«Втягни живіт і неси!»: Чому полтавські чоловіки цитують Епікура, коли бачать молодість?
Кожен зрілий чоловік рано чи пізно проходить цей еволюційний рубіж.
Ось ти йдеш по Соборності чи сидиш за кавою в затишній полтавській кав'ярні, увесь такий мудрий, самодостатній, з вагомим життєвим досвідом за плечима. Згадуєш Епікура, знаєш відповіді на всі питання і можеш годинами розмірковувати про духовність...
І тут повз проходить юна весна. Дзвінкий сміх, легка хода, молода фігура.
І що робить у цей момент уся наша вишукана філософія та інтелектуальний пафос? Вони пасують перед звичайним біологічним інстинктом. А власне чоловіче «я» замість цитування класиків віддає внутрішньому корсету один-єдиний, але суворий наказ: «Втягни живіт і неси!»
Ми вирішили не приховувати цю одвічну чоловічу комедію, а перетворити її на мистецтво. Так народилася сатирична барокова пісня у стилі Йоганна Себастьяна Баха — про зрілих чоловіків, юну весну, класичну фізику без теорем та той самий «еволюційний бартер», коли досвід шукає натхнення, а юність — надійну гавань.
Тут є все: струнний квартет, академічна іронія, граційна домра і фінальний видих, який знайомий кожному, хто хоч раз намагався виглядати геркулесом перед дзеркалом.
Вокал, музика, текст і відеоряд збиралися у вишуканому союзі людського гумору та штучного інтелекту. Під час зйомок жоден чоловічий живіт серйозно не постраждав.
Вмикайте на повну гучність, усміхайтеся та дивіться, як це звучить!
