Що не так з програмою «Цифрова Полтавщина» на 2021 – 2023 роки. Чи послужать громадам чергові 42 млн
Практичну цінність кожного з проєктів рішень, на які виділяються кошти з обласного бюджету, я насамперед аналізую через призму, а що вони дають місцевим громадам. Для кожного з нас, депутатів, важливо, як дана програма відобразиться на цифровізаціїї тих громад, які ми представляємо. Тому запрошую колег до обговорення цієї програми, і поділюся своїми думками стосовно неї.
Працюючи з матеріалами чергової сесії Полтавської обласної ради, попросила декількох спеціалістів допомогти проаналізувати Регіональну програму інформатизації «Цифрова Полтавщина» на 2021 – 2023 роки.
Ініціаторами цієї програми є Управління інфраструктури та цифрової трансформації Полтавської обласної державної адміністрації. В програмі чимало цифр про недостатнє охоплення мережею інтернет. Про недостатній доступ до Мережі не тільки суспільноважливих закладів, а і взагалі значних територій області. Констатується значний «цифровий розрив» між міськими та сільськими населеними пунктами.
І жодної конкретики, як подолати цей розрив і покрити Інтернетом всю область. Що саме потрібно робити в даному напрямку? Хто взагалі повинен це робити? Які пріоритети і який план цих робіт? За чий рахунок? Який буде передбачено кошторис для виконання цих робіт?
Натомість, в програмі значні кошти закладено на розробку «нормативно-правових документів, підтримку безперебійного функціонування інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем». Тобто, узагальнені речі. Які несуть корупціогенні ризики, так як дуже важко піддаються аналізу. І не спеціалісту неможливо простежити їх нагальність або сумнівність.
Виконавцем, а отже, майбутнім отримувачем і розпорядником коштів обласного бюджету, буде її ініціатор - управління інфраструктури і інформатизації Полтавської ОДА. Але, яким чином? Наскільки мені відомо, комунальної установи, підпорядкованої управлінню, через яку можан було б реалізовувати Програму, не існує. А назване в програмі КП «Освітаінфоком» - у віданні департаменту – освіти і науки.
Якщо це так, то як управління інфраструктури і інформатизації Полтавської ОДА, виконуватиме усе те, що прописало в Програмі, включно з придбанням майна, обладнання, серверів, через КП, підпорядковане іншому департаменту. Виходить, що знову Управління інфраструктури і інформатизації Полтавської ОДА «прожене» через себе кошти на «Освітаінфоком», знявши з себе будь-яку відповідальність? Чи є ця система оптимальною і життєздатною?
Спеціалісти стверджують, що кошти (3-3,2 млн. грн, при чому щорічно), які передбачені на «заходи з розробки нормативно-правових документів (пункт 1.1) – дуже завищені. Не здивуюся, якщо і виконавцями виявляться «свої» спеціалісти.
В пункті 3.2., йдеться про купівлю платформи геоінформаційної системи за 1 млн. грн. Але ж ми вже голосували за виділення 1,8 млн.грн. з обласного бюджету на проект «Геопортал містобудівного кадастру», для Управління архітектури і містобудування. В рамках іншої програми - Регіональної цільової Програми створення та впровадження містобудівного кадастру Полтавської області, розрахованої на 2018-2021, тобто ще діючої. Цікаво, на що пішли ті кошти, що зроблено? Важко повірити, що кадастр планували без покупки геоінформаційної системи, де мали б зберігати усі ці дані.
Дивує також чергове виділення коштів згідно пункту 3.8. «Оптимізація системи електронного документообігу». Чим обумовлена така потреба? Адже на систему АСКОД облрада за попередньої каденції вже виділила 2,7 млн. грн. А що тоді не так з АСКОД? «Оптимізація» - дуже загальне слово. Про що власне йдеться – незрозуміло.
Пункт 3.7. покупка системи «Безпечний регіон». Невже мова про встановлення відеокамер по всій області? В реальність такої ідеї на сьогодні важко повірити. Кожна громада сьогодні самотужки дбає про власну подібну програму. Для кого тоді обласна програма? Якщо місто чи ОТГ зробили таку систему, то це зрозумілі проекти. Якщо для області – то я про подібні приклади не чула.
«Підтримка безперебійного функціонування інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем» вартістю в 3 млн. грн щороку, без кошторису теж виглядає більш, аніж сумнівно.
Пункт 4.5 «Придбання службового транспорту» за 700 тис. грн. Таке враження, що «Безпечну громаду» придумали тільки для того, щоб прописати саме цей пункт, мовляв, по області потрібно їздити.
Я вже не кажу про інші зауваження, які вже подала розробникам Програми.
Шановні розробники Програми! Хочу нагадати вам, що існує Національна програма інформатизації, яка фінансується державним коштом. Чому б вам, як представникам регіональної гілки виконавчої влади, не піти шляхом включення оцієї обласної програми в склад Національної програми інформатизації? Пройти конкурсний відбір, перемогти в ньому? В такому випадку область би отримала додаткове фінансування на інформатизацію з державного бюджету. Це реальні залучені кошти в обласний бюджет. Мінімум на 3 роки. Ті області, які пішли цим шляхом, суттєво зміцнили свою IT сферу. І вирішили більшість тих питань, які ви пропонуєте вирішувати за рахунок коштів обласного бюджету.
А 42 млн. коштів платників податків Полтавщини доречно було б спрямувати на ліквідацію цифрового розриву між населеними пунктами області. На прокладання високошвидкісного інтернету в селах/селищах області. І на цифровізацію в частині доступу людей до різноманітних адміністративних сервісів.
Отже, перш ніж виносити цю програму на голосування в сесійну залу, вважаю, що її необхідно кардинально переробити. Бо в такому вигляді, як сьогодні, підтримувати її категорично не можна. Для громад вона не дає практично нічого.
Ірина Степаненко, депутат Полтавської обласної ради
