А на край світу я піду один…
Ми постійно намагаємося чимось заповнити тишу навколо себе. Тримаємося за людей, шукаємо компанії, намагаємося бути потрібними і дуже боїмося залишитися наодинці з власними думками. Нам здається, що якщо поруч хтось є, то й життя простіше, і проблеми менші.
Але якщо бути з собою чесним, у підсумку кожен із нас все одно залишається один на один із цим світом.
Це не про образу на когось і не про дитячі претензії до долі. Це про просту річ, яку доросла людина рано чи пізно усвідомлює: люди з'являються в нашому житті й зникають з нього. Почуття минають, найкращі друзі розходяться своїми дорогами, а випадкові попутники просто виходять на своїх зупинках. Навіть коли навколо повно людей, головні рішення й найважчі моменти ти все одно проживаєш сам.
Ця думка і лягла в основу моєї нової пісні.
