В’єтнамський хаос як філософія свободи: як українка знайшла свої правила гри в Азії
Даша Харченко — фітнес-тренер, яхтний капітан і мандрівниця, яка вже третій місяць живе у в'єтнамському місті Дананг. Вона літає на парашуті над Китайським морем і їздить на байку мокрою після океану. В ексклюзивному інтерв'ю вона розповіла про свій досвід життя в Азії — від жахливих екзотичних хвороб до несподіваного відчуття абсолютної свободи на дорогах.
Личинка дикої мухи і медицина за 6 тисяч гривень
Життя в тропіках — це не лише романтика. Торік мандрівницю вкусила дика муха, яка відклала під шкіру личинку. «Через добу з'явилася червона пляма розміром з підстаканник, а потім мені стало погано», — згадує Даша.
Проте найбільшим шоком стала не хвороба, а рівень місцевої медицини.
«Лікарня у В'єтнамі — це космос, помножений на наші можливості. Коли я приїхала на байку, мене одразу забрали в emergency (невідкладну допомогу). Там близько 20 лікарів діагностують тебе прямо на кушетці», — ділиться дівчина. Загальна вартість лікування, включаючи хірургічне втручання, УЗД та антибіотики, склала всього 6 тисяч гривень — суму, яка для європейської медицини здається просто нереальною.
Оберіг від росіян та «свої» в Азії
У Дананзі, який колись будували як місто для емігрантів, сьогодні є велике ком'юніті українців. Щоб уникнути небажаного спілкування з громадянами РФ, Даша має свій метод:
«У мене постійно є якась амуніція: шкарпетки з гербом, кепка з відповідним написом. Це мій «оберіг», щоб зі мною вони не розмовляли». Якщо все ж питають, чи говорить вона російською, відповідь завжди одна: коротке «No».
Філософія в'єтнамських доріг: роби те, що ти хочеш
Але найглибше філософське відкриття українки стосується місцевого дорожнього руху. На перший погляд, це абсолютний хаос, де на зустрічну смугу може виїхати людина, свиня або автобус. Але саме тут вона знайшла справжню свободу.
«Коли ти їдеш, тобі постійно сигналять. Спочатку це лякає, а потім ти розумієш: вони сигналять просто для того, щоб показати, що вони поруч, щоб ти випадково не повернув у них», — пояснює Даша.
У В'єтнамі немає осуду, звичного для європейських чи українських доріг. «Якщо ти хочеш повернути через шість смуг — тобі ніхто нічого не скаже, ніхто не закочуватиме очі. Вони просто об'їдуть тебе. Ти їдеш, і наче весь світ підтверджує: ти все робиш правильно. Не сходи зі своєї дороги».
Саме цей дорожній рух навчив її по-іншому ставитись до життя і хейтерів у соцмережах — просто рухатись до своєї мети і не звертати уваги на чужий осуд.
«В'єтнамці — більш вільні люди, ніж ми. Тут треба просто прийняти їхні правила гри, і тоді ти зрозумієш, наскільки це неймовірна країна», — підсумовує мандрівниця.
