У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Котляревського відбувся ювілейний творчий вечір полтавської журналістки, поетеси, члена правління Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта»  Ганни Дениско (Антипович) «Її слова – крилаті птахи Волі».

Початок 1919 року золотими літерами записаний до літопису нашого державотворення. Це був один із знакових періодів Української революції, час історичних здобутків і гірких втрат. У запеклій боротьбі з ворогом розбудовувалася соборна і незалежна Україна. На цьому наголошує у своїй статті Тарас ПУСТОВІТ-голова Полтавського міського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, заступник директора Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури України.

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року - історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав столітні прагнення українців, розділених і поневолених Російською та Австро-Угорською імперіями, жити в єдиній незалежній  державі.Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна. 

Національна єдність – обов’язкова передумова успішного спротиву зовнішній агресії. Її брак в часи Української революції 1917-1921 років призвів до втрати державності, що в довготерміновій перспективі призвело до мільйонних втрат від Голодомору 1932-1933 років, репресій та війн.Комуністичний тоталітарний режим намагався викорінити з історичної пам’яті події, пов’язані з проголошенням незалежності УНР і об'єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Українську державу зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки.Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті 1920-1950 років. Головною метою боротьби Української повстанської армії було створення Української самостійної соборної держави.Сучасна російсько-українська війна для українців є продовженням столітньої боротьби за державну незалежність. В ході сучасної російсько-української війни українські військові, так само, як і їхні попередники 100 років тому, відстоюють не лише незалежність, а й соборність України. В лавах Збройних сил України  за цілісність нашої держави борються вояки, що походять з усіх її куточків. 100-ліття соборності України є приводом нагадати про єдність і неподільність українських земель, що окуповані. Крим, Донеччина та Луганщина – це Україна.

22 січня  Україна  відзначить  знаменну дату-сторіччя Акту Злуки УНР і ЗУНР. Одним із творців Соборності був і наш земляк Симон Петлюра. У виступі на урочистостях з нагоди підписання Акту Злуки 22 січня 1919 року  він виголосив промову, слова якої актуальні   через сто років - у рік двох виборчих кампаній, які відбуватимуться в умовах нової російсько-української війни. Цитую: « Громадяне! Тільки тоді ми будемо кричати  «Слава!»  вільними грудьми, коли зміцнимо нашу владу, коли настане спокій нашій землі. Всі, як один чоловік, станьте плечем до плеча на оборону рідного краю від ворогів наших. Я як Отаман всього війська Українського кажу вам, що зо всіх боків оточені ворогами. Не слів, а діла чекає від вас Українська Народня Республіка. Доведіть своєю чесною роботою свою любов до неї, доведіть, що ви гідні сьогодняшнього свята. Я сам буду кричати з вами "Слава!", коли ні одного ворога не буде на нашій території. Перед вами пройшло Українське Республіканське Військо, котре не щадить свого життя й сил у боротьбі з ворогами. Допоможіть же і ви йому одежою, харчами. Підтримайте ж Республіку, котрій ви кричите  «Слава!», не словом, а ділом».

 «Симон Васильович Петлюра: полтавські акценти». Таку назву мав публічно-просвітницький захід, започаткований громадським об’єднанням «Полтавське історичне товариство». Чергова історико-краєзнавча зустріч відбулася в офісі ГО «Нова Полтава».  Лекцію для усіх охочих прочитав голова Полтавського міського товариства «Просвіта ім. Т. Шевченка, заступник директора Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури України Тарас Пустовіт. Значну частину свого виступу просвітянин приділив формуванню світогляду Симона Петлюри у дитячому та юнацькому віці.

Співкоординатор громадського руху “Рух добровольців Простір свободи”, уродженець Полтави, столичний журналіст Тарас Шамайда сформулуював 20 досягнень України за поточний рік.

Цьогоріч патріотична  громадськість, Президент Петро Порошенко, виконавча  і законодавча    влади  відзначили  150-річчя товариства «Просвіта», яке протягом десятиліть зробило  величезний внесок у справу українського національного відродження, обстоюючи національну ідентичність: мову, віру, культуру, національну пам’ять. Недарма ж бо це єдина українська громадська організація, якій встановлено пам’ятник у Львові. На топонімічній мапі Полтави вже впродовж тривалого часу  закарбовано імена видатних просвітян. А завдяки декомунізації у Полтаві додалося  ще кілька вулиць на честь  діячів «Просвіти». 

  У грудні  ц.р. виповнилося б 90 років  видатному українському  мислителю  і  філософу  світового масштабу,  одному  із найвидатніших діячів  визвольно-правозахисного руху шістдесятників, політв'язню радянсько-комуністичного режиму, редактору  православної газети «Наша віра», президенту Українського ПЕН-клубу; доктору філософії, автору найважливіших текстів українського самвидаву Євге́ну Олекса́ндровичу Сверстю́ку (13 грудня 1928, Сільце, Волинське воєводство, Республіка Польща — 1 грудня 2014, Київ, Україна).

Чверть століття! Центр дослідження історії Полтавщини святкує 25-річчя! Пригадую 2007 рік, період президентства Віктора Ющенка. Тоді переді мною як керівником Головного управління інформаційної політики ОДА стояв  вибір: закрити установу з огляду на завершення виконання функції, покладеної на неї КМУ і ОДА (видання багатотомної серії книг "Реабілітовані історією") чи  "вдихнути життя" через  кадрове оновлення і реформи. 

150 років тому, у грудні «Просвіта» виникла в Галичині як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою, — з одного боку, і москвофільській, — з другого.  Невдовзі товариство перетворилося на масову національну громадську організацію українців Галичини, яка на початку ХХ століття поширила свою діяльність на всю Україну й інші країни, де були українські поселення. Товариство засновувало фахові школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. Після заборони радянським режимом з 1939 року свою діяльність «Просвіта» відновила 13 червня 1988 року як Товариство української мови ім. Тараса Шевченка, яке згодом перейменували на Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Сьогодні об’єднання Товариства діють  у кожній області України, в т. ч. й у Полтавській.

«Просвіта» продовжує публікувати матеріали про нові топоніми облцентру на честь діячів Української революції 1917-21 рр. і тих подій сторічної давнини. Завдяки декомунізації, з ініціативи голови міського товариства «Просвіта» Тараса Пустовіта у Полтаві з’явилася вулиця на честь Ореста Левицького. Сьогодні, 13 грудня минає 170 років з дня його  народження.Тож, сьогодні публікую коротку розповідь про цього видатного українського академіка.