Використання пластикових квітів та вінків не лише не допомагає померлим. Воно шкодить живим.

Людина може бути релігійною все життя. Але наше завдання — з релігійності переходити на стежку справжнього духовного життя.

Що справді об’єднує людей? Щоб вони могли творити домашню, родинну атмосферу, попри відмінності? Щоб дивилися в одному напрямку?

Ми, вдивляючись в обличчя суспільства маємо відповісти на запитання: «Чи справді сьогодні беремо відповідальність за себе, родину й суспільне життя?».

Можна вибирати легкі дороги, втрачати образ і подобу Божу, інвестувати життя у корупцію, зло, смерть, як сьогодні дехто робить. А можна інвестувати у речі, які будуватимуть: правду, добро та справедливість.

Коли людина прощає, то звільняється від помсти, рабства, залежності — від того, хто спричинив біль, страждання та трагедію у особистому житті. Але чи готові ми до примирення?

У Євангелії Христос застерігає нас від подвійних стандартів: не носити масок, не боятись розвивати в собі дари людяності, образу і подоби Божої. Часто ми бачимо людей, що живуть в різних обставинах, які декларують одне, говорять друге, а роблять третє.