Що не так з тролейбусом на Огнівку?
Огнівку (тоді ще Сади-3) почали будувати на початку 90-х років, а в 1994-му — був заселений перший будинок. Можна сказати, що Огнівка — відносно молодий мікрорайон у місті. Однією з основних проблем мікрорайону й понині лишається відсутність нормального громадського транспорту (бо маршрутки — це не транспорт). Першим у Полтаві обіцяв тролейбус на Огнівку ще Кукоба (як бачимо — обіцянку свою не виконав), а після — кожен новий очільник міста. І кожному постійно щось "заважало".
Звідки взявся мем "тролейбус на Огнівку"
На Огнівці встигло вирости декілька поколінь людей, які знають, що "тролейбус на Огнівку" — вже місцевий мем, який означає плани влади, які ніколи не здійснюються. І ось лише якихось 7 років тому до питання тролейбуса на Огнівці почали підходити не лише словами, але й справами. Протягом 2017-24 років у місті реконструювали (або капітально зробили) вулиці Дудаєва (тоді — Нікітченка), Огнівську, Колективну, Дмитра Пругла (Станіславського), Петлюри. Єдина вулиця, яка за полтавською логікою "не підходить" для тролейбуса — Олеся Гончара, і наразі невідомо, чи будуть її розширювати для запуску такого бажаного "рогатого".
У серпні 2023 року за 3 млн грн Полтава замовила проект майбутньої лінії тролейбуса, і майже через рік — 26 липня 2024-го — інженери прозвітувалися про готовність проекту. Він включає: безпосередньо саму лінію довжиною 5 км через вулиці Героїв України, Дудаєва, Огнівську, Петлюри та Гончара з виїздом на Сінну, дефектування та ремонт існуючої мережі (40 км), встановлення ДГУ у диспетчерський пункт та модернізація двох тягових підстанцій №7 та №9.
Виготовлений проєкт відправлять на розгляд в Європейський інвестиційний банк, який може надати кредит Полтаві. Безпосередньо будівельні роботи почнуть виконувати у разі вдалого проведення банком тендера. Звісно, наразі ніхто не може навіть приблизно назвати дату початку робіт.
Так що ж не так
Проте навіть без будівництва лінії сміливо можу сказати, що суттєвого покращення транспортної ситуації ні Садам-2, ні Огнівці тролейбус не принесе. Чому? Перше — лінія пролягатиме вулицею Дудаєва, а не Героїв АТО, яка "накопичує" у себе в рази більший пасажиропотік (найбільш заселена частина мікрорайону, поліклініка, ринок, АТБ та північна частина Алмазного). Вулиця Дудаєва ж має лише декілька багатоповерхівок, автостоянки, церкву, сквер та ставки, які не генерують пасажиропотоки для цілої тролейбусної лінії. Друге — замість вулиць Дмитра Пругла та Колективної, знову тролейбус курсуватиме вулицею з меншим пасажиропотоком — Огнівською, де з одного боку вулиці хащі та ставки, до того ж мешканці східної частини Огнівки та приватного сектору району вулиць Баяна, Гребінки, Ярошенка тощо це явно не оцінять. Якщо говорити про вулицю Героїв України — плюс сумнівний, адже мешканці західної частини Садів-1 та Алмазного в пішій доступності й так мають транспорт по "кільцю". Тобто, Полтава втрачає шанс покращити транспортну інфаструктуру одразу для декількох районів міста, але все ще можна виправити умовним "корегуванням проекту".
Майбутнє тролейбусної лінії
Лінія буде незручною не тільки для існуючих районів, а й для перспективних, зокрема забудови артскладів, адже якби вона проходила по новому відрізку вулиці Симона Петлюри від пологового будинку до Колективної, а не по старому від пологового до школи №16, то це давало б краще охоплення перспективної забудови, тобто будівництво лінії в такому форматі створить також проблеми на майбутнє.
Варіанти вирішення транспортної проблеми
Тролейбус на Огнівку має безліч в рази кращих рішень для будівництва саме лінії (якщо не говорити про тролейбуси з автономним ходом). Найпопулярніший — пустити лінію вулицями 23-го вересня, Героїв АТО, Дмитра Пругла та Колективною (скрін №1). Це значно кращий варіант маршруту, який охопить найбільше ключових місць великогабаритним електричним транспортом, але також має мінус у вигляді "крюка" через значну частину Алмазного, тому для цього є ще один чудовий варіант — пустити "рогатого" ч/з вул. Грушевського, далі без змін, як у варіанті №1 (скрін №2). Цей маршрут може охопити значну частину Мотеля, приватного сектору вулиці Героїв АТО, Алмазного заводу та Садів-2, Огнівки. І це ще не все.
Більш простий варіант — запустити тролейбуси з автономним ходом. Це дасть змогу не витрачати гроші (та час) на будівництво сумнівної лінії, коригувати маршрути під потреби пасажирів (а вони, як правило, можуть змінюватися) та покращити транспорту ситуацію буквально "завтра", а не через N років. Це можуть бути маршрути: Огнівка — Центр, Огнівка — Левада чи Огнівка — Інститут зв'язку. Тролейбусів на маршруті (чи маршрутах) має бути в такій к-сті, щоб мати інтервал руху максимум до 12-15 хв, щоб конкурувати з приватними перевізниками, а не бути "атракціоном", як тролейбус виглядає у Полтаві зараз.
Ідеальний варіант — першочергово "обкатати" тролейбуси з автономним ходом задля вивчення реально популярних, рентабельних та потрібних маршрутів для мешканців вищезгаданих мікрорайонів, а вже потім проектувати лінію "на роки", адже місто розростається, і "тролейбус на Огнівку" охоплюватиме ряд не лише спальних мікрорайонів міста, а й іншу важливу інфраструктуру — школи, лікарні, підприємства.
Висновки
"Тролейбус на Огнівку", як важливий інфраструктурний та транспортний проект потрібен безумовно, проте до нього необхідно підходити зважено, дослухатися до думки мешканців міста та враховувати всі плюси та мінуси. До речі, останніх зараз більше, на жаль...