Розмір тексту

Школа свідомого громадянина, день другий: Як розвивати цінності і творити суспільство

17 травня закінчився другий і останній день Школи свідомого громадянина від Відкритого Університету Майдану. Ми слухали про людські цінності ― чому вони такі бувають і як ними керуватися під час суспільних перетворень. А також ми створювали власні проекти. Тому що теорія теорією, головне ― вміти застосовувати її на ділі.

Школа свідомого громадянина: закриття Школа свідомого громадянина: закриття

Ми з нетерпінням очікували зустрічі з Валерієм Пекарем. У далекому 1992 році (я тоді тільки народилася) він разом з партнером створив компанію «Євроіндекс» ― найбільший виставковий центр для бізнесу в Україні, який поважають в усьому світі. Валерій Пекар ― позаштатний радник Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації, член Громадської ради з реклами. У цій ролі він брав участь у розробці Закону України «Про рекламу». А також пан Валерій заснував громадський рух «ВікіСітіНоміка», чия головна мета ― зробити Київ максимально дружнім до людей і зручним для життя, і проект вже довгий час успішно діє.

Валерій Пекар (фото - Аліна Костиря) Валерій Пекар (фото - Аліна Костиря)

Знаючи ці факти, було дивно познайомитися з самим Валерієм Пекарем ― чоловіком, в цілому, простим і відкритим у спілкуванні, товариським, чого не чекаєш від підприємців і взагалі від відомих людей.

І так само неочікуваним було те, що він розповідав. Тема його лекції ― «Інтеграційна динаміка. Розвиток суспільства». Це про те, які цінності є у кожного з нас, у суспільства, у його частин ― структур, організацій, навіть невеликих груп. І про те, як вони змінюються, яким чином менші потреби і цінності стають ширшими, вищими. Про те, звідки береться духовність, етика і мораль, і про те, чи є щось над ними.

Інтеграційна динаміка. Розвиток суспільства (фото - Аліна Костиря) Інтеграційна динаміка. Розвиток суспільства (фото - Аліна Костиря)

Спойлери ― над ними є ще дещо. Якщо хочете дізнатися більше, раджу почитати на цю тему статті Валерія Пекаря або книгу «Спіральна динаміка» Кріса Кована та Дона Бека. Ідеї дуже подібні. Раніше я мала нагоду почути про них від Дмитра Геращенка, полтавського тренера та марафонця.

Якщо коротко, то ідея динаміки цінностей виглядає так. Ми переходимо з одного світу в інший, нашаровуємо їх один на одного:

  • Бежевий світ — інстинкти, виживання
  • Фіолетовий світ — магія та ритуали, безпека та довіра
  • Червоний світ — джунглі, боротьба за вплив і владу
  • Синій світ — порядок, правила і системність, етика і мораль
  • Помаранчевий світ — розвиток і самовдосконалення, робота на успіх
  • Зелений світ — гармонія з людьми, добра воля
  • Жовтий світ — відкрите середовище для саморозвитку
  • Бірюзовий світ — гармонія із Всесвітом

Цю градацію можна застосовувати і до окремої людини, і до суспільства чи його частин, і до держав. При чому (як наголосив Валерій Пекар) нема так, щоб щось було зафарбоване лише у один колір. Навіть кожна окрема особистість ― це цілий спектр, у якому просто переважає якийсь один рівень.

У всьому є цілий спектр рівнів. Вони переростають один в одного, і деякі - переважають У всьому є цілий спектр рівнів. Вони переростають один в одного, і деякі - переважають (фото - Аліна Костиря)

Наприклад, українці на даний момент є переважно «сині» ― тобто, довіряють закону, слідують моралі і важко її переступають. Але у нашому суспільстві є і «червоне» ― боротьба за владу між кримінальними авторитетами, наприклад, яка прикрита демократією. Є і досить велике число (принаймні, значно більше ніж, скажімо, п’ять років тому) «помаранчевого» ― успішні підприємці, реформатори, ініціатори змін, рушії прогресу. Розвивається «зелений» рівень ― волонтерські рухи, правозахисні організації сьогодні активізувалися з величезною силою.

Теорія дуже цікава, проста і на практиці діє безвідмовно. Про це вам скаже кожен, хто занурився у неї бодай раз. Мислити інакше, не через призму інтеграційної (чи спіральної, чи ціннісної ― називайте, як зручно) динаміки, стає складно.

Під час лекції (фото - Аліна Костиря) Під час лекції (фото - Аліна Костиря)

У другій частині дня ми вчилися на практиці працювати з різними аудиторіями. Якщо пригадуєте, Анна Валєнса напередодні розповідала нам про чотири типи членів суспільства: «дітей», «юнаків», «дорослих» та «зрілих». Тепер нас поділили на 4 групи, кожна з яких презентувала проекти, які були спрямовані на одну з цих категорій та залучали її. При цьому проекти вирішували питання з чотирьох кластерів: культура, екологія, громадське суспільство та активність бізнесу.

Останнім, як на мене, важливим моментом дня стала презентація Дмитром Геращенком (до речі, один з організаторів Школи у Полтаві) майбутнього Полтавського напівмарафону, який може стати великим каталізатором для розвитку нашого міста також. Коротко: 6 вересня планується проведення у Полтаві напівмарафону — 21 кілометр. Середня швидкість, з якою пробігають цю дистанцію — 4 години. Цілком реальний час. Я раджу кожному замислитися над цією можливістю, зареєструватися на пробіг. А готуватися починати уже зараз. 

Наприкінці школи нам вручали сертифікати. Я свій не дуже роздивлялася. По-перше, крім них нам подарували по примірнику книги Ярослава Грицака «26-й процент, або Як подолати історію» — роздивлятися було що. А по-друге, я все ще була під враженням від пережитого за ці два дні, і знання, отримані упродовж вихідних, були значно важливішими за будь-який сертифікат, який ми могли там отримати.

Про автора

Катя Кролевська

Катя Кролевська

Медіа менеджер

19
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему