Вшануймо Юліана! Підтримаймо петицію про присвоєння Матвійчуку звання Героя України

У петиції Ігоря Скляра зазначається:

Юліан Матвійчук (14.06.1989-20.05.2023) - молодший сержант, оператор-розвідник 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 144 окремого батальйону територіальної оборони 116 окремої бригади територіальної оборони Сил Територіальної Оборони Збройних Сил України.

Найкращий аеророзвідник на Мар’їнському напрямку, врятував сотні життів вояків, коригував знищення живої сили ворога та його техніки, з безкомпромісною впевненістю та рішучістю знищував ворогів точними влучаннями зі “скидів” та віртуозно виводячи дрони із зони дії ворожих РЕБ.

Керівник фракції ВО “Свобода” у Полтавській міській раді. Двічі обирався депутатом міської ради. Як політик, зробив великий внесок у розвиток Полтави та відновлення її української сутності. Як історик-практик, педагог та націоналіст, - зробив величезний внесок у виховання молоді Полтавщини активними громадянами з україноцентричним світоглядом, готовими до викликів війни. Був керівником робочої групи з першого етапу декомунізації топонімів Полтави. Завжди стояв на боці справедливості. Неодноразово у вуличних акціях протесту в перших лавах відстоював інтереси містян.

24 лютого 2022 року досвідчений воїн Юліан Матвійчук став на захист держави.

У лютому 2022 року гранатометник Юліан Матвійчук одним з перших бійців батальйону вирушив виконувати завдання на кордон Сумської та Полтавської областей, де ворог колонами проривався на територію рідної області. Був звичайним солдатом, але досвідченим бійцем, тому брав на себе відповідальність у організації та побудові оборонних укріплень.

Як досвідчений гранатометник, упродовж травня-серпня 2022 року виконує позаштатні обов’язки інструктора-гранатометника в своєму батальйоні: через його фахові навчання проходить кожен майбутній гранатометник.
У липні 2022 року стає співініціатором створення зведеного підрозділу аеророзвідки в батальйоні.
У вересні-листопаді 2022 року на Харківщині виконує бойові завдання з прикриття державного кордону. У районі кордону виконує задачі з розвідки та коригування. Для найефективнішого виконання завдань разом з групою віртуозно працює в сірій зоні.
У грудні 2022 року як аеророзвідник виконує бойові завдання на кордоні Сумщини.
У січні 2023 виконує бойові завдання в районі Соледара. Не лише коригує роботу артилерії, а й самі бої, оскільки в щільному протистоянні стає очима батальйону, бачить місця дислокації та рух ворога. Орієнтуючись на ці дані, командири ухвалюють рішення про подальші дії підрозділів. Це стає можливим завдяки високопрофесійній аеророзвідницькій роботі Юліана, його безстрашній роботі під щільним вогнем ворожої артилерії.

З лютого 2023 він у складі батальйону починає працювати в районі Мар’їнки. Юліан стає очима підрозділів 79 ОДШБ та 95 ОДШБ. Командири високо цінують таку роботу, адже Юліан може обійти ворожі РЕБи та залетіти на десять кілометрів вглиб окупованої території навіть на маленькому Мавіку. Виявляє навіть замаскований міномет чи добре прихований танк. Філігранно працює зі скидами. Знищує живу силу противника та його вогневі потужності там, де інші засоби неможливо або неефективно застосовувати.

Один з найуспішніших екіпажів в ОТУ “Донецьк”, командиром якого був Юліан, не зміг не привернути уваги ворога. Останнім виконаним завданням Юліана було коригування роботи важкої артилерії в районі Донецька.

Юліан коригував не лише роботу різноманітних видів артилерії - від мінометів до хаймарсів. Але й рятував життя. У березні 2022 координував виведення з оточення взводу морської піхоти. Супроводжував з повітря медичну евакуацію командира батальйону однієї з бригад ЗСУ (ми не називатимемо деталей у публічній статті). Був очима маневрів наших військ.

Мав очолити підрозділ аеророзвідки 144 батальйону 116 бригади ТРО ЗСУ.

Активний учасник Революції Гідності та акцій протесту до її початку. Брав активну участь у протестах проти обміну Севастополя на «дешевий газ», неначе розуміючи, що за нього українці заплатять кров’ю. Один із лідерів полтавського “Майдану”. Командир полтавської сотні самооборони в Києві. За час протистояння зі злочинним проросійським режимом отримав не одне поранення.
З цього і почався бойовий шлях Юліана. Військова служба Юліана Матвійчука розпочалась у 2014. Після безрезультатних візитів у військкомат у березні 2014 року Юліан стає до лав батальйону “Азов”. Юліан був прикладом для активних полтавців. Слідом за ним до підрозділу прийшли десятки добровольців.

За результатом навчань Юліан Матвійчук був визнаний найкращим гранатометником “Азову”.

Був одним із перших бійців легендарного підрозділу “Залізна сотня” у складі “Азову” та одним із тих, хто формував його незламний дух та імідж на самому початку.

У 2014 у складі підрозділу штурмової піхоти “Азову” виконував задачі з оборони Новоазовська. Був одним з небагатьох добровольців, що у червні готові були з моря боронити місто.

У серпні 2014 бере участь у штурмах Іловайська, наносить ураження ворожому БТРу, бере участь у вуличному бою з підрозділом “мотороли”
У вересні 2014 бере участь в обороні Широкиного.

Веде диверсійну роботу в сірій зоні під Донецьком у складі груп зі знищення і захоплення живої сили ворога.

У районі Сартани у складі підрозділів “Азову” зайшов на залишені ЗСУ позиції.
Коригував вогонь артилерії у Кутейниковому поблизу Старобешевого.
З березня 2015 року – заступник командира гаубичної батареї полку “Азов”, чи не найефективнішого артилерійського підрозділу на напрямку.
5 листопада 2015 року звільнений у запас.

Час до повномасштабного вторгнення використовує максимально ефективно. Напрямками його роботи як депутата Полтавської міської ради та керівника Полтавської “Свободи” є: націєзахисна діяльність; національно-патріотичне виховання; збереження пам’яті про загиблих героїв; збереження історичних пам’яток міста; проведення деколонізації Полтави.

З ініціативи Юліана Матвійчука було ухвалено Програму з національно-патріотичного виховання молоді Полтави, профінансовано з міського бюджету стрілецькі турніри, турніри з лазертагу, інформаційні кампанії щодо загиблих Героїв з Полтавщини.

Щороку його військово-патріотичні вишколи проходили понад 200 дівчат і хлопців, отримуючи знання з історії України, спортивного орієнтування і картографії, тактики та домедичної допомоги. Юліан був інструктором з тактики бою, великим авторитетом для молодих полтавців. Завдяки його прикладу та просвітницькій роботі десятки його вихованців стали на захист держави.

Юліан - співініціатор створення Меморіалу загиблим військовим в Полтаві. Ініціював встановлення українських героїчних маркетів у місті, аби забрати геть з Полтави російський дух.

Люблячий чоловік та батько маленької Єви (2021 р.н.).

Юліан Матвійчук - символ української Полтави, символ українця майбутнього та військового таланту українців.

Його внесок в розвиток і захист держави заслуговує на відзначення найвищою державною відзнакою - присвоєнням званням Героя України (посмертно).