Вулиця Шоло́м-Але́йхема пролягає від вулиці Пилипа Орлика до стику ву­лиць Панянка і Підмонастирська. Початок вулиці є продовженням ву­лиці Котляревського (на плані Полтави початку 1920-х ця вулиця так і підпи­сана).

Первісна назва від другої половини ХІХ століття — вулиця Новопрокладена (рос.: Новопроложенная). 

ПАНЯНКА - передмістя (форштадт) Полтави в 17-18 століттях; історична місцевість поблизу центральної частини Полтави в наш час. Назва  форштадту і яру - Панянка (принаймні, з кінця XVIII століття), ймові­рно, походить від рідко вживаного у наш час слова «паняти» (поганяти ко­ней), особливо – під час підняття по крутому узвозу з боку долини Ворскли. Ле­генди (про якусь паня­нку), та літературні версії принципово не виклада­ємо.

       Булава Л. М., Макаренко С. В., Шерстюк В. В.  Кононенко Ю. Г. та інші. ДОЛИНА ВОРСКЛИ (Серія книг: Історичні райони Полтави) /  Під загальною редакцією Л.М. Булави. – Полтава, 2025. – 236 с. 

Короткий алфавітний довідник.

Шпортівка - безіменний виселок (з другої половини ХІХ ст.), село (з початку ХХ століття), куток Полтави  (з 1929 року). Знесене в 1970-х у зв'язку із підготовкою до  будівництва мікрорайону Левада (який, за проектом, спочатку називався ШПОРТІВКА).

Кожне стародавнє місто біля річки в Україні мало свій Поділ (нижню, долішню частину) – як правило, передмістя.

ПОДІЛ, як передмістя (Vorstadt) Полтави, в XVII столітті розпо­чинався із ескарпу фортеці (орієнтовно, нинішньої вулиці Художня), а піз­ніше поширився на заболочену правобережну заплаву Ворскли – до її русла. 

Місцевості біля Полтави на схід від річки Коломак (Макухівка, Триби й сусідні з ними села) тісно пов'язані з  історією нашого міста.

Лісок – селище в південно-східній частині Полтави, на колись дуже заболоченому межиріччі Ворскли й Коломаку, упритул до другого.

Герцики, Черняки, Заньковські, Дублянські, Невіандт, Іскри, Кочубеї

Заньковські (Занковські)  – кілька  козацько-стар­шин­ських, пізніше – дворянських родів, які з початку XVIIІ століття відомі на Полтавщині (зокрема, в селі Крутий Берег під Полтавою). 

Родовід - від Георгія (Юрія) Заньковського, який на початку XVIII століття був священиком церкви села Жуки під Полтавою.