Сучасний світ дедалі глибше скочується у прірву чорно-білого мислення. Політика, новини, соціальні мережі щодня змушують нас обирати барикади: «ми» або «вони», «свої» або «чужі». Але чи веде цей поділ до безпеки, чи лише множить нескінченний конфлікт?

Ми звикли, що пісня обов’язково має містити слова. Що почуття неодмінно треба називати, розжовувати, римувати, а іноді — кричати про них. Але якщо прислухатися до того, що відбувається всередині, стає зрозуміло: найважливіші речі ніколи не вимовляються вголос.

Ми постійно намагаємося чимось заповнити тишу навколо себе. Тримаємося за людей, шукаємо компанії, намагаємося бути потрібними і дуже боїмося залишитися наодинці з власними думками. Нам здається, що якщо поруч хтось є, то й життя простіше, і проблеми менші.

Кожен зрілий чоловік рано чи пізно проходить цей еволюційний рубіж.

Ось ти йдеш по Соборності чи сидиш за кавою в затишній полтавській кав'ярні, увесь такий мудрий, самодостатній, з вагомим життєвим досвідом за плечима. Згадуєш Епікура, знаєш відповіді на всі питання і можеш годинами розмірковувати про духовність...

Бувають дні, коли для гарного відео не потрібно вигадувати нічого складного. Достатньо знайти затишний куточок природи, взяти в руки інструмент і просто зловити потрібний настрій.

Зізнайтеся, перша думка від заголовка була зовсім не про політику, правда? І це чудово, бо почуття гумору — це єдине, що тримає нас у тонусі, коли ми розгортаємо стрічку новин.

Зазвичай про Полтаву співають або солодко-пафосно, або зводять усе до галушок та затишних парків. Мені захотілося іншого — драйву, іронії та чесного погляду на наше місто під щільний гітарний біт. Так з’явилася пісня та кліп «По-по-Полтава».

Замислювалися колись, яка доля спіткає ті величезні оберемки троянд та орхідей після романтичних побачень? Мільйони чоловіків щиро вірять, що вони — єдині й неповторні, а їхні квіти прикрашають вишукані вази... Але що, як у цієї романтичної історії є один дуже несподіваний та апетитний «детективний» фінал?

Кожен із нас у певний момент запитує себе: а що ж таке любов? Для когось це романтичні зітхання, для когось — нескінченний список побутових обов'язків, а для когось — світла й трохи сумна пам'ять про тих, хто йшов поруч крізь роки.

Чи знаєте ви, що звичайний пакет зі сміттям може розповісти про вас більше, ніж профіль у соцмережах? Ваші статки, дієта, охайність і навіть сімейні драми — усе це залишає слід у сміттєвому баку. Про психологію споживання та неочевидні скарби серед відходів ми поговорили в новому випуску проєкту «Наші розмови: Сповіді та рішення для життя».