Про нюанси весняного обробітку ґрунту

Спиратимуся на спільну методичну працю науковців Департаменту агропромислового розвитку ОДА, Інституту свинарства і АПВ НААН України та Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І. Вавилова ІС і АПВ НААН України «Наукове забезпечення ефективного проведення комплексу весняних польових робіт в агроформуваннях Полтавської області у 2017 році».

Весняний основний обробіток ґрунту 

У господарств із необробленою з осені землею, працювати з ґрунтом потрібно за мінімалізованою технологією. На полях після цукрового буряка, сої, соняшника, кукурудзи варто застосовувати поверхневий обробіток на глибину 8-12 см або No-till технологію (пряма сівба без попереднього обробітку ґрунту). Найбільш доцільний обробіток комбінованими агрегатами VN ТерраКульт, John Deere 2700, АКП-3,8; АКП-5; КШН-5,6 «Резидент»; «Агро-3»; КЛД-3,0; КР-4,5 або дисковими боронами типу УДА-3,8; АГ-3.

VN ТерраКульт

Після цукрового буряка, як правило, сіють ранні ярі – ячмінь, пшеницю, овес, зернобобові. Тому ці площі необхідно обробити в перші дні після настання фізичної стиглості ґрунту і відразу ж засіяти цими культурами.

Після соняшника краще сіяти однорічні трави на зелений корм, сінаж, сіно, монокорм (горохо-, вико-ячмінні та вівсяні сумішки).

На полях після кукурудзи на зерно сіють культури з пізніми строками сівби – кукурудзу на силос, просо, гречку.

Дуже важливий момент у цьому всьому – звести до мінімуму непродуктивні витрати вологи. Тому під час весняного основного обробітку ґрунту необхідно вирівнювати та ущільнювати поверхню поля, а сівбу проводити слідом за обробітком ґрунту з якомога меншим розривом у часі.

Технологічні особливості

Найвищий урожай ранніх ярих зернових культур можна одержати лише тоді, коли вони висіваються протягом 3-5 днів після настання фізичної стиглості ґрунту і початку весняних робіт. Тому на полях, де основний обробіток був безполицевим (обробіток без перевертання скиби із збереженням на поверхні поля більше половини післяжнивних решток), можна обмежитися лише передпосівною культивацією на 4-5 см із боронуванням.

На полях, де з осені був проведений якісний зяблевий обробіток ґрунту, доцільно передпосівний обробіток під ранні ярі культури виконувати зчіпками звичайних важких зубових борін у два сліди, які вирівнюють поверхню поля та розпушують ґрунт на достатню для загортання насіння глибину. Відмова від культивації або боронування ріллі під ранні ярі культури дозволить вивільнити і поставити більшу кількість тракторів на сівбу та виконати цю надзвичайно важливу роботу на більшості полів за оптимальні агрономічні строки.

Технологія передпосівного обробітку ґрунту під пізні ярі культури передбачає, окрім боронування й шлейфування, ще й проведення двох культивацій. Одну з них краще замінити розпушуванням важкими зубовими боронами. На полях із великою кількістю пожнивно-кореневих решток на поверхні ґрунту слід застосовувати широкозахватні пружинні борони, які регулюються за кутом нахилу, запобігають накопиченню решток і більш рівномірно розподіляють їх по поверхні.

Сіялка автоматична John Deere 1890

Заради збереження і раціонального використання вологи варто відмовитись від багатоопераційних технологій та залучити прості широкозахватні знаряддя – зчіпки зубових борін, пружинні борони шириною захвату до 24 м (ЗБР-24). При цьому слід орієнтуватись на незначну глибину обробітку – 3-4см – і максимальну швидкість руху агрегатів.

Підготовка ґрунту під ранні і пізні ярі культури може бути прискореною і за наявності сучасних складних сівалок і агрегатів для «прямої» сівби Horsch Pronto, Horsch Агро-Союз, John Deere 1890, Weokrsted Rapid, Soliter та інших. Вони універсальні й можуть успішно застосовуватись для сівби на різних фонах основного та передпосівного або й «нульового» обробітку ґрунту.

Зменшення непродуктивних витрат вологи

Звичайно ж, на урожай впливають і якість технологій при сівбі та обробці, і належний захист рослин, і добрива. Проте все це може не спрацювати на 100% без сприятливих природних чинників. У Полтавській області, наприклад, основною проблемою є дефіцит опадів та їх нерівномірний розподіл у весняно-літній період. Тому, аби якомога зменшити непродуктивні витрати вологи, фахівці радять:

1. Активно боротися із бур'янами, які забирають третину поживних речовин і вологи.
2. Не шкодувати добрив. Вони запобігають значному випаровуванню вологи як із рослин, так і з ґрунту. За даними досліджень, на формування 1 тони зерна пшениці озимої без добрив витрачалося 122,8 тони води, а при їх внесенні – лише 60,4 тони. Тобто в 2 рази менше.
3. Сійте своєчасно. Це забезпечить вчасні й повні сходи, а також розвиток потужної кореневої системи, якою рослини зможуть використовувати вологу з глибших шарів.
4. Не робіть посіви надто густими, якщо бачите, що є проблема із зволоженням.
5. Приділяйте особливу увагу захисту рослин від шкідників і хвороб. Бо лише здорова, непошкоджена рослина найраціональніше використовує вологу.

Щоб у стислі строки виконати весняні польові роботи, потрібно застосовувати широкозахватні та комбіновані ґрунтообробні та посівні агрегати як серійного виробництва, так і скомплектовані на місці. Це сприятиме більшому завантаженню потужності тракторів та економії до 8-10% пального.

У перші дні польових робіт варто максимально використати гусеничні трактори. Це дасть змогу розпочати польові роботи на 1-2 дні раніше. А також можна тимчасово залучити трактори та іншу техніку місцевих організацій.

Пам’ятайте: кожен згаяний день при проведенні весняних посівних робіт – це втрата 1-2 ц/га зерна.

У наступному блозі розповім про підготовку насіння до посіву та різні види підживлення.

P. S. Відповідати на запитання буду тут.