У другій половині XVII – на початку XVIII століття на цій невеликій діля­нці на Мазурівці (плато Микільської гірки),  розташовувалися Миколаїв­ська цер­ква, а поруч  – Покровський жіночий монастир та Георгіїв­ська церква. 

Історичні  Кобищани на початку ХІХ ст. починалися від вододільної лінії між Мазурівською і Кобищанською балками. Головні вулиці відповідали вододільним лі­ніям між річковими басейнами чи великими балками; орієнтовно по цих лі­ніях проходили торговельні й поштові шляхи, біля яких пізніше формувалася забудова (вулиці).  Отже, північна межа історичних Кобищанів - вулиця Шевченка, західна - вулиця Європейська, а східна відповідає підніжжям "гір", - переходу  до заплави Ворскли.

Анонсую дві події: 

Вулиця Шоло́м-Але́йхема пролягає від вулиці Пилипа Орлика  – до стику ву­лиць Панянка і Підмонастирська. Початок вулиці є продовженням ву­лиці Котляревського (на плані 1925 р. і підписана як вул. Котляревського).

Від середини ХІХ століття — вулиця  Новопроложена, від середини 1910-х – принаймні до 1926 р. нижня час­тина вул. Кот­ляревсь­кого; вул. Шолом-Алейхема (з 1926 чи 1927 р., до 10-річчя смерті письмен­ника).

Науково-популярне краєзнавче видання  із серії «Історичні райони Пол­тави» є узагальнен­ням результатів авторських досліджень  та використання опублікованих джерел про історію північного форштадту фортеці Полтава, в наш час – майже центрального району міста, розташованого в Панянському та Прифортечному ярах і на «Гончарній (Панянській)  горі». Частину цього кутка в межах Панянського яру в народі називають «Шоломка» (за назвою найбільшої вулиці – Шолом-Алейхема). 

18 вересня 1941 року окупаційні німецькі війська увійшли до Полтави з півдня (по тодішній вулиці Фрунзе, з 2016 р. Європейській). Окупація міста тривала до 23 вересня 1943 року.

Згідно з переписом населення, проведеним у 1939 р., у місті Полтава проживало 12 860 євреїв (біля 10% загальної чисельності населення). Цю цифру візьмемо за орієнтир і на 1941 р.

Узагальнені показники  погоди на метеорологічній станції ПОЛТАВА за січень 2026 року (щоденні показники автор брав із сайту Метеопост та з метеорологічних карт). Вони не претендують на абсолютну точність, тому буду вдячний кліматологам за уточнення. 

Чули про таке в Полтаві? Як бачите на плані 1925 року нижче, це селище розташовувалося північніше вул. Решетилівської (до 1930-х - Кременчуцької поштової дороги, в 1930-х...1965 роках - Великої Решетилівської; у 1965...2023 роках - Маршала Бірюзова): від залізничної колії на сході - до школи №11 на заході. Північна межа - вул. Харчовиків (колишня Новоселівка, потім територія М'ясокомбінату).

На жаль, вже багато років місцева влада не виділяє кошти на  навчальні краєзнавчі посібники для школи, й видання краєзнавчої літератури для населення. Але витрачає великі гроші на агітацію за колишніх регіоналів - претендентів на мерство в Полтаві, на приватні спортивні клуби того.

Любительська астрономічна обсерваторія зі службою точного часу в Полтаві, створена в 1920-му році за ініціативи Олександра Бенціановича Полякова (1899-1979) - тоді студента Київського університету, сина і внука власників чавуноливарного і механічного заводу (попередника Турбомеханічного). На початку 1920-х років обсерваторія входила до складу краєзнавчого музею, як його підрозділ.