Розмір тексту

Поборники незалежності.Бульвар Євгена Коновальця у Полтаві

«Просвіта» продовжує публікувати матеріали  з теми назв вулиць Полтави на честь подій або особистостей, пов’язаних з Українською революцією 1917-21 рр.  можна прочитати тут а,також   тут ,тут  і тут  тут  У рамках виконання декомунізаційних законів з ініціативи активістки ОУН Ніни Кирпотіної голова ОДА Валерій Головко перейменував проспект маршала Конєва на проспект імені Євгена Коновальця. Майбутній творець і командир найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, засновник Української військової організації, голова Організації українських націоналістів(ОУН), один із борців за незалежність України в ХХ ст. Євген Михайлович Коновалець народився 14 червня , рівно 127 років тому. Отож, у цьому дописі блогу й піде мова саме про нього.

Біографія

Євге́н Мих́айлович Конова́лець (лит. Jevhenas Konovalecis, 14 червня 1891, Зашків — 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН.
Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові, під час якої від рук польського шовініста загинув Адам Коцко. Від 1913-го як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. У 1913 р. входив до «Тіснішого народного комітету» УНДП (голова Кость Левицький), на засіданнях якого провідні галицькі політики обговорювали і приймали рішення з найактуальніших питань українського політичного життя в Австро-Угорщині. У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р. Дашкевичем та іншими членами ГБК сформував Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР. У січні 1918-го Коновальця, після проведення реорганізації, було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня — початку лютого 1918 рр. ці частини, разом з Гайдамацьким кошем, відзначились у ході протидії січневому повстанню та в боях проти більшовицьких військ на підступах до міста. 1-2 березня 1918-го стрілецькі частини спільно з Запорізьким Корпусом та Гайдамацьким кошем визволили від більшовиків Київ. З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Євген Михайлович, залишившись у місті, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини. 

У листопаді 1919 р. Коновалець потрапив до табору для полонених у Луцьку. Навесні 1920 р., звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехословаччину. Намагався у порозумінні з Симоном Петлюрою організувати з інтернованих бійців УГА, що знаходились в Чехословаччині, і українських полонених з таборів у Італії військове формування та робив спроби організувати збройне підпілля на окупованих українських землях.
Поразка національно-визвольних змагань 1917—1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. В цих обставинах в липні 1920-го здійснює заходи щодо створення принципово нової організації, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів. У серпні 1920 р., за безпосередньою участю Коновальця, було створено Українську Військову Організацію. 20 липня 1921-го Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був активним противником Другого Зимового походу Армії УНР, вважаючи його безперспективним. 

Із грудня 1922-го року був змушений мешкати в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії. У листопаді 1927-го за його ініціативи на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28 січня — 3 лютого 1929 на конгресі у Відні було створено Організацію українських націоналістів (ОУН), головою проводу якої обрали Коновальця.

Наприкінці 1920-x — на початку 1930-х рр.  організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Німеччини, Великої Британії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політично-інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Здійснив ряд заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій у Франції, Бельгії, Канаді, Маньчжурії. За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади українських стрільців, що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьби за незалежність України за дорученням Коновальця було сформовано військовий штаб та укомплектовано школи з підготовки старшинських кадрів для української армії в Польщі, Чехо-Словаччині, Австрії. Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, намагання поставити українське питання у Лізі Націй, постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.

    Протягом 1920-х років відбулося декілька замахів на Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. 1933-го розпочалася реалізація останньої операції з убивства Провідника під кодовою назвою «Ставка», яку розробляли у Москві під особистим наглядом Йосипа Сталіна. Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов. Про спецоперацію інформували особисто Сталіна. У листопаді 1937-го Судоплатова прийняв Йосиф Джугашвілі й поставив задачу розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН. За тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесено смертний вирок. 

23 травня 1938-го Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелі «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.

 Корисні посилання для охочих знати більше

  Радіопередача зциклу «Обличчя епохи» на полтавському обласному радіо «Лтава»

Матеріал на сайті « Історична правда»

  Матеріал з циклу "Хто ці люди"

 Телефільм «Євген Коновалець і його доба»

Телепередача авторства Вахтанга Кіпіані

Повернути прах в Україну

«Без сумніву, Коновалець – один з найвизначніших державних і політичних діячів у ХХ сторіччі. Ця постать стоїть поруч із Іваном Мазепою і Симоном Петлюрою. Неможливо навіть собі уявити національно-визвольний рух без Коновальця. Його авторитет – незаперечний і безумовний. Водночас треба визнати – постать Євгена Коновальця у сучасній Україні належно неоцінена. Він є символом збройної боротьби з Москвою. В історію України Коновалець увійде як творець і перший Голова ОУН. Мельник, Бандера, Шухевич,Ольжич, Ребет, Теліга – герої, але не вони, а Коновалець створив феномен під назвою «ОУН», який не давав, не дає і ніколи не даватиме спокійно жити усім ворогам України.Нам треба повернути прах Є.Коновальця в Україну. Нагадаю, що його могила у Роттердамі вважається тимчасовою. Після смерті у 1938 р., на могилі героя українці присягнули повернути Коновальця в незалежну Україну.Повернення Є.Коновальця стане тріумфом його слави і перемоги незалежної України, за яку він віддав своє життя»,-переконаний голова ОУН Богдан Червак 

П.С. При підготовці матеріалу автор використовував матеріали з українського розділу  Вікіпедії,  інших інтернет-джерел та  історичні довідки для голови Полтавської облдержадміністрації, що готувалися  учасниками  Полтавської міської громадсько-наукової топонімічної групи Юліаном Матвійчуком, Тарасом Пустовітом, Володимиром Мокляком, Оксаною  Коваленко, Юрієм Волошиним, Борисом Тристановим, Олександром Ластовецьким.

Про автора

Олег Пустовгар

Олег Пустовгар

Перший заступник голови Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім.Тараса Шевченка

220
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему