Розмір тексту

Холодноярський майдан

З нагоди  знакової дати - сторіччя Української революції 1917-21 рр.  «Просвіта»  продовжує публікувати матеріали  про нові  топоніми  облцентру на честь подій та особистостей, які виборювали незалежність України сто років тому. Зокрема у небуття пішла Комсомольська площа, названа на честь комуністичного «гітлер-югенду». Натомість з ініціативи депутата міськради Юліана Матвійчука на мапі Полтави з’явився Холодноярський майдан. Так пошановано пам'ять про видатних поборників незалежності , адже досі багатьом невідомо, що після того як московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним синьо-жовтим прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині.

   З ініціативи депутата міської ради,воїна російсько-української війни Юліана Матвійчука назвали майдан на честь українських героїв   Холодно́ярської Респýбліки (1919–1922) –  державного утворення на землях Української Народної Республіки (УНР), у Чигиринському повіті Київської губернії (нині Чигиринському районі Черкаської області), в районі лісового урочища Холодний Яр, зі столицею в селі Мельники. Холодний Яр - це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби за незалежність України. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом.
В 1918 — 1922 роках православний Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів та російських «білих» і «червоних» інтервентів), який очолювали брати Чучупаки.
Пізніше, в 1919 році, загін перетворився на полк, а Василя Чучупака було обрано командиром полка (до цього він був прапорщиком Російської Імператорської армії, а ще раніше — сільським вчителем). Його брат Петро Чучупак став начальником штабу полку. Під час окупації України денікінцями полк брав участь у вигнанні їх з Черкас. Полк увесь час поповнювався, його чисельність досягала 2000 чоловік.
У листопаді 1919 року до Холодного Яру прибув отаман Катеринославщини і Херсонщини Андрій Гулий-Гуленко. Тоді Головним Отаманом Холодного Яру був Василь Чучупак. Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, Семен Вовк, Калюжний, Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.
Після загибелі Василя Чучупаки Холодноярську республіку очолив його заступник Іван Деркач, член Холодноярського повстанкому. Він керував збройними силами регіону «Холодний Яр» під час антирадянського повстання весни — осені 1920 року.
Холодноярська Республіка проіснувала до 1922 року, коли більшовики обманом заманили холодноярських отаманів в засідку.
     Проте, навіть у полоні, в стінах Київської в'язниці, ватажки повстанців перебили охорону, захопили зброю і спробували звільнитись. Під час нерівного бою, всі вони загинули смертю героїв.

                                          Корисні посилання

  Старшина армії УНР, уродженець Решетилівського краю, учасник Холодноярської республіки Юрій Горліс-Горський присвятив Холодноярським звитяжцям свій історико-документальний роман «Холодний ЯР» , а сучасний письменник, лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр - роман  «Чорний ворон» («Залишенець).

  Громадський рух «Не будь байдужим!» присвятив цій сторінці історії документальний фільм «Холодний Яр. Воля України або смерть» .  Продюсери «5 каналу» присвятили три випуски передачі «Машина часу.Холодний Яр».  Перша частина   Друга частина   Третя частина  .Гурт «Вертеп» з м. Дніпро присвятив братам Чучупакам одну із своїх пісень «Чучупака" .  Український інститут національної пам’яті  створив про Василя Чучупаку соціально-просвітницький ролик 

      П.С. При підготовці матеріалу автор використовував матеріали з українського розділу  Вікіпедії,  інших інтернет-джерел та  історичну довідку для голови Полтавської облдержадміністрації, що готувалася  координатором  Полтавської міської громадсько-наукової топонімічної групи Юліаном Матвійчуком. Блоги з теми назв вулиць Полтави на честь подій або особистостей, пов’язаних з Українською революцією 1917-21 рр.  можна прочитати за посиланнями нижче 

ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ КРУТ  

ВУЛИЦЯ СОБОРНОСТІ 

ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ 

ВУЛИЦЯ ПАТРІАРХА МСТИСЛАВА 

ВУЛИЦЯ ГОРЛІС-ГОРСЬКОГО 

ВУЛИЦЯ ВІКТОРА АНДРІЄВСЬКОГО

БУЛЬВАР ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Перший заступник голови Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка

228
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему