років на Луганщині», реж. О.Крамаренко, 2009, Україна.

«О горе, це ж гості до мене», реж. П.Фаренюк, 1989, Українська студія хронікально-документальних фільмів, Україна.

«Великий голод», реж. Е.Лозовий, П.Овечкін, 2005, студія 1+1, Україна.

«Незнаний голод», реж. Т.Гукало, 2003, кінокомпанія «Комітет дослідження українського Голодомору», Канада.

«Україна. Забута історія – Голодомор. Влада варта смерті», реж. А. Романді, 2011, телеканал «Мега», Україна 

Вшанування пам'яті у Полтаві

  Завтра, 24 листопада, з 15-45  до 16-00  з  нагоди  85-х  роковин   голодомору-геноциду відбудуться  хвилина мовчання,запалення свічок пам’яті  і  та традиційна скорботна хода до Свято-Успенського  собору о 16.05.

  Всіх небайдужих  закликаю запалити свічку пам’яті о 16-00.

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Перший заступник голови Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка

228
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему