Розмір тексту

Просвітяни Полтавщини відзначили 150-річчя товариства «Просвіта»

150 років тому, у грудні «Просвіта» виникла в Галичині як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою, — з одного боку, і москвофільській, — з другого.  Невдовзі товариство перетворилося на масову національну громадську організацію українців Галичини, яка на початку ХХ століття поширила свою діяльність на всю Україну й інші країни, де були українські поселення. Товариство засновувало фахові школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. Після заборони радянським режимом з 1939 року свою діяльність «Просвіта» відновила 13 червня 1988 року як Товариство української мови ім. Тараса Шевченка, яке згодом перейменували на Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Сьогодні об’єднання Товариства діють  у кожній області України, в т. ч. й у Полтавській.

Урочистості у Полтаві

    На заходи запросили активістів-просвітян з більшості районів краю, журналістів, громадськість. У фойє відвідувачі могли переглянути виставку, підготовлену Державним архівом Полтавської області і присвячену діяльності обласного об’єднання «Просвіта». 

    Урочисте зібрання розпочав  голова Полтавського обласного об"єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», дисидент-шістдесятник і політв’язень, народний депутат ВР 6–7 скликань Микола Кульчинський.

 Він розповів про створення «предтечі» товариства «Просвіта» — клубу «Рідне слово» в Полтаві: «На перше засідання клубу в 1987 році зібралося 70 чоловік. Ми виготовили плакати-запрошення із гаслом, яке тоді виглядало дуже революційним: «Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема». Директор міського будинку культури виділив нам кімнату для засідання клубу, і його потім за це зняли з посади. Ми працювали в напрямках відродження національної самосвідомості, утвердження української мови та української церкви».  Серед засновників та перших членів клубу були журналіст Ганна Дениско, енциклопедист і краєзнавець Петро Ротач, літератор Михайло Дяченко, художник Юрій Самійленко, нинішній настоятель Свято-Покровського храму УПЦ КП м. Полтави Миколай Храпач. Він поблагословив просвітян на подальшу працю.

Активістів-просвітян Полтавщини та жертводавців нагородили грамотами Полтавської ОДА та Всеукраїнського товариства «Просвіта». Медаль «Будівничий України» отримав історик, архівіст, голова Полтавської міської «Просвіти» Тарас Пустовіт.

Він розповів про становлення й діяльність «Просвіти» на Полтавщині й  у Полтаві від початку ХХ ст. і до сьогодні. Серед найбільших досягнень сучасного  товариства він відзначив організацію «Петлюрівських читань», відкриття правди про Полтавську битву, пошанування пам’яті Т.Шевченка, фестиваль мистецтв «Мазепа-Фест», встановлення пам’ятника Мазепі, встановлення меморіальних дошок Петру Ротачеві, Симону Петлюрі, видання книг серії «Просвітянська книгозбірня», успішну декомунізацію. «Пригадую, як ми з родинами завозили із Києва просто контейнерами книжки, «Історію України» Субтельного, і все це блискавично розходилися, бо українського слова бракувало. І все робилося на громадських засадах, навіть мови не було за якусь винагороду», – зазначив Тарас Пустовіт.

       Урочистості продовжилися концертом. 

 У виконанні народного артиста України Василя Голуба прозвучала поезія Шевченка, запам’яталися «драйвовий» виступ полтавського барда Юрія Трейгеля («Український романс» і пісня, присвячена Майдану), кобзаря й бандуриста Миколи Козака (Кременчук). Ансамбль «Полтава» обласної філармонії та заслужена артистка України Валентина Колісник виконали пісні визвольних змагань. Зокрема, прозвучали пісні Української Повстанської Армії та часів Української революції 1917-21 рр, зокрема доби Української Народної Республіки.

                           Всеукраїнська урочиста академія

З нагоди відзначення 150-річчя   відбулася у  Львівському національному театрі опери та балету. Участь у ній взяв президент України Петро Порошенко та делегації з країн, де мешкає українська діаспора, а також з усіх областей нашої держави. Делегацію з Полтавщини очолював Микола Кульчинський. Урочисті заходи розпочались з покладання квітів до пам’ятника «Просвіті», згодом відбулась піша хода учасників до пам’ятника Шевченкові та покладання квітів. Потім усі ходою пройшли до львівської опери, де відбулась урочиста академія.

Президент Петро Порошенко: «Просвіта» назавжди вписана в історію державотворення

   З поважним ювілеєм на урочистостях у Львівському оперному театрі просвітян з усієї України привітав Президент Петро Порошенко, який в рамках робочої поїздки до Львова відвідав святкування 150-річчя нашої організації. «Нас зібрала у цій залі визначна дата. Рівно 150 років тому, 8 грудня 1868 року у Львові було засноване Товариство «Просвіта». Абсолютно без перебільшення можна сказати, що ця дата і ця назва назавжди вписані в історію державотворення. Бо та подія означала створення нашої національної домівки поверх тогочасних кордонів, коли наша Вітчизна була ще поділена між різними імперіями. Імперії згодом впали. А ми були, ми, українці є і ми будемо», - звернувся Президент Петро Порошенко до просвітян.Митрополит Андрей Шептицький з нагоди 70-річчя заснування «Просвіти» у 1938 році освятив прапор цієї організації з написом: «В силі духу – перемога народу!». Ці слова актуальні і тепер. Я впевнений: ми вийдемо переможцями з нинішньої боротьби за незалежну українську державу”, – наголосив Президент. Він зазначив, що діячі «Просвіти» піднялися над імперськими кордонами і побачили єдиний український народ зі своїм історичним корінням, власною мовою, оригінальними культурними традиціями. «Єдність українського народу від Карпат по Кубань та його окремішність від народів польського та російського», – кредо діяльності «Просвіти», яке сформулював на її перших зборах Анатоль Вахнянин. Від нього Товариство не відступило ні на йоту. І не дарма 150 років «Просвіти» так перегукується із століттям Злуки, що наближається», - зауважив він.

За його словами, «просвітяни» - тисячі й тисячі учителів, панотців, студентів, лікарів, підприємців, службовців дали нам приклад того, що не слова, а віра та тяжка праця творять націю та державу. Глава держави зазначив, що зусиллями діячів Товариства зводилося на ноги українське громадянське суспільство, народжувалася сучасна нація: «Засновувалися різноманітні спілки та рухи. Масово відкривалися бібліотеки, школи та публічні читальні. Працювали курси навчання для неписьменних, друкувалися книги та підручники. Було започатковано діяльність народного театру, музеїв та друкарень, різних курсів і шкіл. Проводилися народні свята, зʼїзди і краєзнавчі походи».

   «Вихована «Просвітою» патріотична молодь готувалася взяти до рук зброю для боротьби за незалежність України. З товариством пов’язане створення «Соколу», «Січі», «Пласту», - додав Президент та зауважив, що просвітницька робота з полоненими з наддніпрянської України під час Першої світової давала свій результат – тисячі їх поверталися додому вже не малоросами, а свідомими українцями, які стали згодом до лав війська, що боронило УНР.

«Так, перша у ХХ столітті українська держава, ослаблена внутрішніми чварами політиків, впала під навалою з півночі. Україну знову поділили чужі країни. Національне відродження в УРСР розстріляли і виморили голодом. Це була та ціна, яку наш великий народ заплатив за відсутність єдності в української еліти. І Голодомор, що був геноцидом українського народу, і концентраційний табори НКВС і багато іншого…  Але в українців залишилась велика надія, і цю надію берегла «Просвіта». В роки Другої світової виховане товариством нове покоління патріотів знову стало на боротьбу за свободу і незалежність України», - сказав Президент.

