Є люди, яких важко описати одним словом. Ольга Жуковська — саме така. Інженер-будівельник, головний інженер проєкту, зооволонтерка, партійний активіст «Європейської солідарності», людина, яка сама себе з гумором називає «порохоботом з 24-річним стажем». І при цьому — звичайна полтавка, яка після повномасштабного вторгнення нікуди не поїхала і не планує.

Даша Харченко — фітнес-тренер, яхтний капітан і мандрівниця, яка вже третій місяць живе у в'єтнамському місті Дананг. Вона літає на парашуті над Китайським морем і їздить на байку мокрою після океану. В ексклюзивному інтерв'ю вона розповіла про свій досвід життя в Азії — від жахливих екзотичних хвороб до несподіваного відчуття абсолютної свободи на дорогах.

Єдність.

Вітаю, шановні читачі «Полтавщини»! На своєму YouTube-каналі «Наші розмови: Сповіді та рішення для життя» я продовжую експериментувати з форматами. Черговий раз провів «сліпе розмовне інтерв'ю» — бесіду, де ми з гостею заздалегідь не домовлялися про жодні теми чи запитання. 

Уявіть ситуацію: ви підключаєте людину до апарату, ставите запитання, а на екрані просто загоряється червона кнопка «Брехня». Зручно, правда? Але в реальному житті все працює зовсім інакше.

У новому випуску проєкту «Наші розмови: Сповіді та рішення для життя» ми поспілкувалися з Костянтином Остаповим — адвокатом, психологом та поліграфологом із Харкова. Говорили про те, як насправді шукають правду, чому обман поліграфа перетворився на цілу індустрію та як не довірити свою долю шарлатану.

Вітаю, шановні читачі «Полтавщини»!

Кожного дня ми стикаємося з безліччю медичних порад: від сусідок, родичів, з реклами чи сумнівних статей в інтернеті. Ми звикли купувати пігулки «на всякий випадок» та займатися самолікуванням, навіть не усвідомлюючи, якої шкоди завдаємо власному організму.

Щоб розібратися, де закінчується народна творчість і починається справжня доказова медицина, я запросив на інтерв'ю фахівця, який щодня рятує життя полтавців.

На моєму ютуб-каналі «Наші розмови: Сповіді та рішення для життя» продовжує виходити цикл нестандартних розмов. Формат «сліпого розмовного інтерв'ю» — це коли я приходжу до людини без готового переліку «правильних» запитань, ми заздалегідь не узгоджуємо жодних тем, а бесіда тече природно, відштовхуючись виключно від того, чим людина живе тут і зараз.

Сьогодні хочу поділитися з вами історією Наталії Януш — українки, яка вже вісім років живе в польському Вроцлаві.

Я вперше у дорослому віці лежав у лікарні. (У дитинстві були якісь гланди, ще якась єрунда. Але то було давно і неправда).

Моє враження - технологічність, дисципліна, чіткість, гармонійність, людяність.

Приветствую, уважаемые читатели «Полтавщины». Вчера на моем ютуб-канале «Наши разговоры: Исповеди и решения для жизни» вышло нестандартное «слепое интервью» с Линой — переселенкой из Харькова, чья жизнь кардинально изменилась весной 2022 года после тяжелого осколочного ранения.

Ми часто прагнемо стабільності. Державна робота, гарантована зарплата, звичний графік «з дев'ятої до шостої» — для багатьох це звучить як ідеальний сценарій. Але що робити, коли ця стабільність починає нагадувати болото, в якому ти повільно втрачаєш себе?