"Усі розуміють, що ці метушливі "рухи тіла", які створює влада  --  профанація... "

Газета, якій віддав майже 20 років життя, "Полтавський вісник", відзначала недавно свій ювілей. 30 років від заснування... Сайт газети надрукував вітальний матеріал, у якому була вміщена й світлина зі мною - той момент, коли я беру інтерв"ю у знаменитого артиста, мегазірки естради тих ще часів,  Володимира Винокура. Фото має цікаву історію

Хто читав про Остапа Бендера, той зрозуміє мій натяк. Полтава має як місто амбітні мрії про свої виняткове місце на мапі України... А втім господарі нашої мерії та офісу губернатора мало  свідомі щодо шляхів перетворення нашого скромного полісу в європейське процвітаюче місто. Ось хочу повідомити про один з цих шляхів

Вірус скоріше живий, ніж мертвий. Якщо його не чіпати - він буде жити й розмножуватися. Якщо чіпати, лікувати й блокувати - буде так само... (КИТАЙСЬКА МУДРІСТЬ)

Кинутий форт часів панування Російської імперії... Коли я не так давно йшов його підземними коридорами і в обличчя війнуло затхлим повітрям, то подумав: режисер Тарковський поспішив, можливо, з вибором «натури» для свого «Сталкера»! Хоча фільм цей знімали теж в Прибалтиці (під Таллінном) та Каунаський форт № 8 підійшов би для цих легендарних зйомок не гірше!

Мені в принципі абсолютно побоку політика - й не тільки тому, що вже стукнуло 62, адже  деякі чуваки навіть у президенти можуть "збігати"  у такому віці... 

... повертаючись до минулого блогу, про "маршала Перемоги", хочу наголосити: я нікого не хочу перевиховати й переконати у чомусь ТАКОМУ... Мета й функція журналіста -- нести читачу достовірну інформацію, реагувати на зміни громадської думки, відтворювати правду й історичну справедливість

 У ці травневі дні ми знову і знову переосмислюємо важливі віхи історії. Ми знову говоримо про перипетії і втрати, про політичних діячів і маршалів Другий світовий. Хочемо ми цього, чи ні... Моє відношення до Маршала Радянського Союзу Георгія Жукова мінялося упродовж життя

Был ли Симон Петлюра «погромщиком»? В Полтаве долгое время, лет где-то 85, если считать от Октябрьской революции 17-го года, в этом вопросе не могли достичь консенсуса. То есть: кем же таки был он, Симон Васильевич, главный командующий войска УНР, взявший бразды правления причем в наиболее страшный период становления украинской государственности ХХ столетие? Мужественным и мудрым государственным деятелем или мародером и погромщиком?   

Ми стомилися про це говорити... Одначе, ця тема як глибока безодня - притягує й  зваблює...