Минуло понад вісім років з часу ухвалення декомунізаційного закону. Триває восьмий рік російсько-української війни. Гадяч увесь цей час лишався єдиним в Україні (за винятком окупованих росією) містом, де не відбулася декомунізація топоніміки. Це всеукраїнська ганьба. Ворожі маркери СРСР, правонаступником якого є  росія, в’їлися, наче іржа, у публічний простір  козацького Гадяча - гетьманської столиці, полкового міста Гетьманщини, міста, де укладався знаменитий Гадяцький договір.

До мене  надійшла відповідь на звернення щодо необхідності демонтажу незаконних  знаків «Комсомольськ» на в’їздах до міста Горішні Плавні. Міський голова Дмитро Биков написав, що демонтаж «не на часі», бо на знаках розміщено, начебто, патріотичні гасла і додав відповідні світлини із зображенням відомого ненормативного вислову українського  моряка у бік російських окупантів. У мерії заявили, що так висловили свою позицію і засудили російську агресію.

Голова Полтавської облради Олександр Біленький публічно запропонував створити обласний комунальний музей тоталітаризму. Тут мої думки з приводу цього. 

Складовою  російсько-української війни є пропаганда. Цими днями у Кремлі черговий спалах «побєдобесія» - там знову возвеличують кривавого царя Пьотра пєрвого,  відкривають виставку на його честь, так виправдовуючи вторгнення до України та паплюжать Мазепу й захищають імперські пам’ятники у Полтаві. 

Одною із вагомих проблем процесу деімперіалізації тобто всеохопного позбавлення українцями шкідливого російського імперського спадку є полтавський комплекс російських імперських міток-«пам’яток», пов’язаних з кривавим попередником путіна, катом України-московським царем пьотром I (за Тарасом Шевченком: «Це той перший, що розпинав нашу Україну») та перемозі Московського царства у Полтавській битві.

Собор Московського патріархату в Україні під орудою митрополита Онуфрія ( на фото з путіним) напустив багато словесного туману. Тож, дехто навіть "повівся", і зробив висновок: мовляв, ця конфесія потрішку унезалежнюється від Москви і путінського "патріарха" Кіріла. Насправді, ні. Це лише тактичні кроки, щоб вичекати, застабілізуватися, зберегтися. Як були філією РПЦ , так і лишилися.

25 травня 1926 року у Парижі більшовицький агент Шварцбард вбив Симона Петлюру. Сьогодні день пам"яті видатного полтавця. 

Полтава страшенно захаращена російськими імперськими символами. Цю меморіальну дошку неподалік Спаської церкви та пам’ятника московському царю і кату України Петру I 17 травня 2012 року встановлено російською громадою Полтави за підтримки Полтавського міського голови Олександра Мамая й ОДА в часи проросійського режиму Януковича. Зрозуміло і природньо, що вибір регіоналів (за Шевченком «раби, подножки, грязь Москви» впав на фельдмаршала Російської імперії, князя Івана Паскевича.

У обласному центрі та багатьох громадах Полтавщини на честь російсько-комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна названо вулиці. Пам"ятники цьому окупанту стоять у Полтаві, селі Ціпки Краснолуцької громади Миргородського району 

Використання російськомовних слів чи коренів у назвах географічних та топонімічних об'єктів в Україні є порушенням законодавства.Про це йдеться у Рекомендаціях Уповноваженого із захисту державної мови  Тараса Креміня.