Ангеліна Ріпка: Чому полтавській молоді "нема де тусуватися" і як вони власноруч змінюють місто
Сучасна молодь стикається з викликами, яких не знало жодне попереднє покоління, адже їхні найкращі роки припали на пандемію та повномасштабну війну. Замість безтурботних подорожей і студентських вечірок вони отримали дистанційне навчання, постійні тривоги та укриття. Про те, чим сьогодні насправді живе покоління зумерів у Полтаві, розповіла фахівець з розбудови молодіжної політики та амбасадорка молодіжної столиці Європи Ангеліна Ріпка в інтерв'ю Олександру Золотухіну.
Інфраструктура та проблема дозвілля
Під час проведення фокус-груп з полтавською молоддю з'ясувалося, що їх найбільше турбує відсутність велодоріжок та занедбаність місцевої інфраструктури, зокрема історичного Кадетського корпусу. Несподівано гострою проблемою стала відсутність Співочого поля та нестача відкритих, доступних концертів для студентів, чия стипендія складає близько 2500 гривень. За словами Ангеліни, скарги на те, що "нема де тусуватися", є не просто юнацькою забаганкою, а криком про допомогу від молоді, яка конче потребує живого спілкування та соціалізації після тривалих років ізоляції.
Від ідей до реальних дій
Молодіжна політика — це не лише гучні розмови, а й цілком конкретні кроки для вирішення проблем місцевої громади. Яскравим прикладом стало реформування полтавського комунального підприємства КТП 1628, де зусиллями молоді, зоозахисників та депутатів вдалося покращити умови утримання тварин і відокремити цю діяльність від звичайного вивезення сміття.
Контраст життя та головна мрія
Досвід перебування в Польщі після початку повномасштабного вторгнення залишив у Ангеліни складні емоції через разючий контраст між мирним життям та травмованим станом українців. Дівчина згадує, як рефлекторно присідала від гучних звуків літаків поблизу аеропорту в Кракові, тоді як іноземці дивилися на це з нерозумінням. Найбільше активістку болить за її восьмирічну сестру та інших українських дітей, які втратили можливість безтурботно гратися на майданчиках і змушені постійно очікувати на небезпеку.
Головна мрія Ангеліни Ріпки сьогодні — це завершення війни, щоб молодь знову мала змогу безпечно навчатися та вільно подорожувати світом. Її головний меседж до суспільства полягає в тому, що кожен здатний впливати на своє оточення: якщо вам щось не подобається, треба вставати і починати це змінювати власноруч.
Повну версію цієї відвертої розмови дивіться у випуску "Наші розмови: Сповіді та рішення для життя":
