170-річчя академіка Ореста Левицького, на честь якого названо вулицю у Полтаві
«Просвіта» продовжує публікувати матеріали про нові топоніми облцентру на честь діячів Української революції 1917-21 рр. і тих подій сторічної давнини. Завдяки декомунізації, з ініціативи голови міського товариства «Просвіта» Тараса Пустовіта у Полтаві з’явилася вулиця на честь Ореста Левицького. Сьогодні, 13 грудня минає 170 років з дня його народження.Тож, сьогодні публікую коротку розповідь про цього видатного українського академіка.
Леви́цький О́рест Іва́нович народився 13 грудня 1848 року у с. Маячка Кобеляцького повіту Полтавської губернії (нині це Новосанжарський район) – відомий український історик, правознавець, архівіст, письменник, другий Президент Всеукраїнської Академії Наук.
У 1857 – 1859 рр. навчався в початковій школі,а у 1859 – 1869 рр.– Полтавському духовному училищі та Полтавській духовній семінарії, а у 1870 – 1874 рр. – Київському університеті Святого Володимира. Наукову діяльність розпочав під керівництвом В.Б. Антоновича під час навчання в університеті. У 1874 – 1921 рр. – відповідальний секретар Київської археографічної комісії. Одночасно у 1876 – 1877 рр. викладач музичного училища, у 1879 – 1887 рр. – помічник завідуючого Центрального архіву в Києві, 1906 – 1909 – викладач 4-ї Київської гімназії.
Був членом Київської громади, дійсним членом-співробітником Південно-Західного відділу географічного товариства (від 1876 року ), дійсним членом (від 1878 року), членом ради (1885 – 1902 роки) та заступником голови (1902 – 1905 роки) Історичного товариства Нестора літописця, дійсним членом Київського юридичного товариства (від 1881року ), Наукового товариства ім. Тараса Шевченка у Львові (від 1911року ), членом Українського наукового товариства у Києві (1907 – 1914 рр.), почесним членом Полтавської губернської вченої архівної комісії (від 1906 року ), Полтавського церковного історико-археологічного комітету (від 1906 року) та ін.
Під час Української революції 1917-21 рр. зробив великий внесок у розвиток української науки. У цей період очолював громадські й державні комісії з питань української правничої термінології. З листопада 1918 р. – один із академіків-фундаторів Всеукраїнської Академії Наук У період Української держави (гетьманату Павла Скоропадського) Орест Левицький потрапив до числа 5 науковців, які розробляли структуру історико-філологічного та соціально-економічного відділів УАН. Із 1918 р. – секретар, а з 1920 р. – голова її соціально-економічного відділу. Очолював Комісію Всеукраїнської Академії Наук для навчання звичаєвого права, Правничо-термінологічну комісію. З 1921 р. – голова правничого товариства при ВУАН. Із грудня 1919 р. в.о. Президента УАН – ВУАН.
У березні 1922 року обраний Президентом Всеукраїнської академії Наук.Автор понад 200 наукових праць з історії України XVI – ХІХ ст. та правознавства. Власний архів, колекцію історичних документів та бібліотеку вчений у 1921 передав до ВУАН. Нині вони зберігаються в Інституті рукопису НБУ НАН України ім. В.І.Вернадського. Помер 9 травня 1922 року (с. Митлашівка, нині Драбівського району Черкащини).
Кожного охочого довідатися більше запрошую на сайт професора, редактора журналу «Пам'ятки України» Ігоря Гирича, який підготував монографію «Орест Левицький як суспільних діяч і науковець» Читати тут тут тут також за цим посиланням
Орест Іванович Левицький з онукою і хрещеницею Наталією Миколаївною Левицькою. Осінь 1912 р. Фотографія надана донькою Н. М. Левицької Тетяною Юріївною Арнольд. Фото з сайту «Історія Полтави.Сайт Бориса Тристанова»
Блоги з теми назв вулиць Полтави на честь подій або особистостей, пов’язаних з Українською революцією 1917-21 рр. можна прочитати за посиланнями нижче
