Про блекаут в сесійній залі і «потойбічне»
Джерело фото: блог Олега Дубини
Раптовий блекаут в сесійній залі Полтавської обласної ради 23 лютого і «блимаючі» екрани системи для голосування – вже стали мистецьким об’єктом, як це фото). А також символом «потойбічних сил» в обласній раді, які з’являються щоразу, коли треба, щоб голосів депутатів на щось важливе не вистачило. І навпаки. Адже на порядку денному після перерви в роботі депутатів 23 лютого була, зокрема і доля кременчуцьких аптек свідомо доведеного до банкрутства Полтавафарму.
Останній прояв «потойбічної сили» в цій сесійній залі був зафіксований на пленарному засіданні депутатів попереднього скликання. Коли в залі був 41 депутат, а в результатах голосування43.
До цього майже рік знадобилося мені і моїм колегам, щоб несертифікована система для голосування в сесійній залі отримала сертифікат на відповідність її нормам чинного законодавства.
Про це можна почитати в наступних матеріалах.ГОЛОСУЙ НЕ ГОЛОСУЙ, АБО НЕПРИДАТНА «РАДА» ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛРАДИ
ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ПІДРАХУНКУ ГОЛОСІВ «РАДА» У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛРАДІЕКСПЛУАТУЄТЬСЯ НЕЗАКОННО
БЕЗРЕЗУЛЬТАТНА СЕСІЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛРАДИ:ВИМАГАЮЧИ ПРАВДИ ВІД ІНШИХ,САМОМУ НЕ ТРЕБА БРЕХАТИ
ДЕПУТАТИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ОФІЦІЙНО ЗВЕРНУЛИСЯ ДО КЕРІВНИЦТВА СБУ,ГПУ І ДБР З ПРИВОДУ СИСТЕМИ «РАДА»
Але, будь-які сертифікати не конкурують з «потойбічним» в Полтавській обласній раді.
Вчора я отримала відповідь за підписом Олександра Біленького на свій запит, в яку суму обходиться технічне обслуговування системи голосування Полтавської обласної ради. Нагадаю, дороговартісна система голосування невідомого походження, яка на момент її встановлення не була сертифікована в Україні, обійшлася платникам податків в 16,0 млн. грн. А сам капітальний ремонт сесійної зали - у 66 млн. грн. Ці забаганки фінансувалися за рахунок коштів попередньої Програми розвитку місцевого самоврядумання.
Відповідь дещо здивувала. Адже, виявляється, мені, як депутату Полтавської обласної ради не можуть надати копії актів наданих послуг, мотивуючи це «використанням сервісів безпеки».
Отже, хто ж допущений до послуг, пов’язаних з підвищеною безпекою? І взагалі, що відбувається з обслуговуванням системи голосування в сесійній залі Полтавської облради?
З відповіді за підписом Олександра Біленького я дізналася, що 18 лютого 2020 року були заключені дві угоди на технічне обслуговування системи для голосування.
Одна «на технічне обслуговування системи голосування Полтавської обласної ради» в сумі 146,4 тисячі гривень.
А інша – «на адміністрування програмного забезпечення комп'ютерної техніки систем голосування Полтавської обласної ради» в сумі 148,8 тисяч гривень. Доречі, цікава думка спеціалістів, чим ці дві угоди відрізняються.
Обидві угоди - ідентичні, укладені з одним виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологічні системи мережевої безпеки», в особі директора Деменка Олександра Сергійовича. Як виявилося – обслуговування системи голосування з елементами секретності займається ТОВка зі статутним капіталом аж в 3,0 тис. грн., створена в 2019 році.
В обох угодах присутній пункт про те, що ці угоди діють «заднім числом». Буквально, «Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, домовились, що умови цього Договору, у тому числі і умови оплати, застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами з 01 січня 2020 року». Тобто, тим самим, сторони визнали, що взаємовідносини між ними були і до заключення угод. Правильно це чи ні – нехай з ’ясовують відповідні органи. Я про інше.
Обидві угоди в частині оплати за 2020 –й рік були виконані повністю. (Акт проплати 1, Акт проплати2). Тобто коштували платникам податків в 295,2 тис. грн.
В чому полягає те обслуговування теж невідомо, адже система голосування дозволяє голосувати тим, кого й близько немає в залі. Сама система часто не працює, планшети вимикаються прямо під час засідання або взагалі не реагують на дотик. А ще постійні перебої в залі - світло, мікрофони. Під час трансляції сесій інколи вмикається стороння музика, як це було 29.12.2020 року.
За що ж обласна рада так щедро платить?
Виявилося, що цей виконавець є переможцем тендерів, оголошених Полтавською обласною радою всього на 985,0 тис. грн. Ще одна інформаційно-технологічна система, яку він обслуговує, це система електронного документообігу АСКОД. На яку було також витрачено 2,7 млн. грн. платників податків в рамках програми розвитку місцевого самоврядування у попередні роки.
З інформації на порталі E-DATA видно, що в минулому році супроводженнясистеми АСКОД лише для виконавчого апарату обласної ради обійшлося у 183,6 тис. грн. Трьома платежами. І знову ж таки тому самому виконавцю, що і по системі голосування. І угода підписана днем пізніше, аніж два вищезгаданих договори – 19 лютого 2020 року.
Цікаво, скільки коштують такі послуги і чи платять взагалі інші органи місцевого самоврядування і органи влади, підключені до АСКОДу? І скільки їх взагалі наразі підключено? Що взагалі поліпшила ця система в межах документообігу бюджетних установ області? І яка її доля в світлі прийдешньої «Цифрової Полтавщини»?
І чи не вийде так, що універсальний виконавець усіх IT послуг обласної ради - ТОВ "Технологічні системи мережевої безпеки», керівником якого є Деменко Олександр Сергійович, переможе на всіх бюджетних тендерах, які стосуватимуться Цифрової Полтавщини?
Адже він вже є переможцем в бюджетних тендерах в розрізі таких розпорядників коштів: Виконавчий комітет Мачухівської сільської ради – на 1,192 млн.грн, Полтавської обласної ради майже на мільйон, Управління інфраструктури та цифровізації Полтавської ОДА на суму – 85,0 тисяч гривень. І виконавчого комітету Решетилівської міськради – на 15,0 тисяч грн.
Якщо моє припущення виявиться вірним, то велика вірогідність, що «потойбічне» ще довго впливатиме на процеси голосування в сесійній залі Полтавської облради.
Я навела тільки факти. Висновки кожен нехай робить сам.