     За його словами, на збережених і переданих новому поколінню історичних прикладах героїзму в боротьбі за незалежність України вчимо зараз і нову українську армію, нові Збройні Сили, справжнє патріотичне українське військо. «В України є нова армія – добре підготовлена, оснащена зброєю, професійна, патріотична, з умінням достатнім, щоб стримати російську агресію. Вона вже входить до числа найкращих армій Європи, переходить на стандарти НАТО, набуває досвіду і вміння перемагати», - сказав він. Петро Порошенко додав, що цього року офіційним вітанням наших Збройних Сил стало: «Слава Україні! Героям слава!». «Це неймовірна гордість, яку ти відчуваєш за свій народ. І вчора, коли я приймав великого друга українського народу Президента Литовської Республіки Далю Грібаускайте і ми обходили стрій Почесної варти Президент звернулася до наших воїнів: «Слава Україні!», - розповів Глава держави.«Ці слова об’єднують нас з усіма поколіннями, які боролися за самостійну Україну», - сказав він. Глава держави також зауважив, що у новітній історії України справу «Просвіти» продовжило Товариство української мови імені Тараса Шевченка, яке очолив Дмитро Павличко. «Я хочу скористатися цією можливістю і подякувати всім ветеранам-«просвітянам», які  здобували незалежність України», - сказав Президент. Він зазначив, що «просвітяни» завжди робили і продовжують робити велику справу, бо їх небайдужості, досвіду, сил та енергії Українська держава потребує і зараз.

ПОВНІСТЮ ВІДЕО ВИСТУПУ ПРЕЗИДЕНТА

Президент вручив державні нагороди активістам  «Просвіти». Серед них очільник просвітян Полтавщини Микола Кульчинський та письменник Микола Петренко

   Петро Порошенко відзначив нагородами кращих просвітян. Серед них і голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Микола Кульчинський. Він отримав  орден  «За заслуги» ІІ ступеня. 

   У часи СССР  був заарештований  і звинувачений  у  розповсюдженні літератури самвидаву. Під час обшуку радянський слідчий-чекіст, побачивши  рукопис історії  України, що завершувався цитатами з Франка, Шевченка, Лесі Українки, сказав: «Лучше бы ти менше читал этих Франков и Шевченков и этих историй, то не попал бы в тюрму. А сидеть  будеш точно». Другий слідчий під час допитів сказав: «Лучше бы ты воровал, чем ратував за эту мову и литературу». Кульчинського звинуватили  за ч. І ст. 62 Карного Кодексу  УРСР «проведення антирадянської агітації та пропаганди». Зокрема, тодішній окупаційній владі не сподобалося, що  поширював недозволені листи української інтелігенції на  захист роману «Собор» Олеся Гончара, передруковував  українську літературу самвидаву авторства шістдесятників, українських політв’язнів комуністичного режиму та був серед авторів «Листа творчої молоді Дніпропетровська», де засуджувалася політика зросійщення українців. Винним себе у скоєнні злочину  не визнав. Тож у 1970 році  засудили  на два з половиною роки ув’язнення у таборах загального режиму. Найкращі поезії Миколи Кульчинського увійшли до хрестоматії української літератури 20 століття. А ще він  є автором поетичної книги  «Загратоване світло»  та прозових творів у всеукраїнському літературному журналі «Кур’єр Кривбасу», співавтором книги «Поети Полтавської «Просвіти»  та автором передмови, упорядником й видавцем цілої низки літературних та історичних творів з серії «Просвітницька книгозбірня».

     Ще одного полтавця Миколу Петренка нагороджено орденом Ярослава Мудрого. 

Народився у 1925 році в м. Лохвиця  в сім'ї робітника. Під час Другої Світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував покарання в концтаборах. Після закінчення війни пройшов фільтраційні та трудові табори в СРСР.У 1951 р., закінчив факультет журналістики Львівського державного університету. Працював в обласній молодіжній газеті, редактором Львівського телебачення, кореспондентом «Літературної України», звідки був звільнений за «пропетлюрівські» вірші. Перша поетична збірка Миколи Петренка «Дні юності» вийшла у 1957 році, а у 1963 році у видавництві «Дніпро» вийшла його друга поетична збірка «Суворі береги». Микола Петренко є автором понад 100 книг: поезій, прози, гумору, публіцистики, віршів для дітей, казок, пісенних текстів (всього до 200 пісень, деякі з них визнані кращими піснями року). А ще він автор кількох п’єс та лібретто музичних вистав, які ставилися переважно на сценах львівських театрів: «Чарівне кресало», «Довбушів топірець», «Дві Іванки», «Шість імен» та ін. Лауреат премій ім. Павла Тичини, Юрія Яновського, Маркіяна Шашкевича, Богдана-Нестора Лепкого, Ірини Вільде, Дмитра Нитченка, Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», літературної премії «Благовіст», літературної премії ім. Романа Федоріва, премії журналу «Березіль», переможець I-го міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча Гора», дипломант Всеукраїнського літературного конкурсу рукописів прози «Крилатий Лев».

  Пишаюсь тим, що у 2008 році на прохання Богдана Гориня опікувався соціально-значущим проектом-книгою авторства Миколи Петренка «Сни про окраєць хліба». Це видання про голодомор-геноцид. Книгу тоді управління інформаційної політики ,яке мав честь очолювати,передало до бібліотек області.

У обласній бібліотеці влаштували ювілейну виставку

До 150-річного ювілею «Просвіти», який відзначає влада і патріотична громадськість  відділ обслуговування користувачів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Котляревського  підготував виставку літератури «Всеукраїнському товариству «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка – 150 років». 

Гортаючи сторінки книг та журналів, користувачі матимуть нагоду відстежити етапи становлення відомої культурно-просвітницької організації, створеної спочатку у Львові 1868 року, а згодом – і в інших містах, зокрема й у Полтаві у квітні 1917 року. Відвідувачі зможуть дізнатися про науково-освітню діяльність місцевих осередків «Просвіти» в Україні і за кордоном в минулому і сьогоденні.  «З історією просвітянського руху тісно пов’язані життя і праця таких діячів української культури, як Іван Франко, Михайло Драгоманов, Микола Лисенко, Леся Українка, Борис Грінченко, Михайло Грушевський.

 Нині у Товариства є телеканал «Малятко», Видавничий центр «Просвіта», центральний друкований орган – газета  «Слово Просвіти», телестудія «Просвіта»,- розповіли ініціатори виставки. Особливе місце  виставки - книги, підготовлені Полтавським обласним об’єднанням ВУТ «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка із серії «Просвітницька книгозбірня», серед них – найновіші:Симон Петлюра і Українська революція 1917-1921 рр. : статті; листи; документи; спогади / ред. М. Кульчинський. ‒ Полтава : Рік, 2017 та Русова Софія Федорівна. / С. Ф. Русова ; Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського т-ва «Просвіта» ім. Т. Шевченка. – Полтава : Рік, 2018.

Історія «Просвіти» на Полтавщині

  Протягом цього року автор цих рядків публікував матеріали з теми зародження просвітянського руху на Полтавщині на початку 20 століття та про розбудову і діяльність «Просвіт» в нашому краї в часи Української Центральної Ради та гетьманату Павла Скоропадського.

  Всі охочі можуть прочитати їх  за  посиланнями

 «ІСТОРІЯ «ПРОСВІТИ» НА ПОЛТАВЩИНІ» У 1905-1916 РОКАХ: ПЕРШІ СПРОБИ ЛЕГАЛІЗУВАТИСЯ, ЗАСНУВАННЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО КЛУБУ

Участь "Просвіти" у громадсько-політичному житті Полтавщини

"Просвіта" на Полтавщині в добу Української Центральної Ради.Становлення,розбудова,діяльність

«ПРОСВІТА» НА ПОЛТАВЩИНІ В ДОБУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (БЕРЕЗЕНЬ 1917 – КВІТЕНЬ 1918 Р). УКРАЇНІЗАЦІЯ ЦЕРКВИ Й ОСВІТИ

«ПРОСВІТА» НА ПОЛТАВЩИНІ В ДОБУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ(ГЕТЬМАНАТУ) СКОРОПАДСЬКОГО.УКРАЇНІЗАЦІЯ ОСВІТИ                                 

«Просвіта» на Полтавщині в добу гетьманату Павла Скоропадського:розбудова і діяльність

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Перший заступник голови Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка

251
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему