Підготовка насіння до посіву та види його підживлення

Сьогодні існують безліч мікробіологічних препаратів, мікродобрив і регуляторів росту рослин. Їхзастосування дозволяє за мінімальних фінансових затрат спрямувати в потрібному напрямку перебіг окремих процесів, важливих для росту і розвитку рослин. 

На допосівній обробці насіння різних зернових культур доцільно використовувати мікробіологічні препарати Діазофіт, Поліміксобактерин, а зернобобових культур – Ризогумін. Норма витрати препарату Діазофіт – 100 мл на гектарну кількість насіння, а Поліміксобактерину – 75 мл на 100 кг насіння. Великий плюс цих мікробіопрепаратів – обробку насіння ними можна поєднувати у баковій суміші з фунгіцидними та інсектицидними протруйниками. Особливість застосування бобового інокулянта Ризогуміну полягає в тому, що протруювання насіння препаратами фунгіцидної чи інсектицидної дії повинно бути проведене завчасно – не менше ніж за 10-14 діб до бактеризації.

Для нівелювання стресу у рослин при переході від низьких до плюсових температур, зміцнення імунітету, підвищення стійкості проти несприятливих факторів зовнішнього середовища у фазу весняного кущення доцільно провести позакореневе підживлення посівів мікродобривами, регуляторами росту рослин як в чистову вигляді, так і в баковій суміші із засобами захисту рослин або азотними добривами.

Краще його проводити 1-2 рази протягом весняної вегетації (фаза весняного кущіння та початок колосіння у озимих і ярих зернових колосових; початок гілкування у зернобобових; при появі 3-4 пари справжніх листків у соняшника, на посівах кукурудзи (перше підживлення у фазу 3-5, а друге – у фазу 8-10 листків), на посівах буряка цукрового (перше у фазу 2-3, а друге – у фазу 4-5 пар справжніх листків) та 7-8 листочків; бутонізації у озимого ріпаку).

Загалом, застосування біологічно активних речовин  – перспективний напрямок сучасного рослинництва. Дослідження показують, що, в середньому, урожайність соняшнику за допосівної обробки насіння регуляторами росту рослин підвищилася на 1,5-3,3 ц/га. Наприклад, затрати на обробку гектаропорції насіння соняшника Трептолемом – менше однієї гривні, а вартість прибавки – 825 грн.

Особливості удобрення соняшника, сої та кукурудзи

За науковими даними, частка добрив у формуванні врожаю становить 30-40%, що значно вище, ніж частка насіння, засоби захисту рослин чи обробіток ґрунту.

Фахівці оцінюють, що 1 тонна мінеральних добрив (у діючій речовині) в середньому дає такі прибавки урожаю з 1 га: зерна – 4,5 т; коренів цукрових буряків – 30 – 40 т; картоплі – 25-30 т; насіння соняшнику – 1,5-2,0 т.

Щоб зекономити ресурси й одержати високу прибутковість, слід застосовувати нові підходи до оптимізації доз, строків та способів внесення мінеральних добрив при вирощуванні культури з використанням методів ґрунтово-рослинної діагностики живлення рослин.

Під передпосівну культивацію застосовують переважно прості мінеральні добрива: аміачну селітру, карбамід, аміачну воду, суперфосфат амонізований. А також складні добрива: нітроамофоску, суперагро та інші. При внесенні в рядки одночасно із сівбою перевагу мають складні мінеральні добрива в дозах 25-30 кг/га діючої речовини NРК. Для цього використовують нітроамофоску, «Суперагро», нітрофоску, амофоску та інші. На ґрунтах з високим вмістом обмінного калію застосовують складні мінеральні добрива парного сполучення («Суперагро» марки N20Р10, амофос – N12Р50, амофосфат – N16Р20 та ін.).

Детальніше зупинимось на застосуванні мінеральних добрив цього року для кукурудзи, сої та соняшнику.

Кукурудза на зерно. Ця культура позитивно реагує як на внесення невисоких доз азотних добрив одночасно з проведенням передпосівного обробітку ґрунту, так і на фосфорних – в рядки при сівбі. Під кукурудзу в допосівний період краще вносити аміачну воду – 200 л/га (40 кг/га азоту), а в рядки при сівбі – гранульований суперфосфат (50-60 кг/га). У випадках, коли під основний чи передпосівний обробіток ґрунту не вдалося внести азотні добрива і є змога їх внести під вегетуючу кукурудзу, доцільно провести її підживлення. Доза азоту – 25-30 кг/га д. р. Підживлення краще проводити у фазі 3-5 листочків і за умов достатнього вологозабезпечення верхнього шару ґрунту. Підживлення у пізніші строки, при досягненні рослинами кукурудзи висоти 50-60 см, не буде таким ефективним.

Дослідження показали, що перевага – за аміачною водою. За впливом на продуктивність культури вона не поступається твердим мінеральним добривам, а в посушливі роки навіть переважає їх. На типових чорноземних ґрунтах при використанні аміачної води для підживлення рослин кукурудзи доза азоту повинна становити в межах 20-30 кг на гектар. Подальше збільшення дози азоту не сприяло підвищенню урожайності кукурудзи.

Соняшник. Для отримання високих врожаїв доцільним є застосування у період передпосівної культивації N30Р30К30. Внесення у рядки при сівбі 50-60 кг/га гранульованого суперфосфату або складного добрива – нітроамофоски (N16P16K16) – забезпечує підвищення урожайності насіння соняшника в межах 2-3 ц/га.

За даними досліджень Полтавської ДСГДС ім. М.І. Вавилова, внесення мінеральних добрив в дозі N32Р32К32 кг/га д. р забезпечувала урожайність соняшника на рівні 2,61-3,0 т/га, за врожайності на контролі 2,2-2,3 т/га.

Соя. Удобрення цієї культури можна звести до застосування одного ризоторфіну (соєвого нітрагіну) чи Ризогуміну. Насіння обробляється за день або в день сівби, краще в приміщенні, щоб оброблене насіння не опромінювалось сонцем. За даними досліджень, вищі прирости урожайності сої – при сівбі інокульованим насінням на фоні внесення фосфорно-калійних добрив (Р30-45К30-45).

Черговість сівби ярих культур

Різні ярі культури потребують різних температурних умов для проростання насіння і одержання своєчасних дружних сходів. Тому існує певна черговість сівби ярих культур. Після настання фізичної стиглості ґрунту і можливості проведення передпосівних операцій, першими сіються ячмінь, яра пшениця, овес, вико-вівсяні (ячмінні) сумішки, горох. Рекомендують ці культури сіяти протягом 3-5 робочих днів. Десь на 3-4-й день сівби ранніх ярих зернових культур слід приступати до засіву цукрового буряка. Зміщення початку сівби цієї культури на більш пізні строки може призвести до зменшення сходів через недостатню кількість продуктивної вологи в посівному (3-4 см) шарі ґрунту. Загальна тривалість періоду сівби цукрового буряка не повинна перевищувати 5 днів. Як правило, сівба ранніх ярих і цукрового буряка триває 7-10 робочих днів.

На 12-13-й день від початку весняних робіт у полі сіють соняшник. Ще через 7-10 днів слід приступати до сівби пізніх ярих культур: кукурудзи на зерно, силосу та зеленого корму, проса, сої, гречки. Що стосується останньої культури – гречки, слід відзначити дуже низьку стійкість її сходів навіть до невеликих приморозків. Тому, сіяти цю культуру потрібно за відсутності загрози пошкодження рослин низькими температурами.

P. S. Відповідати на запитання буду тут.