Розмовне інтерв’ю як формат — це коли я приходжу до людини не з готовим переліком «правильних» запитань, а лише з уважністю та цікавістю до її історії. Я ставлю прості стартові питання, далі відповіді самі вибудовують наступні кроки розмови — ні герой, ні я наперед не знаємо, куди саме вона нас приведе.
Кілька попередніх розмов на «Полтавщині» (тут, тут, тут) були про шлях домристки Ксенії Шумної: чому вона проміняла роботу в Катарі на повернення до Полтави та української домри, як шукає своє місце в міському музичному просторі. У новому відео розмова зміщується від біографії до музики як такої — і до того, як вона звучить у стінах літературно-меморіального музею Володимира Короленка.
Текст цієї пісні я написав 27.07.2025. Є навіть самопальня версія її виконання, гуртом "ШІ-зануті".
Текст написано 01.07.2025 р
Цю музичну версію створено за домогою програми ШІ - Gemini Lyria 3.
Часто ми чуємо історії про те, як люди їдуть з України у пошуках кращого життя, високих зарплат та комфорту. Але історія полтавки Ксенії Шумної — це сюжет про зворотне. Про повернення. Про вибір між грошима і покликанням.
Выставка известного полтавского художника Николая Болюха — событие, которое сложно оценить беглым взглядом. Его полотна не просто «украшают стены», они требуют от зрителя интеллектуального усилия. Это не та живопись, где можно отдохнуть глазами; это искусство, где нужно работать головой.
Часто ли мы ловим себя на мысли: «А это моя жизнь? Или я просто выполняю чей-то сценарий?». В Полтаве, где история буквально под ногами, эти вопросы звучат как-то особенно вовремя.
Завітали до майстерні відомого художника Ігоря Лотиша, щоб побачити світ його очима. Це розмова не просто про картини, а про вміння помічати красу в буденному.
«Жизнь — это цепь упущенных возможностей... мы выбираем, и этот выбор автоматически исключает все остальные».
Жестко? Возможно. Но невероятно честно.
Мы записали потрясающий, глубокий разговор с Эдуардом Трирогом — известным полтавским художником и поэтом. Это не просто интервью, это сеанс бытовой магии и философии.
Уявіть: ви — топовий фітнес-тренер у Катарі. Висока зарплата, повага клієнтів, ідеальне життя. Але кожного ранку ви йдете на роботу, як на каторгу. Чому? Бо ваша душа залишилася вдома, біля музичного інструмента.