13 березня у Києві розпочалася Антикорупційна Школа ПРООН. Попереду на нас чекає три дні занять з найкращими фахівцями України, чотири навчальні модулі і багато практичних завдань. Серед учасників ― журналісти, громадські активісти, члени адвокасі-організацій, люстраційних об’єднань.
Людину як істоту соціальну на рівні інстинктів глибоко зачіпає три речі. По-перше, коли відмовляє той, хто нам подобається. Це пов’язано з прадавнім бажанням живих істот поєднуватися у пари і творити потомство. По-друге, це образа предків. Цей інстинкт, найвірогідніше, виник, уже коли суспільство стало племінним; образити предків означає засумніватися в наших генах. І по-третє, кожній нормальній творчій людині (а люди ― істоти творчі, такі собі homo creantis) стає неприємно і прикро, коли крадуть її ідеї. З чим пов’язано це? Як з крадіжкою боротися? І, головне, чи потрібно?
Вже майже рік, як відбулася анексія Криму. Було багато передбачень щодо півострову. У пресі подеколи радили відключити кримчанам воду, світло, інтернет і телефонний зв’язок. Взагалі усе, що тільки ізолює Крим. Спірно, звісно: якби так сталося, коли півострів тільки анексували, то на міжнародній арені нас назвали б варварами і нелюдами.
Соціальне опитування, проведене кілька років тому Фондом «Демократичні ініціативи» у 60 українських ВНЗ різних регіонів, показало, що в корупція та хабарництво там процвітають. 1/3 студентів підтверджують, що купували викладачам подарунки, 27% — що надавали різноманітні послуги. Кожен четвертий визнає, що платив за оцінки, а кожен п’ятий — що купував реферати.
3 грудня у Києві на НФК «Олімпійський» відбувається Форум організаційного розвитку. Ініціатор проведення ― ІСАР «Єднання», а участь у форумі беруть громадські об’єднання ― неприбуткові, неурядові організації з усіх регіонів України.
Вільма Валюкєвічене ― литовка. Ця жінка — журналістка і волонтер, яка зі своєї країни допомагає нашим хлопцям усім, чим може, тому що переконана: Україна — її друга Батьківщина.
Фільм «Поводир» зацікавив мене ще рік тому, коли я дізналася, що Сергій Жадан має грати там роль Михайля Семенка. Такий-собі знак пошани одного українського поета до іншого. Потім виявилося, що українську співачку ХХ століття грає її колега з ХХІ ― Джамала, а одного зі сліпих розстріляних кобзарів ― Тарас Компайніченко, мабуть, найвідоміший бандурист сучасності.
Другий день Медіафоруму був ще більш насиченим, ніж перший. Коротко про головне: дискусія «Медіа проти корупції», на якій відбулася перша серйозна суперечка, панельне обговорення разом з іноземними журналістами про те, якою постає Україна у іноземних ЗМІ, розмова з кореспонденткою «Die Zeit» Майке Дюльфер.
На подіях такого рівня, як Медіафорум, розумієш дві речі. По-перше, ти не один: подібних до тебе людей (читай ― спеціалістів) безліч, і не лише за кордоном, але й в Україні. Їх сотні, і вони всі молоді. По-друге, тобі є куди рости, і тобі треба рости, інакше можна не тільки втратити читача чи своє місце під сонцем ― є загроза втратити цілу галузь, цілу професію.