Холодноярський майдан
З нагоди знакової дати - сторіччя
Української революції 1917-21 рр. «Просвіта» продовжує публікувати
матеріали про нові топоніми облцентру на честь
подій та особистостей, які виборювали незалежність України сто років тому.
Зокрема у небуття пішла Комсомольська площа, названа на честь
комуністичного «гітлер-югенду». Натомість з ініціативи
депутата міськради Юліана Матвійчука на мапі Полтави з’явився Холодноярський
майдан. Так пошановано пам'ять про
видатних поборників незалежності , адже досі багатьом невідомо, що після того
як московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна
«республіка», яка під українським національним синьо-жовтим прапором провадила
запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру
на Чигиринщині.
З ініціативи депутата міської ради,воїна російсько-української війни Юліана
Матвійчука назвали майдан на честь українських героїв Холодно́ярської Респýбліки (1919–1922) – державного утворення на землях Української Народної
Республіки (УНР), у Чигиринському повіті Київської губернії (нині Чигиринському
районі Черкаської області), в районі лісового урочища Холодний Яр, зі столицею
в селі Мельники. Холодний Яр - це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби за
незалежність України. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом
можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом.
В 1918 — 1922 роках православний Мотронинський
монастир став осередком українського повстанського руху проти загарбників
(німецьких окупантів та російських «білих» і «червоних» інтервентів), який
очолювали брати Чучупаки.
Пізніше, в 1919 році, загін перетворився на полк, а Василя Чучупака було обрано командиром полка (до цього він був
прапорщиком Російської Імператорської армії, а ще раніше — сільським вчителем).
Його брат Петро Чучупак став начальником штабу полку. Під час окупації України
денікінцями полк брав участь у вигнанні їх з Черкас. Полк увесь час
поповнювався, його чисельність досягала 2000 чоловік.
У листопаді 1919 року до Холодного Яру прибув отаман Катеринославщини і
Херсонщини Андрій Гулий-Гуленко. Тоді Головним Отаманом Холодного Яру був
Василь Чучупак. Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон
Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій
Голик-Залізняк, Семен Вовк, Калюжний, Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські
полки.
Після загибелі Василя Чучупаки Холодноярську республіку очолив його заступник
Іван Деркач, член Холодноярського повстанкому. Він керував збройними силами
регіону «Холодний Яр» під час антирадянського повстання весни — осені 1920
року.
Холодноярська Республіка проіснувала до 1922 року, коли більшовики обманом
заманили холодноярських отаманів в засідку.
Проте, навіть у полоні, в стінах
Київської в'язниці, ватажки повстанців перебили охорону, захопили зброю і
спробували звільнитись. Під час нерівного бою, всі вони загинули смертю героїв.
Корисні посилання
Старшина армії УНР, уродженець Решетилівського краю, учасник Холодноярської республіки Юрій Горліс-Горський присвятив Холодноярським звитяжцям свій історико-документальний роман «Холодний ЯР» , а сучасний письменник, лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр - роман «Чорний ворон» («Залишенець).
Громадський рух «Не будь байдужим!» присвятив цій сторінці історії документальний фільм «Холодний Яр. Воля України або смерть» . Продюсери «5 каналу» присвятили три випуски передачі «Машина часу.Холодний Яр». Перша частина Друга частина Третя частина .Гурт «Вертеп» з м. Дніпро присвятив братам Чучупакам одну із своїх пісень «Чучупака" . Український інститут національної пам’яті створив про Василя Чучупаку соціально-просвітницький ролик
П.С. При підготовці матеріалу автор використовував матеріали з українського розділу Вікіпедії, інших інтернет-джерел та історичну довідку для голови Полтавської облдержадміністрації, що готувалася координатором Полтавської міської громадсько-наукової топонімічної групи Юліаном Матвійчуком. Блоги з теми назв вулиць Полтави на честь подій або особистостей, пов’язаних з Українською революцією 1917-21 рр. можна прочитати за посиланнями нижче
