Розмір тексту

Рік депутатства, частина три: про мої проекти

За цей рік, я зрозумів, що робота депутата – це непахане поле проблем та змін, які можна і треба створювати. Правда, специфіка Полтави в тому, що іноді треба й захищати вже те, що є.

Як, наприклад, в історії з комунальним транспортом, який хотіли передати в руки «приватникам».

КП «Полтаваелектротранс» не так давно отримало 40 новеньких тролейбусів за кредитні кошти Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР), отримало нові автобуси Ataman для того, щоб саме розв’язати проблему якості та кількості громадського транспорту. 

Але за вже відомим сценарієм, міський голова Олександр Мамай вирішив, що новенькі комунальні автобуси більше потрібні приватним перевізникам з їх розбитими маршрутками. Так, він хотів протягнути рішення за яким частину нових Ataman-ів передали б «в оренду».

Ми разом з колегою від партії «Слуга Народу» Вадимом Ямщиковим розробили проект-рішення, що забороняє віддавати комунальний транспорт приватним перевізникам Полтави. І захистили!

Боротьба за Прирічковий парк

Історія парку – території, що історично й офіційно завжди була рекреаційною зоною тягнеться ще задовго до мого чи вашого народження. Але паралельно з цим, розвивалася й інша історія Прирічкового парку – території, яку міський голова хоче віддати під забудову:

Влада методично та системно “працювала” над тим, щоб виокремити ці 3 га та поділити Прирічковий парк на те, що офіційно є парком, та на те, що можна забудувати. Чи були інші шляхи?

Однозначно так. І про все це та про те, що було зробленою мною для захисту Прирічкового парку можна почитати у попередніх блогахтут, тут, тут чи тут. За цим невеликим списком ховається багато підготовчої роботи, перемовин та нервів. Але станом на сьогодні ні це, ні сотні підписів громади, ні навіть протести громади під стінами міської ради аж ніяк не повпливали на тверде бажання міського голови дати «зелене» світло забудові у Прирічковому парку. На жаль, це і сталося 16 листопада 2021 року.

Ми з командою в будь-якому випадку не покидаємо ідеї повноцінного Прирічкового парку, що поєднується з набережною від мосту до мосту – без забудов та елітного житла. Тому, працюємо, звертаємося до Президента та віримо, що Прирічковий треба і можна зберегти недоторканим.

Перехід на Дублянщині

Маленьку, але перемогу вдалося здобути на моєму окрузі, по вулиці Сакко. Зношена дорожня розмітка, відсутні «лежачі поліцейські», знаки без світлового відбиття, відсутнє освітлення в вечірній час та відсутність світлофора – це все про один із переходів.

Після мого депутатського звернення та втручання пішохідний перехід привели до ладу – знаки оновили та додали розмітку.

Які проекти в роботі зараз?

Школа, школа, рідна школа

Допомога рідній школі ЗОШ №22 у селищі Дублянщина займає окреме місце, бо я знаю там кожен клаптик. Я подарував школі стіл для гри в настільний теніс до Дня знань – небагато, але це не все. 

Чи не головна проблема моєї рідної школи – спортзал, як не дивно. Справа в тому, що станом на зараз вже декілька років у школі закритий спортзал через його аварійний стан. Тому зараз і весь наступний рік працюю над залученням коштів для реконструкції спортивної зали у моїй рідній школі.

Макухівські питання

У 2021 році Полтава перестала бути просто містом і стала великою Полтавською Територіальною громадою (ТГ). Це сталося в рамках реформи децентралізації і означає рівно те, що місто розширюється шляхом приєднання до нього прилеглих сіл та селищ.

Так, одним із них стала й Макухівка, яка має одну дійсно велику в усіх сенсах проблему – переповнене сміттєзвалище. Але важливо розуміти, що як до об’єднання у велику Полтавську ТГ, так тим паче і зараз, Макухівське сміттєзвалище повністю є проблемою міста Полтава.

Якщо говорити чесно, то один депутат міської ради – не може вирішити таку масштабну проблему власноруч, бо тут необхідна спільна позиція усіх депутатів та головне – мера міста. І якщо бути чесним до кінця, це не цікаво меру Полтавської ТГ. 

Зі свого боку, я тримаю руку на пульсі, спілкуююсь з жителями та навчаюсь досвіду інших міст - наприклад, Львова

Але це не єдина проблема, яку треба розв’язати в Макухівці. Зокрема там існує проблема аварійного пішохідного мосту через річку Коломак, який є чи не головним сполученням Макухівки з Полтавою.

Міст дійсно за десятки років вже покосився та є небезпечним. Я, як депутат Полтавської міської ради, звернувся із запитом, підняв це питання на одній із депутатських комісій. 

Я ініціював утворення виїзної депутатської комісії, щоб депутати на власні очі побачили проблему та оцінили її критичність. Станом на зараз, вже більш ніж два місяці депутатський корпус ігнорує це питання за незрозумілих мені причин. 

Так чи інакше, я тримаю це питання на контролі та маю надію, що воно вирішиться вже у 2022 році. Хоча загалом, ця ситуація ілюструє бажання міської влади вирішувати проблеми приєднаних сіл та громад. 

Але цей рік мене навчив одного – попри усю “безнадьогу” та супротив, треба крок за кроком йти вперед. Тому вітаю всіх з наступаючими Новорічними святами та бажаю наснаги, здоров’я та успіхів у 2022 році.

Вони нам ще знадобляться! Полтаві – ЗМІНИ!

Про автора

Юрій Бражник

Юрій Бражник

Депутат Полтавської міської ради

133
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему