Шість причин для студента не давати хабарі

А що скажете ВИ, читачі? Чи доводилося вам під час навчання платити хабарі? У будь-якому випадку, ви маєте знати, що є аж 6 причин цього не робити.

Я не буду казати про медиків, які платять за сесію. Вони — не єдині спеціалісти, від яких залежить наше життя. Кожен з вас — майбутнє нашої країни. Що  спроектує інженер, який купував оцінки? Чого може навчити викладач, який замість засвоєння педагогіки — платив за неї? Більше того: від реального рівня знань та умінь залежить те, яке майбутнє буде у вас. Життя не купиш, його можна збудувати лише самому.

Один з моїх найближчих друзів ― інженер-будівельник за освітою. Одного разу він сказав: «Від того, як добре інженери вчаться в університеті, наскільки правильно і скрупульозно роблять розрахунки, залежить життя кожної людини, котра житиме чи працюватиме у будинках, збудованих ними». Ці слова вразили мене і врізалися у пам’ять. Я навіть можу згадати голос, яким він їх казав.

Правда в тому, що від наших професійних рішень у майбутньому буде залежати чиєсь життя. Ви готові пообіцяти, що докладаєте всіх зусиль, щоб стати професіоналом?

Якщо це не передбачено законом.

Звучить очевидно, чи не так? Ми повинні сплачувати за покупки у магазинах, за послуги ― у місцях, де їх надають, а також податки, якщо маємо прибуток. Будь-які вимоги, крім цього, ― порушення ваших прав. Звертайтеся у студентські правозахисні об’єднання. Ідіть до прокуратури.

Пригадую, як на третьому курсі викладач безпеки життєдіяльності (здається, так називався цей предмет) ультимативним тоном сказав старостам, що кожен студент, який хоче отримати залік, повинен поставити в заліковку 50 гривень. Студентів у нас на курсі було не мало не багато ― 240 осіб. Виходила сума в 12 000 гривень. У мене на той час не те що зайвих 50 гривень ― зайвих 50 копійок не було, а виховання і совість не дозволили заплатити навіть трохи, тому заліковка до нього «поплила» порожня. На щастя, викладач спочатку поставив залік, а тоді почав шукати «зарплатню». Підозрюю, що того дня більше ніхто не отримав свої 60 балів.

Якого б розміру вони не були.

І не тому, що викладач ― це покликання. Викладач ― це спеціаліст, якого обурить і образить хабар. Ваші університетські наставники отримують свою законну зарплатню, і якби вона не задовольняла їх, або ж якби їм не подобалося те, чим вони займаються, то ці люди просто знайшли б іншу роботу.

Я з любов’ю згадую свою викладачку англійської мови. Вона була з нашою групою упродовж трьох останніх курсів, і мої одногрупники її не дуже любили ― надзвичайно розумна, хороший педагог, але «англійка» була страшенно вимоглива. Якось я дізналася, що їй скоротили години на кафедрі, щоб дати їх іншим викладачам (хоч вона і була кращим спеціалістом). Побачивши співчуття у моєму погляді, «англійка» сказала: «Навіть не думай мене жаліти. Хотіла ― пішла б».

Якщо для цього нема законних підстав.

Якщо ви добре знаєте свій предмет, то вам не можуть поставати три. Якщо ви достатньо старанний студент, то вас не позбавлять стипендії. Ось і все, що потрібно. Якщо ж вам погрожують, вимагаючи хабар, ― знову ж, ідіть до прокуратури. Зверніться у студентську спілку. Вас виженуть з університету лише тоді, коли ви перестанете навчатися і відвідувати пари, а екзамени здаватимете на незадовільному рівні.

Я маю подругу, яка щойно перейшла на другий курс, втративши стипендію. Це сталося, бо вона не пройшла по рейтингу, не здала екзамени досить добре. У той самий час, її одногрупницю відрахували після першого курсу, бо вона майже півроку не з’являлася на пари. А іншу ― висунули на Президентську стипендію.

Законодавство у цих питаннях ― чітке і зрозуміле. Якщо стипендії позбавляють незаконно ― боріться за своє право.

Всі, у даному випадку, ― ті, хто дає хабарі. Це трапляється ще й з двох споріднених між собою причин. По-перше, можливо, у вашому ВНЗ культивується недалекість. Можливо, тим викладачам, які схвалюють (або не заперечують) хабарництво, вигідно, щоб студенти не вчилися, а «купували» заліки та екзамени? Адже ― нащо їм конкуренти? І друга причина, подібна до неї: це просто круто. Якщо хтось може дати хабар ― значить, він багатий і успішний, чи не так? Однак ви не можете купити своє життя і майбутнє ― ви збудуєте їх своїми знаннями і вміннями.

Я вже не навчаюся ― влітку цього року, після п’ятого курсу, вирішила, що з мене досить формальної освіти. Однак маю багато друзів ― студентів, багато з них стипендіати. Не раз чула історії про те, як їхні групи скидаються на «подарунок» викладачеві до екзамену чи заліку. Це обурює, але офіційно цього, звісно ж, не документують, бо все добровільно. Щось змінити, протистояти хабарництву у такому випадку можуть лише самі студенти.

Більше того: майже завжди не найкращий. «Терпи, терпи ― терпець тебе шліфує», ― казав В. Стус. Те, що людина легко здобуває, не приносить їй ні користі, ні успіху, ні задоволення. Природне бажання кожного homo sapiens ― пізнавати світ і на власному досвіді переживати його надзвичайність. Це стосується нас навіть на такому простому рівні, як навчання у школі чи університеті. Будь що, про що ви дізнаєтеся упродовж цих років, чого навчитеся, допоможе вам у майбутньому стати кращими і сильнішими.

Навчання ― це інвестиція у ваше майбутнє. Купуючи оцінки, ви самі штрафуєте своє життя. Отож, у випадку, якщо вам здається, що ви «повинні» дати хабара викладачеві, не робіть цього. У вас є право на те, щоб навчатися чесно ― захищайте його.

 Спеціально для Руху "Ні хабарництву!"